3578 
Метою статті є аналіз «студентоцентрованої» освітньої парадигми, критика неоліберального прочитання «студентоцентрованості» та її аксіологічне й епістемологічне переозначення через концепт радикальних педагогік. Під останніми розуміють сукупність освітніх теорій і практик, об’єднаних підґрунттям соціальної критичної теорії або постструктуралістського соціального знання. Автор пропонує приклади радикального педагогічного теоретизування: квір-інтерпретація феномену «незнаття», переосмислення кооперативного навчання та практик звертання й іменування, де конструкція «прихованого навчального плану» тощо. Розглянуто перспективи можливих імплікацій радикальних педагогік в українську вищу освіту взагалі і викладання соціогуманітарних дисциплін зокрема. Авторка доходить висновку, що викладацький вибір на користь радикальних педагогік може бути по трактований як академічний активізм — як постфукіанські практики спротиву дискурсивним владам.
Першоджерело: Радикальні педагогіки в контексті «cтудентоцентрованої» соціогуманітарної освіти / О. Плахотнік // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. - 2014. - № 4. - С. 171-186.
