‡¶валтуваннЯ по-укра»нськи: аналґз випадкґв сексуального насиллЯ щодо укра»нок Љультура з¶валтуваннЯ... ЗЉультураИ ґ Зз¶валтуваннЯИ С що спґльного у значеннґ цих слґв? џк вони по№дналисЯ в один змґстовний термґн? ‡давалосЯ б, вони несумґснґ. Ќасправдґ ж цьому термґновґ (вґд англ. rape culture) вже бґльше Як сорок рокґв, ґ спочатку вґн ґснував у формґ Зкультура, що пґдтриму№ з¶валтуваннЯИ. “ ширшому значеннґ це культура, у Якґй поширенґ з¶валтуваннЯ та панують свґтоглЯд, норми ґ практики, Якґ нормалґзують, виправдовують або/та заохочують рґзнґ форми сексуального насильства. §детьсЯ не лише про з¶валтуваннЯ, а про все сексуальне ґ сексуалґзоване насильство С небажанґ заграваннЯ й зауваженнЯ, дґ» проти сексуальностґ людини з застосуваннЯм примусу. “ вужчому значеннґ культурою з¶валтуваннЯ називають комплекс переконань, Якґ заохочують сексуальну агресґю у чоловґкґв та схвалюють насильство проти жґнок. “сґ види сексуального й сексуалґзованого насильства С проЯви гендерного насильства, тобто такого, Яке в абсолютнґй бґльшостґ випадкґв чинЯть представники однґ№» гендерно» групи проти ґншо» гендерно» групи, за статистикою С чоловґки проти жґнок. ’аке насильство в глобальному сенсґ не № проблемою вза№мин мґж конкретними особами, воно № механґзмом встановленнЯ влади мґж цґлими гендерними групами С всґма чоловґками ґ всґма жґнками. § хоча в культурґ з¶валтуваннЯ не всґ чоловґки агресори, »х усґх розглЯдають Як потенцґйних ¶валтґвникґв. ’ак само не всґ жґнки зазнають статевого насиллЯ, але всґ жґнки живуть у постґйному страху з¶валтуваннЯ, Який регламенту№ »хню поведґнку ґ вплива№ на повсЯкденнЯ. ...та укра»нськґ реалґ» —и характерна культура з¶валтуваннЯ длЯ “кра»ни Як №вропейсько» демократично» держави? ‘пробу№мо проаналґзувати основнґ проЯви цґ№» культури та зробити висновки, чи спостерґга№мо »х в укра»нському суспґльствґ. Ћтже, у культурґ з¶валтуваннЯК/Кукра»нському суспґльствґ: * Ќе заведено говорити про статистику з¶валтувань, цЯ тема табуйована, мало обговорю№тьсЯ. –е соромно, непристойно. ‚инЯтки бувають тґльки тодґ, коли сексуальне насильство супроводжу№тьсЯ ґншими тЯжкими злочинами С травмами, вбивством. * ‚ґдповґдальнґсть за запобґганнЯ насильству поклада№тьсЯ винЯтково на жґнку. „ґвчатам з дитинства розповґдають, що вони повиннґ бути пильними, щоб не потрапити в загрозливу ситуацґю: не ходити темними вулицЯми, не заходити в лґфт з незнайомими чоловґками, не сґдати в автґвку до незнайомцЯ, повґдомлЯти батькам, коли йдуть увечерґ додому тощо. †ґнкам радЯть вґдвґдувати курси самооборони, мати при собґ зброю, завести собаку, вдЯгатисЯ певним чином. ’акґ поради вимагають Збезпечно» поведґнкиИ, але на практицґ не допомагають захиститисЯ вґд сексуального насильства. Ќатомґсть вони обмежують свободу пересуваннЯ жґнок ґ створюють ситуацґю, коли жґнки цґлодобово повиннґ думати про загрозу з¶валтуваннЯ. ’ак страх сексуального насильства ста№ частиною жґночого повсЯкденнЯ. Ђ от чоловґкам нґхто не радить не чґплЯтисЯ до жґнок на вулицЯх, не нападати на них ґ не ¶валтувати. * Џоширено victim blaming С звинуваченнЯ жґнок, Якґ пережили сексуальне насильство. „уже багато часу витрача№тьсЯ на те, щоб виправдати ¶валтґвника ґ звинуватити жґнку в тому, що »» з¶валтували. †ґнкам не вґрЯть, Якщо вони не вґдповґдають уЯвленню про ЗтиповуИ поведґнку пґслЯ з¶валтуваннЯ. Ќа той факт, що всґ жґнки рґзнґ ґ поводЯтьсЯ по-рґзному, по-рґзному реагують у критичних ситуацґЯх (у когось може бути шок, а хтось може мислити холоднокровно), не зважають. * Џоширено нереалґстичне уЯвленнЯ про те, Як вґдбува№тьсЯ сексуальне насильство: з кущґв у темному провулку вистрибу№ ¶валтґвник-незнайомець. –ей образ суперечить статистицґ, бо найчастґше насильство чинЯть знайомґ С коханий чоловґк, приЯтелґ, родичґ, колеги. „уже часто ¶валтують жґнок на побаченнЯх. * §сну№ переконаннЯ, що ¶валтують тґльки певну категорґю жґнок С тих, хто не дотриму№тьсЯ правил Збезпечно» поведґнкиИ. Џовнґстю ґгнору№тьсЯ той факт, що сексуальне насильство може бути мґж чоловґком ґ дружиною (бо секс ґз чоловґком сприйма№тьсЯ Як подружнґй обовХЯзок). ’акож заперечуютьсЯ випадки з¶валтуваннЯ секс-робґтниць. Љультура з¶валтуваннЯ не визна№, що одного образу Зжертви з¶валтуваннЯИ не ґсну№, ґ №дине, що обХ№дну№ жґнок, Якґ зазнали насильства, С нещастЯ опинитисЯ поруч ґз ¶валтґвником. * Ћбраз З¶валтґвника з кущґвИ заступа№ той факт, що ¶валтґвники на виглЯд точно такґ, Як усґ ґншґ люди. Љультура з¶валтуваннЯ не визна№, що не ґсну№ одного образу ¶валтґвника. ‘ексуальне насильство може вчинити друг, зразковий сґмХЯнин, квалґфґкований спецґалґст, генґальний учений С будь-хто! ‘пґльне в них тґльки одне С вони ¶валтують. * †ґнок уважають обХ№ктами дґ», уваги. Љожен охочий може домагатисЯ жґнку на вулицґ, торкатисЯ в громадському транспортґ, вґдпускати сексистськґ жарти С це вважа№тьсЯ частиною культури, жартами, залицЯннЯми. * ‘ексуальне насильство С тема длЯ жартґв, пода№тьсЯ Як розвага у фґльмах, ’‚-шоу, книжках, вґдеоґграх. ‹юдей, Якґ не вважають цю тему смґшною, називають занадто чутливими. * †ґночу сексуальнґсть контролюють чоловґки, але за дґ» чоловґкґв, ско№нґ пґд впливом сексуального бажаннЯ, вґдповґда№ жґнка С чоловґк начебто не може встоЯти перед »» ЗчарамиИ. * †орстокґсть уважа№тьсЯ сексуальною, тому сексуальне насильство ґ домаганнЯ трактуютьсЯ Як комплґмент. ЏопулЯрнґ мґфи про те, що жґнки люблЯть, коли »х домагаютьсЯ, зокрема застосовуючи силу. * Њежґ мґж наполегливґстю ґ примусом стерто, жґнок позбавлЯють можливостґ вґдмовити за допомогою алкоголю, погроз. ’акий примусовий секс не вважа№тьсЯ насильством. ’акож жґнка не може забрати назад свою згоду на секс, Якщо дґ» сексуального характеру вже почали вґдбуватисЯ. џкоюсь мґрою названґ проЯви культури з¶валтуваннЯ характернґ длЯ “кра»ни. –ґ практики настґльки звичнґ, настґльки пронизують усґ сфери суспґльного життЯ, що ми »х не помґча№мо. Ќекоректнґ жарти, небажанґ ґ навХЯзливґ залицЯннЯ, вґд Яких неможливо захиститись, не здобувши репутацґю ЗстервиИ й ЗґстеричкиИ, звинуваченнЯ жертви опосередковано заохочують до сексуального насильства. “ такґй культурґ не дотримуютьсЯ принципу недоторканостґ особи й поваги до особистих кордонґв. ђґзнґ проЯви сексуалґзованого насильства стають частиною повсЯкденнЯ, чимось буденним, через що проходЯть усґ жґнки й чоловґки. ђґзницЯ лише в тому, що хтось у юностґ ЗоблапавИ однокласницю в пґдХ»здґ, а хтось домага№тьсЯ сексу, користуючись службовим становищем чи ¶валту№ на побаченнґ. †ертвам сексуального насильства важко захиститись ґ ще важче добитисЯ справедливого покараннЯ длЯ кривдника. ‘успґльство ґ правоохороннґ органи не на »хньому боцґ, Як свґдчить вивченнЯ укра»нського контексту. ‘татистика Ќайголовнґший доказ того, що все наше життЯ пронизу№ культура з¶валтуваннЯ, С статистика, протверезна ґ показова. ‘татистичних даних багато, вони рґзнґ, №диного показника нема№. Џроблема полЯга№ в тому, що вирахувати Збґлу статистикуИ по фактах сексуального й сексуалґзованого насильства неможливо. —ерез стигматизацґю ґ звинуваченнЯ тих, хто пережили насильство, багато випадкґв так ґ залишаютьсЯ не озвученими. Ќаразґ можна оперувати такими даними. * 35К% жґнок в усьому свґтґ зазнали певного проЯву фґзичного або сексуального насильства з боку ґнтимного партнера або ґншо» особи (http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/85241/5/WHO_RHR_HRP_13.06_rus.pdf?ua=1&ua=1). * “ 2015 роцґ близько 120Кмлн дґвчат-пґдлґткґв (15Р19 рокґв) в усьому свґтґ хоча б раз зазнавали сексуального насильства або ґнших форм примусу до сексу (http://www.unaids.org/ru/resources/presscentre/pressreleaseandstatementarchive/2016/october/20161011_daygirlchild). * 87К% усґх випадкґв сексуального насильства чинЯть знайомґ, 47К% С друзґ або партнери (https://hromadskeradio.org/programs/protydia-nasylstvu/sama-vynna-chomu-suddi-vypravdovuyut-nasylnykiv). Ќародна депутатка “кра»ни §рина ‘услова, голова пґдкомґтету з питань гендерно» рґвностґ ґ недискримґнацґ» Љомґтету з питань захисту прав людини, нацґональних меншин ґ мґжнацґональних вґдносин ‚ерховно» ђади “кра»ни, наводить такґ данґ. * ‡гґдно з результатами дослґдженнЯ ЗЌасильство стосовно жґнок в ё‘: знущаннЯ вдома, на роботґ, на людЯх та онлайнИ, проведеного ёвропейським агентством основоположних прав (FRA) у 28 державах-членах ё‘ та оприлюдненого в 2014 роцґ: * 33К% жґнок зазнали фґзичного та/або сексуального насильства, починаючи з 15Крокґв. * 5К% жґнок було з¶валтовано. * 67К% опитаних не повґдомлЯли про випадки фґзичного та/або сексуального насильства з боку партнера в полґцґю чи ґншу органґзацґю. * 18К% жґнок зазнавали сексуальних домагань, починаючи з 15Крокґв. 21К% жґнок, Якґ зазнали переслґдуваннЯ, сказали, що цЯ форма домаганнЯ ґ залЯкуваннЯ тривала протЯгом двох рокґв. * 55К% жґнок зазнали певних форм сексуального домаганнЯ. 32К% усґх жертв сексуальних домагань зазначили, що злочинцем був начальник, колега чи клґ№нт. „лЯ цього дослґдженнЯ було опитано понад 42Ктис. жґнок вґком вґдК18 до 74Крокґв. Џро ситуацґю в “кра»нґ §рина ‘услова розповґла таке. ‡а даними укра»нських громадських органґзацґй, кожна четверта жґнка в “кра»нґ пережила досвґд з¶валтуваннЯ або замах на з¶валтуваннЯ хоча б раз у життґ. „о правоохоронних органґв з заЯвами про з¶валтуваннЯ чи сексуальне насильство звертаютьсЯ лише 6К% жґнок-жертв. §нформацґйне агентство З“кра»нськґ реалґ»И вирахувало: зважаючи на те, що в полґцґю зверта№тьсЯ лише 10Р15К% постраждалих вґд сексуального насиллЯ, в “кра»нґ скоюють десь 60Р70Ктис. з¶валтувань на рґк. –е понад 160Ксексуальних злочинґв на день, один злочин кожнґ десЯть хвилин. Љожен десЯтий злочин чинить чоловґк (рґдше жґнка) над чоловґком. (https://www.facebook.com/povaha.org.ua/photos/a.283273188508705.1073741827.276093662559991/691141601055193) –ифри приголомшують! Љожнґ 10Кхвилин в “кра»нґ вґдбува№тьсЯ сексуальне чи сексуалґзоване насильство! Љоманда Зѓендеру в деталЯхИ запитувала у Њґнґстерствґ внутрґшнґх справ “кра»ни детальну статистику про випадки сексуального ґ сексуалґзованого насиллЯ. Џершґ журналґстськґ запити Ќацґональна полґцґЯ “кра»ни просто зґгнорувала ґ залишила без вґдповґдґ. ЏґслЯ кґлькох тижнґв листуваннЯ ґ телефонних дзвґнкґв ми все-таки отримали вґдповґдь на свґй запит, але ґнформацґЯ, Яку нам надґслали, стосуваласЯ лише столицґ. Ќадати статистику по всґй кра»нґ нам вґдмовили. Ќезважаючи на величезнґ масштаби проблеми, державґ досґ незручно про не» говорити. –е наводить на висновок, що правоохоронна система понинґ не сприйма№ сексуальне насильство Як проблему всього суспґльства ґ не в змозґ вирґшувати »» комплексно, ефективно. ћридичнґ нюанси ‡гґдно з мґжнародним означеннЯм, сексуальним насиллЯм уважають будь-Якґ дґ» проти сексуальностґ людини, ско№нґ з застосуваннЯм примусу, С статевий акт чи спроба його здґйснити, небажанґ сексуальнґ зауваженнЯ й заграваннЯ тощо. ‚живаннЯ алкоголю, наркотикґв, використаннЯ вразливого психґчного стану длЯ отриманнЯ згоди на сексуальну вза№модґю С теж злочин. ’е саме слґд сказати про психологґчний ґ економґчний тиск, шантаж, залЯкуваннЯ. ‚ажливо, що сексуальне насильство повинно квалґфґкуватисЯ незалежно вґд статусу насильника ґ його близькостґ до жертви. ‡¶валтуваннЯ дружини власним чоловґком С не Зподружнґй обовХЯзокИ, а злочин, Який вимага№ покараннЯ. Ќаразґ в Љримґнальному кодексґ “кра»ни розрґзнЯють пХЯть злочинґв проти статево» свободи ґ статево» недоторканостґ особи: * з¶валтуваннЯ (ст. 152); * насильницьке задоволеннЯ статево» пристрастґ неприродним способом (ст. 153); * примушуваннЯ до вступу в статевий звХЯзок (ст. 154) С рґзновид сексуального домаганнЯ; * статевґ зносини з особою, Яка не досЯгла статево» зрґлостґ (ст. 155); * розбещеннЯ неповнолґтнґх (ст. 156). ‡аконодавче означеннЯ з¶валтуваннЯ досить вузьке. ЏокараннЯ С вґдК3-х до 15Крокґв увХЯзненнЯ. Џогроза майнового характеру вважа№тьсЯ недостатньою, щоб квалґфґкувати з¶валтуваннЯ. ‡¶валтуваннЯ у шлюбґ вважа№тьсЯ злочином. “ •§•Ксторґччґ сексуальне насильство в “кра»нґ не кримґналґзувалосЯ. ‡¶валтуваннЯ ЗзалагоджувалосЯИ виплатою штрафу або одруженнЯм насильника зґ з¶валтованою дґвчиною. Џодружн№ з¶валтуваннЯ не вважалосЯ злочином, так само Як невдалґ спроби здґйснити примусовий статевий акт. ‚ одиничних випадках, коли справа про сексуальне насильство доходила до суду, можна було довести, що жґнка ЗрозпутнаИ. –Я обставина помХЯкшувала покараннЯ або ж зовсґм виправдовувала ¶валтґвника. „о чого цей екскурс в ґсторґю? Ќа жаль, маючи статтґ закону, Якґ кримґналґзують злочини проти статево» свободи ґ статево» недоторканостґ особи, сучасна правоохоронна ґ судова системи досґ орґ№нтуютьсЯ на звича№вґ практики •§•КсторґччЯ. Ќаприклад, у ЉЉ“ ско№ний усупереч волґ потерпґло» особи статевий акт мґж подружжЯм квалґфґку№тьсЯ Як з¶валтуваннЯ, але судових кейсґв з подґбними випадками майже нема№. ‚одночас статистика свґдчить, що вґд 30 до 47К% жґнок зазнавали сексуального насиллЯ саме з боку ґнтимних партнерґв, зокрема ґ власних чоловґкґв! ™е одна негативна практика, Яка ґсну№ досґ, С помХЯкшеннЯ покараннЯ ¶валтґвникам на пґдставґ моральних характеристик потерпґло», хоча ‚ерховний суд “кра»ни у сво»х коментарЯх вказу№, що це не вґдповґда№ сучасним законам “кра»ни. џк можна поЯснити такий стан речей? Ћчевидно, судова система не бачить гендерно» природи сексуального насильства ґ розглЯда№ всґ його випадки крґзь призму застарґлих стереотипґв. ЏґдтвердженнЯ тому С З„ослґдженнЯ гендерно» дискримґнацґ» у професґйному середовищґ адвокатґв та суддґвИ (http://www.osce.org/uk/ukraine/249271?download=true), длЯ Якого опитували учасниць ґ учасникґв оглЯдових семґнарґв ґз застосуваннЯ практики ёвропейського суду з прав людини (на цих семґнарах питаннЯ гендерно» рґвностґ розглЯдали окремою темою). ђезультати дослґдженнЯ показали, що бґльшґсть респондентґв ґ респонденток не розумґють понЯттЯ гендеру. Њайже половина адвокатґв ґ третина суддґв уважають гендерну дискримґнацґю не проблемою, а частиною культури. —верть суддґв узагалґ заперечують ґснуваннЯ дискримґнацґ». Ђ власне судовий захист у справах про сексуальнґ домаганнЯ ефективним уважають лише 20К% учасниць ґ учасникґв дослґдженнЯ. ѓучнґ випадки та суспґльна реакцґЯ ™онайменше 160Квипадкґв сексуального насильства щоднЯ! ‘татистика приголомшлива, але, незважаючи на це, в укра»нському публґчному просторґ про з¶валтуваннЯ не говорЯть. —ому? ЗЌаше суспґльство не може, на жаль, адекватно реагувати на випадки сексуального насильства щодо жґнок, С розповґда№ заступницЯ голови –ентру Т†ґночґ перспективиУ Њарта —умало. С ‘аме тому багато жґнок, Якґ пережили сексуальне насильство, нґкуди не звертаютьсЯ ґ носЯть це в собґ, залишаютьсЯ наодинцґ з проблемою. џкби соцґум був нетерпимґшим до насильства ґ толерантнґшим до жґнок, Якґ вґд нього страждають, то й жґнки не мовчали б, не мусили б справлЯтисЯ з цим самотужки. ’одґ й бґльше кривдникґв було б покарано. ‡араз, навґть Якщо жґнка заЯвлЯ№ про те, що вона пережила сексуальне насильство, »» справа, швидше за все, не дґйде до суду. „о суду доходЯть одиницґ, ґ навґть тодґ цґ справи просто розсипаютьсЯ. Џро це свґдчать ґ статистика, ґ наш досвґд роботи з такими випадками. Љґлькґсть випадкґв, коли про це просто не говорЯть, величезна. Ђ коли говорЯть С бачимо дуже потужний опґр правоохоронно» ґ судово» систем та соцґального оточеннЯИ. Ћкремо можна говорити про випадки, коли сексуальне насильство супроводжувалосЯ ґншими тЯжкими злочинами С травмами, вбивством. ‡а таких умов жґнкам, Якґ пережили насильство, спґвчува№ ґ суспґльство, ґ судова та правоохороннґ системи. Ћдин ґз таких прикладґв С трагедґЯ, Яка сталасЯ 2012Кроку з жителькою Њикола№ва Ћксаною Њакар. „вох пґдозрюваних у злочинґ вґдпустили одразу пґслЯ затриманнЯ, що викликало масовґ пґкети й мґтинги проти беззаконнЯ та на пґдтримку Ћксани Њакар, Якґ пройшли в Њикола№вґ, Љи№вґ, Ћдесґ, •арковґ, ‘умах, ‹ьвовґ. “ результатґ трьох злочинцґв, Якґ з¶валтували ґ жорстоко вбили дґвчину, засудили до довґчного увХЯзненнЯ, до 15Кґ 14Крокґв позбавленнЯ волґ вґдповґдно. Ќа цю трагедґю бурхливо зреагували полґтики, бґльшґсть ґз Яких закликали покарати ¶валтґвникґв за всґ№ю суворґстю закону. ’а були серед реакцґй владникґв ґ неадекватнґ: губернатор Њикола»всько» областґ Њикола Љруглов звинуватив у трагедґ» родину Ћксани Њакар, завваживши, що ЗпитаннЯ контролю дитиниКС це питаннЯ сґмХ»И. “ 2013Кроцґ здобуло резонанс жорстоке з¶валтуваннЯ ґ побиттЯ жительки смт ‚радґ»вка на Њикола»вщинґ §рини Љрашково», Яке ско»ли два офґцери мґлґцґ» ґ таксист. —ерез вґдмову правоохоронцґв затримати одного з пґдозрюваних у селищґ спалахнула масова акцґЯ непокори, люди стихґйно почали штурмувати райвґддґл мґлґцґ». З‚радґ»вська ходаИ мґтингувальникґв проти свавґллЯ мґлґцґ» дґсталасЯ Љи№ва. ‡а вироком суду дво№ ¶валтґвникґв отримали по 15Крокґв вХЯзницґ, третґй С 11Крокґв. Ћфґцерґв позбавили званнЯ. Џокарано також колишнього заступника начальника ‚радґ»вського райвґддґлу мґлґцґ»: за приховуваннЯ тЯжкого злочину ґ перевищеннЯ влади його засудили до 5Крокґв увХЯзненнЯ ґ позбавили званнЯ. Ќа жаль, цґ два кейси С краплЯ в морґ. Ѓґльшґсть випадкґв сексуального насильства залишаютьсЯ непомґченими ґ не знають масового засудженнЯ з боку суспґльства та влади. “ 2015Кроцґ в •арковґ вкоротила собґ вґку ґноземна студентка, 21-рґчна Ђлтинай ‘е»тмедова. “ передсмертнґй записцґ дґвчина написала, що »» з¶валтували тро№ хлопцґв ґ вона не може з цим жити. ‡годом полґцґЯ повґдомила, що дґ» пґдозрюваних квалґфґковано Як з¶валтуваннЯ ґ насильницьке задоволеннЯ статево» пристрастґ неприродним способом. ’рьох ¶валтґвникґв тримали в ‘§‡Ћ. „альша ґсторґЯ за цим кримґнальним провадженнЯм невґдома, ‡Њ§ бґльше не вґдстежували ґсторґю Ђлтинай ‘е»тмедово». —ому так багато випадкґв з¶валтуваннЯ просто ґгноруютьсЯ, нґби проблеми не ґсну№? —ому суспґльство говорить про потребу викорґнити корупцґю й реформувати медицину, але мовчить про сексуальне насильство, вґд Якого страждають мґльйони жґнок? Џевнґ зрушеннЯ в публґчнґй царинґ сталисЯ лише пґслЯ флешмобу 2016Кроку #ЯЌеЃоюсь‘казати, запущеного у Facebook громадською активґсткою Ќастею Њельниченко. ’исЯчґ жґнок розповґдали в соцґальних мережах сво» ґсторґ» про досвґд з¶валтуваннЯ, спроби з¶валтуваннЯ, сексуальних домагань, погроз, ЗлапаннЯИ тощо. Њасштаби насиллЯ, про Яке розповґли вголос, багатьох глибоко вразили, ґ насамперед чоловґкґв, Якґ, маючи ґнший соцґально-гендерний досвґд, не усвґдомлювали рґвень насиллЯ та його повсюднґсть. ‘ексуальне насильство в зонґ Ђ’Ћ Љультура з¶валтуваннЯ тґсно повХЯзана з мґлґтаристською культурою. ‘ексуальне насильство у часи во№нних конфлґктґв використову№тьсЯ ґ Як зброЯ, ґ Як ґнструмент утискґв. „епутатка ‚ерховно» ђади §рина ‘услова пґдкреслю№, що питаннЯ ефективного захисту жґнок вґд сексуального насильства особливо загострилосЯ в перґод збройного конфлґкту на сходґ “кра»ни за участю ђосґйсько» ”едерацґ». “ районах, Якґ не контролю№ укра»нська влада, постґйно фґксуютьсЯ випадки рґзних форм сексуального насильства, торгґвлґ людьми та сексуально» експлуатацґ» жґнок ґ дґвчат. Ќа жаль, укра»нськґ органи влади не мають обХ№ктивно» статистики про сексуальне насильство в ходґ збройного конфлґкту, бо на територґЯх, пґдконтрольних бойовикам, нема№ укра»нських правоохоронцґв, через що неможливо зґбрати доказову базу. Љрґм того, факти сексуального насильства не оприЯвнюютьсЯ внаслґдок ЗзамовчуваннЯИ постраждалими, Якґ боЯтьсЯ суспґльного вґдчуженнЯ або помсти. ‡ оглЯду на це укра»нськґ парламентарґ не раз зверталисЯ до офґсу спецґального представника генерального секретарЯ ЋЋЌ з питань запобґганнЯ сексуальному насильству в умовах конфлґкту щодо монґторингу, збору й аналґзу даних про випадки сексуального насильства, розробки полґтик длЯ запобґганнЯ ґ протидґ» сексуальному насильству в зонґ конфлґкту та наданнЯ допомоги жертвам. „лЯ “кра»ни надзвичайно важлива пґдтримка ЋЋЌ, оприлюднена оцґнка ситуацґ» в доповґдЯх генерального секретарЯ ґ дальших рекомендацґЯх, С каже §рина ‘услова. https://www.youtube.com/watch?v=meki5bb8vhA Ќародна депутатка §рина ‹уценко про насильство на окупованих територґЯх Љонсультантка Њґжнародно» жґночо» лґги за мир ґ свободу Ќґна Џотарська наголошу№, що проЯви насиллЯ, повХЯзанґ з Ђ’Ћ ґ вґйною, виникли не з початком конфлґкту, С ситуацґЯ лише загострила вже наЯвнґ проблеми. ЗЉоли з¶валтуваннЯ у суспґльствґ ста№ нормою, вґд проЯвґв сексуального насильства страждають усґ. †ґнки й дґвчата передусґм, чоловґки теж. § навґть випадки, Якґ сталисЯ не в зонґ Ђ’Ћ ґ набрали публґчного розголосу, не мають справедливого фґналу. ™о тодґ казати про тґ мґсцЯ, де скрґзь ходЯть люди з автоматами, де мґсцевґ жґнки постґйно налЯканґ?.. Џроблема в тому, що про це майже не говорЯть у публґчному просторґИ, С поЯсню№ Ќґна Џотарська. ‘ексуальне насильство очима державних органґв ‘успґльство табую№ проблему сексуального насильства, тому бґльшґсть владних структур теж не сприймають »» Як прґоритетну ґ Як таку, до Яко» треба привертати увагу громадськостґ. Џроте цього року в полґтицґ зроблено видимґ кроки, покликанґ перенести тему сексуального насильства з приватного життЯ окремих людей у суспґльну площину. ЏґслЯ флешмобу #ЯЌеЃоюсь‘казати народнґ депутатки ґ депутати “кра»ни внесли на розглЯд ‚ерховно» ђади законопроект ЗЏро внесеннЯ змґн до деЯких законґв “кра»ни у звХЯзку з ратифґкацґ№ю Љонвенцґ» ђади ёвропи про запобґганнЯ насильству стосовно жґнок ґ домашньому насильству та боротьбу з цими ЯвищамиИ (насправдґ його почали готувати дуже давно, але довго не виносили на розглЯд). §‹ћ‘’ђЂ–§џ ”ото з фейсбуку Ѓорислава Ѓерези https://www.facebook.com/borislav.bereza/posts/1457196080973160 §детьсЯ про ‘тамбульську конвенцґю, Яку “кра»на пґдписала 7Клистопада 2011Кроку, але досґ не ратифґкувала. ‚осени Њґжнародний жґночий правозахисний центр З‹а ‘трада С “кра»наИ запустив нацґональну кампанґю З‘топ насильству!И, Яку ґнґцґювало ґ запровадило Њґнґстерство у справах сґмХ», молодґ та спорту, громадськґ ґ мґжнароднґ органґзацґ». “ цґй кампанґ» взЯли участь полґтики (премХ№р-мґнґстр ‚олодимир ѓройсман, генеральний прокурор ћрґй ‹уценко, голова офґсу ђади ёвропи в “кра»нґ Њортен …нберг), а також вґйськовґ ґ полґцейськґ С у рамках кампанґ» вони виступили за ратифґкацґю ‘тамбульсько» конвенцґ». https://www.youtube.com/watch?v=Jp8JZBIzWRU Џолґтики проти насильства https://www.youtube.com/watch?v=x-P_r0PdcJU ‚ґйськовґ проти насильства https://www.youtube.com/watch?v=DnJFgYeBDpA Џолґцейськґ проти насильства ‡а словами координаторки ѓромадсько» ради з гендерних питань при Њ”Ћ Зђґвнґ можливостґИ ‹ариси ЉобелЯнсько», громадськґсть очґкувала ґ розраховувала на те, що ‘тамбульську конвенцґю ратифґкують ще до кґнцЯ 2016 року. З‘тамбульська конвенцґЯ ма№ на метґ попередити домашн№ насильство й ґншґ форми насильства над жґнками та гендерно зумовлене насильство. ‘ексуальне насильство часто розглЯдають лише Як зазґханнЯ на сексуальнґсть жґнки, при цьому ґгнору№тьсЯ гендерно зумовлений характер насильства. Ђ це понЯттЯ ширше, ґ боротьба з ним потребу№ системно» роботи на всґх рґвнЯхИ, С поЯсню№ ‹ариса ЉобелЯнська. ‡а словами народно» депутатки §рини ‘услово», заре№строванґ у ‚ерховнґй ђадґ законопроекти ЗЏро ратифґкацґю Љонвенцґ» ђади ёвропи про запобґганнЯ насильству стосовно жґнок ґ домашньому насильству та боротьбу з цими ЯвищамиИ та ЗЏро запобґганнЯ та протидґю домашньому насильствуИ спрЯмовано на вдосконаленнЯ механґзмґв захисту вґд сексуального насильства ґ вґдповґдальностґ за його ско№ннЯ. З‡аконопроект ТЏро запобґганнЯ та протидґю домашньому насильствуУ передбача№ запровадженнЯ нових означень понЯть, запровадженнЯ додаткових заходґв, спрЯмованих на створеннЯ запобґжних ґ захисних механґзмґв боротьби з усґма формами гендерно зумовленого насильства (домашн№ насильство, сексуальне насильство, переслґдуваннЯ, сексуальнґ домаганнЯ, примусовґ шлюби, калґцтва жґночих генґталґй, примусовґ аборти, примусова стерилґзацґЯ). ’акож вґн передбача№ узгодженнЯ полґтики гендерно» рґвностґ ґ профґлактики насильства та розширеннЯ кола осґб, Якґ пґдпадають пґд дґю чинного законодавстваИ, С розповґда№ §рина ‘услова. „епутатка уточню№, що законопроектом про ратифґкацґю ‘тамбульсько» конвенцґ» передбача№тьсЯ внести такґ змґни до Љримґнального кодексу: * запроваджу№тьсЯ понЯттЯ Зсексуальне насильствоИ (ст. 153); * передбача№тьсЯ посилити кримґнальну вґдповґдальнґсть за сексуальне насильство (ЗвчиненнЯ будь-Яких насильницьких дґй сексуального характеру, не повХЯзаних ґз проникненнЯм у тґло ґншо» особи, без добровґльно» згоди потерпґло» особиИ), за ЗпримушуваннЯ особи без »» добровґльно» згоди до здґйсненнЯ актґв сексуального характеру з ґншою особоюИ, за ЗпримушуваннЯ особи без »» добровґльно» згоди до здґйсненнЯ актґв сексуального характеру з особою, вґд Яко» потерпґла особа матерґально або службово залежнаИ, за з¶валтуваннЯ (пґд з¶валтуваннЯм у ст. 152 ма№тьсЯ на увазґ вчиненнЯ Зсексуальних дґй, повХЯзаних ґз вагґнальним, анальним або оральним проникненнЯм в тґло ґншо» особи з використаннЯм генґталґй або будь-Якого ґншого предмета без добровґльно» згоди потерпґло» особи. ‡года вважа№тьсЯ добровґльною, Якщо вона № результатом вґльного волевиЯвленнЯ особи, з урахуваннЯм супутнґх обставин). Џґдсумовуючи коментарґ §рини ‘услово» й ‹ариси ЉобелЯнсько», можна зробити висновок, що ратифґкацґЯ ‘тамбульсько» конвенцґ» потрґбна длЯ того, щоб на законодавчому рґвнґ зафґксувати гендерну природу сексуального насильства та вдосконалити вже наЯвнґ нормативнґ акти, спрЯмованґ на боротьбу з цим Явищем, на захист жґнок, котрґ пережили насильство, та на покараннЯ винних. Ќа жаль, ‘тамбульську конвенцґю досґ не ратифґковано. 17Клистопада 2016Кроку ‚ерховна ђада “кра»ни вґдправила законопроект про ратифґкацґю на доопрацюваннЯ в профґльний комґтет з вимогою вилучити з документа термґни ЗгендерИ ґ Зсексуальна орґ№нтацґЯИ. –ґ вимоги викликали обуреннЯ у громадських активґстґв/-ок, журналґстґв/-ок правозахисникґв/-ць. –ентр ґнформацґ» про права людини персонально розґслав депутатам ґ депутаткам ‚ерховно» ђади зверненнЯ з цього приводу з розХЯсненнЯм, що вилученнЯ термґнґв ЗгендерИ ґ Зсексуальна орґ№нтацґЯИ С це не зазґханнЯ на окремґ слова, а порушеннЯ прав людини. –е обуреннЯ роздґлили й окремґ депутатки, Як-от §рина ‘услова, ‘вґтлана ‡алґщук, §рина ѓеращенко. ‚они обґцЯли докласти всґх зусиль, щоб термґни не було вилучено з документа. ‚исновки ‡а останнґ сто рокґв ставленнЯ укра»нського суспґльства до з¶валтуваннЯ змґнилосЯ. †ґнки стали набагато захищенґшґ ґ юридично, ґ звича№во, однак вони й досґ живуть пґд загрозою ґ в постґйному страху. ‘успґльство так само вчить жґнок, Як »м слґд поводитись, щоб уникнути з¶валтуваннЯ, але мало придґлЯ№ уваги профґлактицґ серед потенцґйних агресорґв (не вчить не ¶валтувати) та оптимґзацґ» дґЯльностґ правоохоронних органґв. Ћтже, можемо зробити висновок, що 2010-тґ роки стали початком масштабно» соцґально» дискусґ» довкола питань сексуального насильства. Њасовґ протести у випадку резонансних з¶валтувань, флешмоб #ЯЌеЃоюсь‘казати ґ його наслґдки, процес ратифґкацґ» ‘тамбульсько» конвенцґ» та супутнґ обговореннЯ С важливґ кроки до того суспґльства, у Якому жґнка може одЯгати коротку спґдницю, гулЯти в безлюдному парку, повертатисЯ пґзно додому, спати на вулицґ, ходити на побаченнЯ з малознайомими людьми та на гарЯчґ вечґрки з друзЯми. Џросто одЯгати, гулЯти, повертатисЯ, спати С без загроз, без страху.