7674 
Вступ до серії
Математика
Фізика
Хімія
Біологія
Астрономія
Інформаційні технології
Ада Лавлейс (Августа Ада Кінг-Байрон) (1815-1852)
«Я працюю дуже наполегливо… Ніби диявол (можливо, я ним і є)» А. Лавлейс
Ада Байрон була донькою англійського поета Джорджа Байрона та його дружини Анни. Першим учителем Ади був шотландський математик Огастес де Морган. Згодом вона знайомиться з професором Чарльзом Беббіджем – винахідником логарифмічної машини. Саме ця зустріч стає для Ади Байрон визначальною, адже впливає на її захоплення математикою. Переклавши дослідження Беббіджа англійською, графиня Лавлейс доповнює текст розлогими коментарями, збільшивши початковий обсяг утричі. Вона вводить у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка» та розробляє план операцій для Беббіджевої машини. Ада Лавлейс створює, по суті, першу в історії комп’ютерну програму, тож учену можна цілком виправдано вважати родоначальницею програмування.
Ґрейс Гоппер (1906 – 1992 рр.)
«Найважливішим моїм досягненням, окрім створення компілятора, є навчання молоді» Ґ. Гоппер
Ґрейс Гоппер народилася у Нью-Йорку. Через низький бал із латини вступає до Вассер коледжу лише з другої спроби, однак закінчила його з почесним дипломом та ступенем бакалавра математики й фізики. Згодом здобуває магістерський і докторський ступені в Єльському університеті. У 1943 р. Гоппер присягає ВМС США та після завершення Школи курсантів обіймає посаду в гарвардському бюро артилерійських обчислювальних проектів. Вчена починає програмувати на комп’ютері Мark 1 та оприлюднює низку статей на цю тему. У 1949 р. Грейс Гоппер разом із командою спеціалістів створює перший в історії компілятор. Під її керівництвом згодом винаходять мову COBOL, менше схожу на машинний код і ближчу до англійської. Згодом Гоппер особисто розробляє для COBOL програмне забезпечення. Вченій також приписують створення терміну «дебагінг» (англ. «виймання жуків», «зневадження»), що з ним пов'язаний досить кумедний випадок. Під час розробки одного з комп’ютерів виникла проблема з сигналом. Вона вже здавалася нерозв’язною, але раптом хтось дістає із реле мертву комаху, котра блокувала сигнал. Грейс Гоппнер влучно назвала цю операцію дебагінгом – і термін прижився.
Наукова робота не стала на заваді військовій службі: Гоппер іде у відставку, маючи ранг контр-адмірала. На честь видатної жінки назвали есмінець USS Hopper і суперкомп’ютер Cray XE6 «Hopper».
Френсіс Елізабет «Бетті» Голбертон (1917 – 2001 рр.)
«Я мала фантастичне життя. Все, що я робила, було початком чогось нового» Ф. Голбертон
Бетті Голбертон народилася і здобула освіту в Пенсильванії. У перший день університетського навчання викладач математики спитав, чи не ліпше було б їй сидіти вдома та виховувати дітей. Замість послухати щирої поради, Голбертон вирішує зайнятися журналістикою. Згодом її запрошують до Електротехнічної школи Мура для навчання й роботи з ENIAC (електронний числовий інтегратор й обчислювач). Френсіс не просто опанувала програму, але і стала джерелом багатьох оригінальних ідей із її вдосконалення. У 1959 р. Голбертон засновує математичну лабораторію. Згодом вчену запрошують взяти участь у створенні UNIVAC (першого умовно комерційного комп’ютера). У 1977 р. Бетті Голбертон одержує премію Ади Лавлейс.
Радія Перлман (1952 р.)
«Мати Інтернету»
Радія Перлман народилася в штаті Вірджинія в сім’ї інженера та програмістки. Іще студенткою Массачусетського університету розробила TORTIS – дитячу версію навчальної робототехнічної мови. Це стало основою подальшого розвитку навчального програмування. Однак найбільш відомим винаходом Радії Перлман є STP-протокол, що його нині використовують для маршрутизації інтернет-трафіку. Згодом вчена створює ще більш ефективну технологію та дає їй назву TRILL. Із огляду на ці досягнення Радію Перлман часто називають матір’ю Інтернету.
Софі Вілсон (1957 р.)
«Більшість інженерів люблять іти від кроку А до кроку Б, тобто логічним шляхом. Я – рідкісний інженер, я кажу: відповідь, очевидно, Z» С. Вілсон
Софі Вілсон виросла в Йоркширі в родині вчителів. Студіювала інформаційні технології в Кебриджі. Студенткою розробила мікрокомп’ютер, який стали використовувати в сільському господарстві.
Згодом Вілсон дістає посаду в Acorn Computers і бере активну участь у створенні першого персонального комп’ютера для масового вжитку. Під її керівництвом команда вчених розробляє для новоствореного гаджета мову BASIC. Проект виявляється успішним: комп’ютер BBC Micro продають у більш як мільйоні екземплярів.
Софі Вілсон створює також Acorn RISC Machine – унікальний чип спрощеної конструкції. У дещо зміненому вигляді цей винахід нині використовують у більшості планшетів і смартфонів.
Вчена отримала майже шістдесят патентів та уможливила появу багатьох революційних винаходів.
