22 листопада, 2019

Україна

Уривок із праці «Турбота як робота: материнство у фокусі соціології»
Авторка пропонує погляд на материнство, як на соціальну практику. У наведеному уривку дослідниця аналізує медійно-суспільний феномен «доктора Комаровського» та його роль у вітчизняному конструюванні явища «як бути батьками».
«Турбота як робота». Уривок із книги Олени Стрельник
У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 
Голоси. Жінки та інвалідність
У книзі вміщено дванадцять історій жінок, які розповіли про вплив інвалідності на їхнє повсякденне життя, навчання, самовираження та працевлаштування. Ці фрагменти пропонують замислитися над тим, чому так важливо досягти повного включення людей з інвалідністю у всі процеси і подбати про універсальний дизайн.
Турбота як робота: материнство у фокусі соціології
Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.
Постанова Верховного Суду ускладнила процедуру отримання відпустки по догляду за дитиною для чоловіків
Нещодавно в засобах масової інформації активно обговорювалася постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №6-1412цс17. Згідно неї, роботодавець тепер має право відпустити у відпустку по догляду за дитиною батька дитини — але більше не зобов’язаний це робити.
Гендерна освіта в Україні: витоки та історична перспектива
Сьогодні гендерна освіта в Україні доступна і різноманітна. Від дистанційних курсів до вільних лекторіїв і університетських студій — є проекти як базового рівня, так і розраховані на академічну спільноту. Проте хто знає, коли і з чого все починалося? Літні школи, по суті, — альтернативи державним університетам. Саме завдяки їм творилася і постійно покращувала свій рівень спільнота гендерних дослідниць і дослідників. Внесок цих проектів у розвиток українського фемінізму важко переоцінити. Невідомо, чи відбулася б без них популяризація гендерної проблематики, яку спостерігаємо сьогодні.
З лиця води не пити: уявлення про красу в традиційній українській культурі
Як уявляли вроду наші предки? Загальновідомо, що вважалися красивими й оспівувалися «чорнії брови, карії очі». Етнологиня Ірина Ігнатенко детально досліджує нормативні ідеали тіла, обличчя, зовнішності й манер чоловіків і жінок та запитує, чи багато значила краса для успішного заміжжя/одруження, чи були важливіші за неї чинники?
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. 
8 жіночих внесків, без яких не було б незалежної України
24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?