23 липня, 2018

Тег: діти

Кількість результатів: 14

Постанова Верховного Суду ускладнила процедуру отримання відпустки по догляду за дитиною для чоловіків
Нещодавно в засобах масової інформації активно обговорювалася постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №6-1412цс17. Згідно неї, роботодавець тепер має право відпустити у відпустку по догляду за дитиною батька дитини — але більше не зобов’язаний це робити.
Вік сексуальної згоди: кого і від чого захищаємо
Розглянемо, що таке вік сексуальної згоди, які наслідки має прив’язка до стану сексуальної зрілості, кого карають за злочини сексуального характеру з дітьми, і як суворо. Також порівняємо підходи, які обрали в цій сфері різні країни, торкнемося передумов та наслідків подібного вибору, окреслимо міжнародні тенденції.
(Не)дитячі листування: що таке секстинг і чим він загрожує підліткам
Інтернет і соціальні мережі вивели сексуальне життя на зовсім новий рівень. Тепер уникнути ЗПСШ і небажаних вагітностей можна зі стовідсотковою гарантією за допомогою... секстингу — передачі, прийому і пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефона, комп’ютера чи інших цифрових пристроїв. І одна справа, коли цим займаються дорослі, щоб додати смаку своєму інтимному життю, зовсім інша — коли до секстингу вдаються неповнолітні. У статті розглянемо найпоширеніші причини інтим-листування підлітків, загрози, пов’язані з ним, і юридичний бік питання.
Мовчазний Схід: сексуальна освіта в Китаї і Японії
За розвитком технологій Китай і Японія випереджають більшість країн світу. Та коли йдеться про речі більш «приземлені», як-от інтимні стосунки між людьми, — гору беруть доісторичні традиції, відповідно до яких секс — це табу, і говорити про нього можуть лише чоловік із дружиною, та й ті — пошепки. У статті розглянемо наслідки відсутності сексуальної освіти в Китаї і Японії, а також поговоримо про неурядові ініціативи, які, ніби білий шум, порушують мовчазний режим вето на секс.
Естонія, у якої «сексу не було», але з’явився
На цьому етапі ведення рубрики я сказала собі:  «О’кей, що там у розвинених країн — зрозуміло. Урешт-решт, консервативність католицької Європи та прогресивність скандинавських країн — штуки цілком передбачувані. А от чи змогли країни, у яких «секса не было»?..».  Шукаючи відповідь на це питання, я й натрапила на Естонію. Бо Естонія змогла. 
Сексосвіта у США: смиренність та брехня про контрацепцію
Цілі студентські рухи, що затято пропагують необхідність берегти цноту до шлюбу, — далеко  не вигадки режисерів_ок чи сценаристів_ок американських комедій про коледж. Це продовження цілком реальної політики, якої школи США дотримуються десятиліттями.
Розкутість культури vs. брак сексуальної освіти у Франції
Розкутість французького суспільства — таке собі більмо на оці католицької церкви, яка століттями експортувала у європейські країни пуританський спосіб життя. «Мені здається, французький погляд на секс і життя цілком правильний, і його має застосовувати весь світ: секс із дітьми чи без взаємної згоди неприпустимий, усе інше — людська комедія...» — пише у статті для BBC американський публіцист Адам Ґопнік (Adam Gopnik).
Сексуальна освіта в Німеччині
Сексуальна освіта в Німеччині бере початок 1968 року. У 1977-му Конституційний суд затвердив головні засади сексуальної освіти у школах Західної Німеччини. Цілком очікувано, на підконтрольній Радянському Союзу території Східної Німеччини в ті часи про секс говорили лише на уроках сімейного життя, без подробиць і пошепки, так би мовити.
Історія успіху Англії: як країна перемогла тривожну статистику підліткових вагітностей
Задумавши цей матеріал, я спробувала розпитати своїх друзів із Великої Британії про сексуальну освіту на Туманному Альбіоні. У відповідь обидва здивувалися: «А в нас є сексуальна освіта?» Пізніше з преси і досліджень я зрозуміла, що на таку реакцію слід очікувати від більшості британців/-ок, особливо старших за 25–30 років.
Де найкраще народжувати? Відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною в різних країнах світу
Вагітність і догляд за дітьми — це важко, для когось просто на грані фізичних можливостей. Тому «подушка безпеки» у вигляді оплачуваної відпустки має бути універсальним правом. Наразі у кожній країні свої особливості «декрету». У цій сфері тісно перемішуються економічні й культурні чинники, а методи варіюють від чіткого державного регулювання до повної свободи ринку. Іноді ефективно спрацьовують протилежні підходи, іноді — жодні. Однак певний набір необхідних умов для щасливого безбідного батьківства і дитинства можна сформулювати. Яку політику в цьому плані проводить Україна і що нам варто запозичити зі світового досвіду — про це далі в статті.
Коли маєш сина і доньку, а світ навколо повен стереотипів
Тисячі років зовнішній світ, хай там хто його представляв — «церква», «мас-медіа», «школа», «родичі», повсякчас намагається залізти в наш особистий простір, щоби підказати, пояснити, переконати. Здавалося б, надворі ХХІ століття, а нашим дітям досі нав’язують дивовижні стереотипи про те, чим повинні або не повинні займатися дівчата і хлопці, жінки і чоловіки. Чи наші діти страждатимуть від цього, як ми? Чи, може, навпаки — вони розширять світогляд і врешті-решт змінять цей світ? Залежить від нас, дорослих, від нашого вміння нівелювати руйнівний вплив стереотипів, від нашої підтримки.
«Зробіть щось зі своєю дитиною!»: чи дружнє наше суспільство до дітей і їхніх батьків?
Як розпізнати суспільство, дружнє до дитини? У статті проаналізовано передумови виникнення феномена «суспільства лише для дорослих», порівняно дані різних країн, де дитинство вважається щасливим і навпаки, де дітей позбавлено дитинства, а також відстежено динаміку змін в Україні на шляху формування суспільства, доброзичливого до дитини. Щоб зміни відбувалися ефективніше, треба враховувати і міняти соціальний контекст, у якому зберігається дискримінація родин із дітьми, поступово пристосовувати «дорослі» установи до дитячих потреб, постійно прислухатися до вимог технологічно прогресивного суспільства і до еволюції людських стосунків та вчасно корегувати законодавчу базу, систему освіти, проводити просвітницькі кампанії.
Батьки, матері та їхні діти у традиційному українському суспільстві
Нерідко ми чуємо заклики повернутися до традицій, що їх нам змальовують як безумовне добро. Та чи всі традиції з минувшини гуманні і відповідають сучасності? Етнографиня Ірина Ігнатенко описує стосунки батьків і дітей у минулому, їхню логіку й норми зумовлено тогочасним трибом життя. Багато що з цих звичаїв шокує сучасну людину.
Аліменти: новели законодавства та українські реалії
Нині в Україні реалізують низку заходів для покращення механізму стягнення аліментів: це і збільшення мінімального розміру аліментів, і спрощення процедури їх отримання, і посилення відповідальності за несплату аліментів, і навіть запровадження так званої «дошки ганьби» для злісних неплатників аліментів. Отож спробуймо розібратись, що законодавець має на увазі під аліментами та які моменти слід враховувати стягувачу (той, кому платять) і платнику (той, хто платить) аліментів, щоб забезпечити інтереси дитини й уникнути неприємностей у майбутньому. Також дамо відповіді на питання, наскільки наше суспільство готове до таких радикальних змін і які альтернативи пропонуються.