Тег: гендерна освіта

29 січня в рамках Днів наук НаУКМА відбудеться круглий стіл на тему «Ґендер і культура: виклики сьогодення». Захід організовано кафедрами літературознавства і соціології в рамках Днів науки НаУКМА за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ - Україна. 

29-30 березня у Харкові відбудеться майстерня «Теоретичні та емпіричні засади гендерних студій». Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи; Національний технічний університет “ХПІ”; Українська асоціація усної історії. До участі запрошують усіх, хто мають бакалаврський чи магістерський ступінь, а також та аспірант_ок із історії, соціології, культурології та інших дотичних дисциплін. Дедлайн подачі заявок — 15 лютого. 

2019 року у Криворізькому державному педагогічному університеті на кафедрі педагогіки планують започаткувати магістерську програму «Гендерні дослідження» як спеціалізацію на основі спеціальності «Освітні, педагогічні науки». Наразі ініціативна група проводить опитування серед потеційних студент_ок для визначення цільової групи. 

Перший номер журналу "Гендерна парадигма освітнього простору" (2015). 

У збірнику представлені матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Гендерна освіта – ресурс розвитку паритетної демократії» та матеріали учасників Шостого Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напрямку гуманітарної науки – гендерних досліджень, вітчизняних та зарубіжних гендерологів.

Проблема впровадження гендерного підходу в освіту є однією з найменш розроблених в українських гендерних психолого-педагогічних дослідженнях. Труднощі пов’язані передусім з відносно недавнім долученням гендерного підходу до освітніх практик, неоднозначним трактуванням як гендерної термінології, так і її змістовного наповнення. Усунення гендерної різниці в початковій та середній освіті до 2015 року було проголошено на Саміті тисячоліття ООН (2000 р.) одним з найважливіших завдань та цілей розвитку громадянського суспільства.

Навчально-методичні матеріали «Ми – різні, ми – рівні» допоможуть вчителям у підготовці до уроків гендерної грамотності, які проводяться в загальноосвітніх навчальних закладах України в рамках проголошеного Європейським парламентом і Радою Європи Року рівних можливостей для всіх та Року гендерної рівності в Україні.

«Абетка рівності» підготовлена до Дня гендерної грамотності, який проводиться 10 вересня 2007 року, в рамках Року гендерної рівності (Постанова Кабінету Міністрів України № 741 від 16.05.2007 р.) за спільної ініціативи Міністерства освіти і науки України, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту за підтримки програми розвитку ООН в Україні 

Це видання включає роботи, що були представлені під час Конференції молодих вчених «Гендерна освіта та наука в Україні», що була проведена у Києві 17-18 лютого 2010 року.

Із 28 жовтня розпочнеться онлайн-курс, присвячений питанням гендерної рівності в контексті роботи у місцевих громадах. Курс буде корисним для представників/представниць органів місцевого самоврядування та громадських активістів/активісток, які прагнуть ефективного, сталого та справедливого розвитку громад, пише Громадський простір.

18 травня на факультеті соціології КНУ відбувся круглий стіл «Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом». Виступи експерток були присвячені становленню гендерної освіти в Україні, її зв’язку з жіночим та квір-рухом, а також особливостям спротиву гендерному дискурсу в українській науковій і ненауковій спільноті.

Що наповнює освітній процес? Терміни, формули, факти чи гендерні стереотипи? Чого навчають у школах і вишах — літератури й математики чи того, якими мають бути «правильні» чоловіки й жінки? «Прихований навчальний план» закладів усіх рівнів ще з радянських часів ґрунтується на статево-рольовому підході. За тридцять років незалежности України ситуація поволі змінюється. Про розвиток гендерно-чутливого підходу, досягнення, виклики і перспективи — у цій статті.

Спроби уявити феміністичне майбутнє академії одразу ж повертають думки до сучасности. З одного боку, до не-феміністичної сучасности як протилежности такого майбутнього. Українська академія переважно залишається в полоні упереджень, які обмежують жінок і чоловіків. Не лише в академічній спільноті, а й поза нею, бо академія докладається до встановлення гендерного порядку в усьому суспільстві. Завтрашні рішення про закони, стандарти й політики ухвалюватимуть учорашні студентки і студенти. Водночас роздуми про феміністичне майбутнє змушують згадати, що «сучасність» дуже неоднорідна. Поки в одних контекстах сьогоденням є патріархальна архаїка, в інших уже настало феміністичне майбутнє. Зміни в напрямі рівности жінок і чоловіків, які ми можемо собі уявити, десь уже були до якоїсь міри реалізовані. Хтось уже помислили, сказали, довели на практиці, що це — можливо, що так — буває, що звичному безрадісному стану справ є альтернативи. Що ж змінилося у феміністичній академії майбутнього?