24 жовтня, 2018

Тег: політика

Кількість результатів: 16

Останнє відео

ЛГБТ рухи у країнах колишнього Радянського Союзу зіштовхуються сьогодні із серйозними викликами. «Офіційна» гомофобія стала частиною популістської політики. Російський закон про «гей пропаганду» 2013 року започаткував цю тенденцію у країнах, де проросійські сили копіювали цей закон (як, наприклад, в Україні та в інших колишніх радянських республіках). Кремль веде культурну війну проти квір-знання, досі небачену в історії пострадянського регіону. В той же час фактичне насильство над ЛГБТ зростає. У цих умовах, чи потрібна ЛГБТ-рухам із пострадянських країн їхня історія? Чи мають ЛГБТ-ініціативи докладати зусиль, щоб дізнатися про квір-минуле своїх країн? Чи, можливо, існують більш нагальні пріоритети для політичних дій? Під час лекції порушено питання, чи може знання про історичне минуле мати вплив на боротьбу з гомофобією в Україні та в інших країнах колишнього Радянського Союзу.

4. Керівниця (Тамара Марценюк)

Відео

«Поверх фемінізму» — вільний лекторій освітньої організації «Культурний Проект», реалізований спільно з Фондом імені Гейнріха Бьолля в Україні у 2015 році. Лекторка: Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Политика пола
Эссе Кейт Миллет демонстрирует взгляд на политику как на нечто большее, чем то, что представлено институтами власти. По мнению автора, власть осуществляется на уровне борьбы полов, социальных групп. Идея власти неотделима от идеи насилия. Автор связывает феномен власти с представлением о маскулинности современного общества, то есть  о превосходстве «белого мужчины» над остальными представителями общества. Ссылаясь на пласты различных культур и религий, Миллет утверждает, что история культуры – это история борьбы полов, и приводит примеры  тех способов,  которыми мужчины сохраняли неравноправие  полов.
Лекторій «Поверх фемінізму»
«Поверх фемінізму» — вільний лекторій освітньої організації «Культурний Проект», реалізований спільно з Фондом імені Гейнріха Бьолля в Україні у 2015 році. Курс передбачає 5 лекцій, які допоможуть переосмислити соціальну роль жінки у ХХІ столітті. Назва лекторію є метафоричною, тому що фемінізм сам по собі не є цінністю. Це інструмент, вірніше, один з інструментів, потрібних сучасній жінці, щоб бути вільною, реалізованою, щасливою. 
Участь жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні. Стратегії впливу
Цей документ підготовано Українським жіночим фондом за фінансової підтримки спільного проекту ЄС-ОБСЄ/БДІПЛ з розвитку демократії та прав людини у Східній Європі та базується на аналізі результатів соціологічних досліджень, статистичних даних та узагальненні напрацювань вітчизняних та іноземних. В представленому матеріалі аналізуються конкретні проблеми та питання участі жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні, а також пропонуються основні напрями удосконалення, що базуються на міжнародних та Європейських стандартах і практиках.
Гендерний журнал Я: Гендер і політика
«Я» № 36 (2014) «Гендер і політика»
Українська політика - іменник нежіночого роду?
У цій статті соціологиня Тамара Марценюк пробує дати відповідь на запитання: чому у Верховній Раді України протягом останніх двадцяти років ніколи не було хоча б 10% жінок? що заважає жінкам піднятися на найвищий щабель влади, адже вони мають не нижчий, аніж чоловіки, рівень освіти й однаковою мірою залучені до ринку праці, – у тому числі й до державної служби? Щоби відповісти на них, Тамара розглядає стан гендерних відносин у сфері політики на різних рівнях аналізу: міжнародному (порівняльному); локальному (української гендерної політики); партійному (ставлення українських партійних лідерів до питань інтеграції жінок на найвищі рівні влади); суспільному (громадська думка про участь жінок у політиці); активістському (залученість жіночих/феміністичних організацій до питань пропагування представництва жінок у політиці); • індивідуальному (на рівні окремих важливих політичних акторів чи акторок, зокрема, найвідомішої політикині України Юлії Тимошенко). Стаття написана за кілька місяців до виборів 2012 року. 
Пол власти: гендерные стереотипы в современной российской политике
Анализируется роль гендерных стереотипов в политических процессах современной России. Каким образом политика наделяется полом? Как репрезентации мужественности и женственности становятся аргументом в борьбе за власть? Кого и почему считают самыми мужественными политиками России? Какое воздействие стереотипные представления о мужчинах и женщинах оказывают на рейтинг политических партий? Каким образом гендерные стереотипы используются для делегитимации политических противников? Как политический дискурс, в свою очередь, воспроизводит социальное неравенство в сфере гендерных отношений? Ответам на эти вопросы посвящена книга.
Жінки в українській політиці: виклики і перспективи змін
Публікація є міждисциплінарним виданням, яке було підготовлено експертами Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) на перетині двох проектів: ключового напрямку діяльності Центру – «Європейська інтеграція України» та пілотного проекту – «Збільшення можливостей жінок».
Гендерні аспекти праці та політики у дзеркалі громадської думки
У статті проаналізовано громадську думку щодо гендерних відносин у сфері праці і розподіл домашньої роботи в сім'ї на основі різноманітних опитувань, а також визначено образ жінки, який транслюється в українському суспільстві. 
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Турбота як робота: материнство у фокусі соціології
Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.
Поведінка голосування в Україні: гендерна перспектива
У цій статті розглядаються відмінності в явках виборців та виборчих преференцій чоловіків і жінок в Україні. Із залученням даних Інформаційного агентства Сполучених Штатів (USIA), стверждено, що можливість впливати на уряд шляхом голосування (зовнішня політична ефективність) та інтерес до політики безпосередньо впливають на поведінку голосування. Освіта, оцінка економічної ситуації в Україні (економічна ефективність) та сприйняття населенням ефективності влади впливають на поведінку голосування непрямим чином за допомогою вищезгаданих конструкцій. Встановлено, що між чоловіками та жінками не існує істотних відмінностей як в поведінці голосування, так і у впливах на нього політичних поглядів. У дослідженні зосереджено увагу на одному аспекті поведінки щодо голосування - безпосередньо голосування та участь у виборчій кампанії. Також знайдено незначні гендерні відмінності в уподобаннях політичних сил та зацікавленні в політиці загалом. 
Сексизм, утиски і насилля щодо парламентарок
Зміна законодавства — важлива умова соціальних змін, тому політичні права були першими, що їх добилися жінки. Як нині, через сто років після суфражизму, живеться і працюється парламентаркам? Дослідження Міжпарламентського союзу містить сумні дані про фізичне, сексуальне і психологічне насильство, якого регулярно зазнають політикині. Однак вони не збираються зупинятись!
Політика і материнство: quo vadis?
За всю історію модерного державотворення жінки стояли на чолі 56 зі 146 держав світу (38 %). Із 15 жінок, які керували державами станом на березень 2017 року, восьмеро досягнули цього вперше в історії своїх країн. Новозеландка Джасінда Ардерн — друга у світі жінка, яка народила дитину на посаді голови держави. Першою була Беназір Бхутто, котра стала матір’ю 1990 року, обіймаючи посаду прем’єр-міністерки Пакистану. Засаднича різниця між Бхутто й Ардерн — те, що Бхутто народжувала таємно, вийшла на роботу, щойно їй дозволив лікар, і продовжувала керувати країною, ніби нічого не сталося. У Ардерн була можливість узяти відпустку по догляду до дитиною. Усі, хто народжує, обіймаючи в цей час високі політичні посади, — передвісниці нової ери в політиці та нової ролі жінок, матерів у політичних процесах.
Інтерв’ю з Тамарою Мельник про історію гендерної політики в Україні
Тамара Мельник — кандидатка юридичних наук, доцентка, громадська активістка. Працювала в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Інституті філософії та Інституті держави і права НАН України, Національному транспортному університеті. Була експерткою з гендерних питань Програми розвитку ООН, радницею міністра України у справах сім’ї та молоді[1]. Керівниця Ініціативної групи з гендерних питань Верховної Ради України, що її 1999 року створив народний депутат України М. П. Ковалко. Експертка Школи рівних можливостей[2], голова наглядової ради БО БТ «Київський інститут гендерних досліджень»[3]. Співзасновниця організації «Ліга жінок-виборців України 50/50».
Жінок — у політику!
Політичні рішення залежать від наявних знань, а фокус уваги — від повсякденного досвіду. Досвід чоловіків і жінок відрізняється з огляду на закріплені в суспільстві гендерні ролі, тому рівне представництво обох статей в органах влади необхідне для гармонійного управління спільними справами. 5–10 % жінок у «чоловічій» політичній сфері змушені посміхатися на сексистські жарти і доводити, що вони «мужики». 30–40 % жінок становлять критичну масу, здатну змінити правила гри і винести нові питання й ідеї на публічне обговорення. Ми хочемо бачити вчетверо більше жінок у політиці, аніж тепер. Як цього досягнути — розповімо в матеріалах нової теми сезону. Запрошуємо до співпраці!