20 жовтня, 2019

Тег: активізм

Кількість результатів: 15

Останнє відео

Симпозіум на тему "Секс, політика й життя ЛГБТ у Центральній Азії". 

Спікерки: Анна Довгопол (координаторка програми «Гендерна демократія» Представництва фонду Гайнріха Бьолля в Україні), Анна Кірей (Лондон, Великобританія). 

Феміністичний інтенсив 2017/ Feminist Intensive 2017
Перший Феміністичний інтенсив відбувся у смт. Славське Сколівського р-ну Львівської області 13–15 жовтня 2017 року. Організувало його Громадське об'єднання Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля та Сігрід Раузінг Траст Фонду. У відео учасниці Першого Феміністичного інтенсиву 2017 діляться своїми враженнями про цей захід, а також думками щодо впливу такого заходу на розвиток фемінізму в Україні.
Мистецтво спротиву: «Квірність» на DOCUDAYS UA
Бразилія, Швеція, Уганда — три країни в різних частинах світу, три локальні спільноти сексуальних і гендерних дисидент_ок зі спільним баченням майбутнього. Така географія блоку про порушення прав за ознаками сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності «Квірність» на фестивалі Docudays UA. Ці ознаки разом із гендером, релігійністю, віком та інвалідністю входять до стандартного переліку антидискримінаційної адвокації, за яким структуровано цьогорічну позаконкурсну програму.
Журнал «Я»: Гендер і активізм
Яким є сучасний світовий жіночий рух? Погляд з трьох континентів! А яким є жіночий / феміністичний рух в Україні? Думки восьми знаних експерток і два окремі великі інтерв’ю – з директоркою Українського жіночого фонду Олесею Бондар і засновницею фейсбук-спільноти «Фемінізм УА» Марією Дмитрієвою! Чому використання фемінітивів є запорукою успіху жіночого активізму в Україні? Чи можна бути ромкою і правозахисницею одночасно? Нове число журналу «Я» присвячено питанням гендеру і активізму!
Жіночий кіноклуб: Методичні рекомендації
Методичні рекомендації з проведення Жіночого кіноклубу розроблені авторкою – відомою активісткою, блогеркою, перекладачкою і популяризаторкою феміністської теорії Марією Дмитрієвою – за досвідом численних авторських кінопоказів у Києві, Львові та Луцьку, що відбувались протягом 2012 року.
Марші 8 Березня: винайдення феміністичної традиції
Коли відбувся перший феміністичний марш в Україні? Якщо відсторонитися від «совкової» традиції свята «весни й краси», то чим цей день є сьогодні? Українські феміністки з 2008 року відповідають на це питання. Про всі марші, їхніх організаторок і політичні вимоги, а також про актуальні дискусії 2018 року — у дослідженні Ганни Гриценко.
Розбираємося з насильством: соціологія і психологія явища
Які глибинні засади насильства як явища, що з ним стикаються жінки? Це індивідуальні травми жіночого дитинства чи агресивність чоловіків? Чи впливає соціальний контекст на характер і частоту актів насильства? У статті проаналізовано два рівні проблеми — всепроникна культура насильства та індивідуальні психологічні наслідки, які далі й далі затягують жінку у вир культури насильства. Відтак має існувати і два рівні протидії — зміна соціального контексту, у якому існує насильство, та індивідуальна психотерапевтична робота, базована на феміністських принципах.
Звинувачуйте ґвалтівників — і поверніть жінкам парки, вулиці та їхні власні домівки
Хоч як звинувачували б жертв, є лише одна причина насильства —ґвалтівники. Із середини ХХ століття жінки планети Земля обстоюють свої права на безпеку, недоторканість, правосуддя щодо кривдників і життя без страху. Як це робиться, і як ми самі можемо долучитися до глобального руху — у цій статті.
Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом
18 травня на факультеті соціології КНУ відбувся круглий стіл «Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом». Виступи експерток були присвячені становленню гендерної освіти в Україні, її зв’язку з жіночим та квір-рухом, а також особливостям спротиву гендерному дискурсу в українській науковій і ненауковій спільноті.
Я проти: як можна боротися з об’єктивацією і чому це важливо
Узагальнений образ жінки в сучасних медіа досі є вкрай недолугою конструкцією з десятків стереотипів, що пристосовуються до епохи, однак лишаються незмінними по суті. Керуватися гаслом «секс продає» вже  давно для професійних маркетологів моветон (а то і злочин). Але попри явну недієвість такого підходу до реклами, оголені моделі досі пропонують нам з білбордів смартфони, пиріжки та бетономішалки. Про те, що не гаразд із пиріжками, як протидіють сексистській рекламі у світі та як діяти нам – у цій розвідці.
Інтерв’ю із Сарою Філліпс про жіночий активізм в Україні — погляд із США
Сара Філліпс (Sarah D. Phillips[1]) — докторка (PhD) і професорка антропології, директорка Інституту російських і східноєвропейських досліджень[2] Індіанського університету (США). Викладає різноманітні курси[3] з антропології, а також «Постсоціалістичні гендерні утворення», «Культура, здоров’я та хвороби», «Чорнобиль: спадщина розпаду» й ін. Дослідницькі інтереси Сари Філліпс — це медична антропологія, студії інвалідности, гендерні дослідження, ВІЛ-СНІД, наркозалежність, антропологія фармацевтичних засобів, Чорнобиль, громадянське суспільство й неурядові організації (НУО), розвиток. Географічні зони спеціалізації — Центральна і Східна Європа, колишній Радянський Союз, особливо Україна й Росія, США. Авторка численних наукових статей, розділів у книжках і монографій. Стипендіатка таких престижних фондів, як The Woodrow Wilson National Fellowship Foundation, Fulbright-Hays Doctoral Dissertation Research Abroad Grant та ін.
Інтерв’ю з Еллою Ламах про розвиток феміністичного активізму і гендерної політики в Україні
Елла Ламах[1] — гендерна експертка, тренерка, активістка. Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Центр “Розвиток демократії”»[2], створеної 2003 року. Члени Центру працюють за програмами «Права людини», «Лідерство», «Розробка та впровадження кампаній громадянського представництва», «Гнучка демократія», «Практичне право», «Гендерна рівність», «Дебати», «Запобігання насильству та протидія торгівлі людьми», «Здоровий спосіб життя», у рамках яких успішно реалізовано 33 проекти.
Фемінізм в Україні: кроки назустріч собі. Ч. 3.  Жіночий активізм
Чого досягли феміністки за три десятки років української незалежності? Насправді чимало: сформувалися гендерні студії як царина науки й освіти, жіночий рух прогресував до феміністичної політичної дії, український фемінізм має чимало ідеологічних напрямків, співпраця з державою має як свої здобутки, так і вади. Жіночий активізм — найрадикальніша частина процесів емансипації. Про феміністичні вуличні акції, відкриті листи, інформаційні видання та інші способи активізму — у третій, останній частині дослідження Оксани Кісь.
Фемінізм в Україні: кроки назустріч собі. Ч. 2.  Держава і жіночі рухи
Чого досягли феміністки за три десятки років української незалежності? Насправді чимало: сформувалися гендерні студії як царина науки й освіти, жіночий рух прогресував до феміністичної політичної дії, український фемінізм має чимало ідеологічних напрямків. Держава ж десятиліттями веде подвійну гру, на словах декларуючи принципи гендерної рівності, а на ділі перекладаючи всю відповідальність на громадський сектор. Про те, чому так сталось, які загрози та перспективи має співпраця з державою — у другій частині дослідження Оксани Кісь.
Фемінізм в Україні: кроки назустріч собі. Ч. 1. Академічний фемінізм
Чого досягли феміністки за три десятки років української незалежності? Насправді чимало: сформувалися гендерні студії як царина науки й освіти, жіночий рух прогресував від консервативного бачення фемінності до феміністичної політичної дії, український фемінізм має чимало ідеологічних напрямків і груп. Держава ж десятиліттями веде подвійну гру, на словах декларуючи принципи гендерної рівності, а на ділі перекладаючи всю відповідальність на громадський сектор. Ця стаття — захоплива подорож у часі, від кінця 1980-х років до сьогодні, яка показує, що зроблено і що маємо нині.
Піти в активізм і не вигоріти: феміністська утопія чи реальність?
Наступного тижня я закінчую волонтерські курси Центру допомоги постраждалим від сімейного та сексуального насильства. Незабаром у мене буде своя телефонна лінія, я зможу відповідати жінкам у кризових ситуаціях. І я допоможу кожній жінці знайти сили піти від аб’юзера, пережити травму, побудувати нове життя. Було б круто, еге ж? Але ні. Я хочу розповісти про пастки, у які заганяє надто утопічне бачення феміністичного активізму, і про те, як їх можна уникнути.