20 вересня, 2017

Тег: школа

Кількість результатів: 24

Авторка детально аналізує книгу Кевіна Кумаширо «Освіта неспокою: квір-активізм і антиопресивні педагогіки». Опираючись на власний академічний досвід, Ольга Плахотнік характеризує новітні напрями постмодерної освіти, зокрема антиопресивну освіту, а також рефлексує над перспективою втілення описаних практик в Україні.
Радикальные педагогики: как феминизм и квир-теория меняют образование
Під час виступу на квір-фестивалі meta- у Білорусі дослідниця розповіла про особливості викладання гендерної теорії з допомогою інструментарію радикальних педагогік. Було окреслено особливості феміністичних педагогік, а також специфіку дискурсу гендеру й освіти закордоном і в пострадянському академічному просторі (транскрипт лекції)
У статті авторка пояснює зв’язки між квір-педагогікою, квір-теорією та феміністичними педагогіками, а також шукає відповідь на запитання, чи можливий розвиток квір-педагогіки в пострадянському академічному просторі, де квір-теорія опинилася на маргінесах. 
У форматі інтерв’ю науковиця тлумачить власне розуміння феномену квір-педагогіки, розповідає про розвиток і перспективи цього дослідницького напряму в контексті сьогодення, а також ділиться досвідом участі у сучасних проектах з квір-студій.
Науковиці
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту.
Про підсумки конкурсу гендерних педагогічних проектів
17 творчих робіт зі шкіл Харківської області змагалися на конкурсі педагогічних розробок з гендерних студій, який відбувся за підтримки Фонду імені Генріха Бьолля в Україні. Читач(к)ам пропонуємо результати регіонального експерименту. 
Геть дискримінацію зі шкільних підручників
EdCamp Ukraine і Гендерний центр «Крона» готують спеціалісток і спеціалістів для проведення антидискримінаційної експертизи шкільних підручників і програм. Як саме це відбувається і які матиме наслідки — докладно у статті.
Жіноча освіта в Україні: історичний огляд
Чи знаєте ви, що якихось сто років тому школярки і студентки були рідкісним явищем на українських теренах? З чим стикалися охочі до навчання жінки? У статті детально проаналізовано, як формувалося і як змінювалося трактування жіночої освіти та чому обмежений доступ жінок до навчання виявився однією з найефективніших форм дискримінації — з часів Київської Русі і до наших днів.
#яНеБоюсьСказати: погляд мами і дочки на книжку Насті Мельниченко
Хто читає книжки для підлітків? Правильно, підлітки і їхні батьки. Соціологиня і її дочка «проковтнули» книжку за кілька днів і діляться враженнями про її потрібність, ключові моменти, переваги та недоліки.
Не просто «смикання за косички»: як школа конструює гендерне насилля
Гендерне насилля проти дівчат у школах не стає об’єктом широкого обговорення. Штовхання, щипання, мацання і лапання, а головне — дівочі страждання і сльози практично невидимі. Авторка пропонує почати розмову на «незручну» тему.
«Майя та її мами» — подія українського дитячого книжкового ринку
Уперше з дітьми не просто говорять про толерантність, а й роблять це відверто, без метафор і замовчувань. Діти часто розуміють більше, ніж здається, і така відверта розмова-читання про речі, які зазвичай замовчуються, потрібна. «Майя та її мами» — знахідка для батьків (і, можливо, для вчительок та вчителів), які хочуть поговорити з дітьми про інакшість і повагу, але не знають, як до цього підійти.
Гендерний освітній експеримент: шкільна революція від ГІАЦ «КРОНА» і партнерів
З січня 2015  року у восьми школах Харківської області реалізується Гендерний освітній експеримент, його мета — створити навчальний простір без гендерних стереотипів і дискримінацій, у якому люди здатні й готові виявляти, помічати, аналізувати та реагувати своїми думками і діями на все, пов’язане з гендерною нерівністю, гендерними стереотипами, сексизмом. Трирічний проект — логічне продовження просвітницької, аналітичної і видавничої діяльності, яку протягом кількох останніх років здійснює Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА».
Жінки у військовій справі
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Хоча військова справа не є наукою у повному значенні цього слова, усе ж це заняття вимагає, окрім хоробрості, інтелекту та наполегливсті. Про войовниць суспільство говорить ще менше, аніж про науковиць. Тому ця розвідка є даниною силі і таланту жінок – у військовій справі.
Науковиці: література
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту – у літературі.
Науковиці: філософія
На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту – у філософії.