«Українські гендерні наративи»

Дослідження присвячено гендерним наративам у сучасному українському суспільстві — способам, за допомогою яких жінки й чоловіки пояснюють гендерні відмінності, суспільні ролі, права та обов’язки, оцінюють зміни у відносинах між статями й визначають, який гендерний порядок вважають справедливим.

На основі якісних інтерв’ю дослідницька команда реконструювала десять гендерних наративів. Їхні прояви у публічному просторі додатково досліджено через аналіз шести онлайн-дискусій.

Ключові слова: гендерні наративи, гендерний порядок, гендерна рівність, жіночність, маскулінність, гендерні ролі, гендерні стереотипи, нормативні очікування, свобода вибору, гендерна справедливість, війна РФ проти України, публічні онлайн-дискусії.

ДОСЛІДНИЦЬКА КОМАНДА

ЮЗВА ЛЮДМИЛА

Соціологиня та експертка з методології дослідження, застосовує інноваційні методи в соціальних дослідженнях, зокрема в дослідженнях гендерних питань в Україні.

ЗАХАРЧЕНКО ОЛЕНА

Письменниця, авторка 11 книжок для дітей, дорослих і підлітків, медіааналітикиня ГО CAT-UA, дослідниця російської пропаганди та інформаційних війн.

ЗАХАРЧЕНКО АРТЕМ

Доктор наук із соціальних комунікацій, письменник, голова ГО CAT-UA, що з першого дня великої війни надає силам оборони комунікаційну аналітику, доцент ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка

Керівниця проєкту

ЗЛОБІНА ТАМАРА

Кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця, керівниця експертного ресурсу «Гендер в деталях». Дослідниця гендерної рівності, фемінізму, розвитку громадянського суспільства та сучасної культури.

Про дослідження

Гендерні відносини в Україні формуються під впливом суспільних змін, розвитку політик рівности та війни росії проти України. Розширення можливостей жінок і чоловіків відбувається одночасно зі збереженням традиційних очікувань щодо материнства, батьківства, забезпечення сім’ї, догляду та захисту.

Війна додатково актуалізує питання військового обов’язку, громадянської відповідальности, репродуктивного вибору та розподілу доглядової праці. Водночас зміни у фактичній поведінці жінок і чоловіків не обов’язково означають відповідні зміни в суспільних уявленнях про їхні ролі.

Дослідження аналізує співіснування традиційних і нових моделей жіночности та маскулінности, суперечности між розширенням можливостей і збереженням нормативних очікувань, а також вплив війни на переосмислення гендерних відносин.

Його результати спрямовані на поглиблення розуміння сучасних гендерних суперечностей і визначення підходів до формування гендерно чутливих політик та суспільної комунікації під час війни й у процесі повоєнного відновлення.

ЗМІСТ Дослідження

Дослідження складається з трьох взаємопов’язаних частин. Перша розглядає історичні, суспільні та політичні передумови формування гендерних наративів в Україні. Друга зосереджується на тому, як жінки й чоловіки осмислюють власні ролі, права, обов’язки та суспільні зміни. Третя досліджує прояви цих уявлень у публічних онлайн-дискусіях.

1. Гендерні наративи про жінок і чоловіків: кабінетне дослідження

У першому розділі автор(к)и аналізують, як формувалися та змінювалися уявлення про жіночі й чоловічі ролі в Україні — від здобуття незалежности до сучасного періоду.

На основі соціологічних даних, наукових досліджень та аналітичних матеріалів розглянуто вплив суспільних трансформацій, державної політики, європейської інтеграції та соціокультурних очікувань на гендерні відносини.

Окрему увагу приділено 2022–2025 рокам і впливу повномасштабної війни на уявлення про материнство, батьківство, військовий обов’язок, догляд та відповідальність.

Основні теми розділу:

• Гендерні наративи крізь призму соціологічних даних.
• Гендерні наративи на політичному рівні: від незалежности до сьогодення.
• Соціокультурні очікування щодо гендерних ролей жінок і чоловіків.
• Гендерні наративи у 2022–2025 роках: війна як каталізатор переозначень.

2. Наративи чоловічої і жіночої ідентичности: якісне дослідження

Другий розділ ґрунтується на 51 глибинному інтерв’ю: 26 із жінками та 25 із чоловіками. Автор(к)и досліджують, як люди пояснюють гендерні відмінності, оцінюють зміни у відносинах між жінками й чоловіками, визначають джерела несправедливости та уявляють бажане майбутнє.

На основі інтерв’ю реконструйовано десять гендерних наративів — п’ять жіночих і п’ять чоловічих.

Аналіз дозволив виявити відмінності та спільні риси уявлень про гендерні ролі, справедливість, особистий вибір, суспільні зміни та майбутнє відносин між жінками й чоловіками.

3. Гендерні наративи в публічних дискусіях: кількісне дослідження

Третій розділ присвячений тому, як гендерні уявлення проявляються в публічному просторі та впливають на оцінювання конкретних життєвих рішень і суспільних ситуацій.

Автор(к)и проаналізували 1717 повідомлень із шести онлайн-дискусій, відібраних з урахуванням тем, що виникали під час якісного етапу дослідження.

Проаналізовані дискусії:

• Проєкт Цивільного кодексу, зокрема дискусія навколо можливости укладання шлюбу з 14 років.
• Дискусії щодо бездітности за вибором (чайлдфрі) та репродуктивних очікувань щодо жінок.
• Діяльність руху «Батько має право» і конфлікти навколо батьківства, опіки та прав чоловіків і жінок.
• Військова служба жінок.
• Скандальна реклама «Укрпошти» та дискусія про сексуалізацію дівчат і дітей.
• Заручини співака MELOVIN із чоловіком і дискусія щодо ЛГБТ-видимости, традиційних цінностей, військової форми та публічности одностатевих стосунків.

Цей етап дозволив простежити, як гендерні уявлення проявляються в конкретних суспільних конфліктах, які аргументи використовують учасники й учасниці дискусій та як різняться позиції, нормативні очікування й прояви мови ворожнечі.

Висновки та рекомендації

Завершальна частина дослідження узагальнює результати трьох етапів і розглядає сучасний гендерний порядок в Україні як такий, що перебуває у стані переузгодження.

На основі отриманих результатів автор(к)и пропонують напрями застосування дослідження у державній політиці, освіті, громадській діяльності та публічній комунікації.

Дослідження здійснено ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» у партнерстві з ГО «CAT UA», за фінансової підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції, а також завдяки підтримці Українського Жіночого Фонду.

Зміст публікації є відповідальністю ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції, ІСАР Єднання чи УЖФ.