Дівчата і наука: де ми втрачаємо майбутніх науковиць

Дані останніх досліджень показують, що серед вступників та вступниць на освітніх рівнях бакалавр, молодший бакалавр і спеціаліст у 2024 році в більшості галузей, які стосуються STEM, переважали чоловіки. Винятком були деякі хімічні та біологічні спеціальності, де частка жінок була вищою (Cedos, 2024, с.10; texty.org.ua, 2025).

Дослідження texty.org.ua показує, що у 2024 році серед вступних тестів на вибір хлопці частіше обирали фізику та географію, а дівчата — іноземну мову, біологію та літературу. Серед дівчат з найвищими балами з математики найбільш популярною спеціальністю була філологія. Натомість серед хлопців — компʼютерні науки та інженерія програмного забезпечення.

Ці дані свідчать про те, що, ймовірно, ті дівчата, які потенційно могли б обрати STEM-спеціальність, вже на рівні вступу обирають вивчати галузі більш гуманітарного спрямування. Чому так трапляється?  

На основі дослідження науковиць у STEM, проведеного Cedos спільно з INSCIENCE та за підтримки ООН Жінки в Україні у 2024-2025 роках, у цьому блозі ми спробуємо розібрати, які фактори можуть вплинути на те, чи зацікавлена у науці дівчинка буде далі рухатися цим шляхом?

Дитинство: перший прояв інтересу до науки

Дослідження науковиць у STEM, проведене Cedos у 2024-2025 роках, показало, що інтерес до науки, зокрема STEM, у науковиць часто виникав у дитинстві. На цьому етапі ключовий вплив мали батьки та інші члени родини: як через власний приклад зайнятості в науці, так і через підтримку зацікавленостей дівчат. Через спілкування, книги та перегляд фільмів діти дізнавалися про різні науки. Відсутність підтримки зі сторони близьких часто виражалась у байдужості до зацікавлень дитини у STEM.

Шкільні роки: знайомство з науками та важливість середовища

У шкільні роки середовище дівчат також відігравало ключову роль. Для багатьох важливою у формуванні їхнього інтересу до науки та бажання стати науковицями була Мала академія наук (МАН), де вони здобували перший практичний досвід досліджень та знайомилися з однодумцями.

Для деяких учасниць дослідження важливу роль відіграли вчителі та вчительки, а саме ті, які доступно пояснювали матеріал, показували прикладну цінність науки та заохочували брати участь в олімпіадах, конкурсах МАН та інших заходах. Водночас відсутність підтримки та випадки дискримінації дівчаток за статевою ознакою часто негативно впливали на бажання дівчаток далі займатися наукою. Наприклад, коли дівчат менше запрошували до участі в олімпіадах і гуртках з природничо-математичних предметів, ніж їхніх однокласників-хлопців, або коли дівчата в закладах освіти чи класах з поглибленим вивченням фізики та математики стикалися з недоречними жартами про участь жінок у науці. Такі ситуації по-різному впливали на дівчат. Деякі все ж знаходили можливість розвивати інтерес до науки у сімейному колі або через книги та фільми. Для когось такі ситуації знижували мотивацію до навчання або ж навпаки - мотивували здобути кращі оцінки з предмета, поглибити свої знання з теми.Загальною проблемою середньої освіти є недотримання принципів гендерної рівності, яке впливає на те, чи система заохочує та створює умови для дівчаток займатися STEM і далі вибирати ці напрямки для свого навчання та карʼєри - про це зазначали й залучені до дослідження експертки з питань освіти, вчителі.

На цьому етапі важливою є також і підтримка батьків. Однак, з досвіду вчителя закладу середньої освіти, який взяв участь у дослідженні, саме через стереотипні уявлення про STEM як сферу, яка краще дається хлопцям деякі батьки не підтримують бажання доньок вступати у класи чи заклади освіти з поглибленим вивченням фізики та математики. 

Також важливими були умови навчання дівчаток. Саме у школі через вивчення нових предметів та цікаві підручники дівчата дізнавались про різні наукові напрямки. Однак, якість STEM освіти не у всіх школах є однаковою. Експертка з освітньої політики згадувала про вплив розташування школи на якість викладання STEM-предметів і доступні для цього ресурси: у сільських школах і на прифронтових територіях якість такої освіти є гіршою через брак матеріально-технічного забезпечення та кваліфікованих вчителів та вчительок. Окрім цього, на якість освіти впливає дистанційний формат навчання. 

Вступ до університету: прийняття важливого рішення та стереотипи 

Під час вступу дівчат до університету також важливою була підтримка зі сторони їхніх батьків. Деякі учасниці дослідження розповіли, що вступили до університету за STEM-напрямком саме за порадою батьків. У інших батьки були проти вступу їхніх доньок на STEM-спеціальності, що, на їхню думку, було спричинено стереотипним баченням науки як сфери, де більшою мірою зайняті чоловіки, і нерозумінням, у чому полягає робота науковиці, хвилюванням про неприбутковість науки. 

Рівень освіти у школі та академічні досягнення дівчаток у школі також впливали на вибір спеціальності та університету. Дівчата часто робили його, зважаючи на те, з якого шкільного предмета мали кращі оцінки, більш ґрунтовні знання та сформовану раніше зацікавленість у певній галузі чи темі. Через низький рівень освіти у школі деяким науковицям доводилось звертатись по допомогу до репетиторок. Кільком учасницям дослідження було складно обрати наукову спеціальність через брак профорієнтації у школі. 

Важливим фактором вибору STEM-спеціальності була також перспективність наукової карʼєри: можливість їздити за кордон у рамках академічної мобільності, можливість у майбутньому зробити важливі наукові відкриття.

На рішення дівчаток впливали також практичні аспекти. Серед факторів вибору наукової спеціальності були фінансова доступність такої освіти, можливість переїзду в інше місто, бажання здобути вищу освіту загалом. Деякі науковиці через складність вступу до медичних ЗВО, тривалість медичної освіти та брак фінансових можливостей оплачувати навчання обирали для себе близьку до медицини спеціальність — біологію або хімію. 

Дослідження показало, що ще до вступу в заклад вищої освіти, для підтримки та розвитку зацікавлення дівчат у STEM, вони повинні перебувати у середовищі, яке б сприяло зацікавленню наукою та підтримувало їх, а також мати умови, в яких вони могли б вивчати науку, мати доступ до цікавих матеріалів, здобувати практичний досвід. Процес формування такого середовища повинен передбачати як створення навчальних програм та проєктів, розвиток шкільної освіти, так і роботу над сприйняттям науки та науковиць у суспільстві, боротьбу з гендерними стереотипами, адже саме вони часто визначають ставлення батьків та інших дорослих, які взаємодіють з дітьми, до наукової карʼєри.

В Україні на законодавчому рівні ухвалені стратегії, які містять стратегічні цілі, спрямовані на протидію дискримінації у сфері освіти (Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року, Стратегія цифрового розвитку інноваційної діяльності України (WINWIN) до 2030 року).

Існують також програми та проєкти, запроваджені державними та недержавними організаціями та структурами. Наприклад:

• Наприкінці 2022 року була запущена пілотна програма стажування при Міністерстві цифрової трансформації України для дівчат у STEM.

• Організація Об'єднаних Націй реалізує програми, спрямовані на підтримку жінок у науці та сприяння гендерній рівності в STEM та інноваціях, — наприклад, «Наука — це вона» є освітнім арт-проєктом, підтриманим ООН-Жінки в Україні та ЮНІСЕФ, який розповідає про здобутки українських жінок-вчених і заохочує молодь до науки. 

• У 2019 році Фонд ООН у галузі народонаселення організовував конкурс біографічних статей для сайту «Вікіпедія» про жінок-науковиць у галузі STEM. Метою проєкту було зробити досягнення жінок у науці більш видимими. 

• Громадська організація INSCIENCE в рамках програми «ЄС за ґендерну рівність: разом проти ґендерних стереотипів та ґендерно-зумовленого насильства» спільно зі структурою ООН Жінки в Україні та UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, за фінансування Європейського Союзу організовує проєкт «НАУКОВИЦІ». Мета проєкту - сприяти гендерній рівності у STEM, підтримувати жінок у побудові наукової кар'єри та підвищувати їхню видимість у суспільстві. У 2023 році в межах проєкту вийшли два документальні відео про українських науковиць під час повномасштабної війни. Героїнями відео стали радіобіологиня Олена Паренюк та біологиня Катерина Шаванова. Крім цього, було опубліковано 12 текстових історій про жінок у різних наукових галузях — від астрофізики до морської біології.

• Деякі компанії підтримують розвиток STEM-освіти, оновлюючи лабораторії та надаючи ресурси для закладів освіти. Наприклад, ініціатива «Дівчата STEM», заснована Центром «Розвиток КСВ» у 2016 році, була спрямована на залучення дівчат до природничо-наукових і технічних дисциплін та розвитку у STEM-професіях.

• Організація INSCIENCE реалізовує освітній науково-популярний проєкт для дітей — Science Kids. З 2022 року організація провела понад 500 подій і залучила близько 20 тисяч дітей та понад 150 українських вчених.

Однак за словами експертки з МОН, яка взяла участь у дослідженні, такі заходи є поодинокими та не сприяють масовому залученню учнівства до науки.

Також експертка підкреслила відсутність гендерного аудиту в середній освіті та брак досліджень, які б допомагали оцінити гендерну рівність у STEM-освіті, — зокрема таких, які б враховували не лише кількісні показники, на кшталт показників вступу на ті чи інші спеціальності, а й інші аспекти вибору спеціальності, як-от мотивацію вступати на ту чи іншу спеціальність. Такий підхід допоміг би краще зрозуміти мотивацію школярства та основні виклики, які перешкоджають заохоченню учнівства, зокрема дівчат, до вибору STEM-спеціальностей.

Зокрема саме для оцінки гендерної рівності у STEM-освіті, Cedos спільно з INSCIENCE та за підтримки ООН Жінки в Україні провели дослідження становища науковиць і чому вони обирають або залишають наукову карʼєру. Детальніше з його результатами можна ознайомитись за посиланням.