Щоразу, як заходить мова про сексуальні домагання, жінки розповідають і пояснюють, наскільки вони насправді масові і неприємні, знаходиться чоловік, який каже цю фразу:
«Тю, а я хотів би, щоб до мене жінки домагалися».
Мовляв, от які жінки невдячні: чоловікам доводиться докладати стільки зусиль, проявляти активну позицію, ініціювати контакт, умовляти, наполягати.
А жінкам усі домагання дістаються «задарма».
Мені щоразу від цього і смішно, і сумно.
Бо цей бажальник, щоб до нього домагалися, уявляє в ролі домагаторки умовну Памелу Андерсон. Причому не в її сучасному віці, а в червоному купальнику, в розквіті слави серіалу «Рятувальники Малібу».
От виходить цей наш бажальник домагань на вулицю, а навколо нього одні сексапільні блондинки в’ються: «Ти нам так подобаєшся, ми тебе так хочемо, ох, ах».
Ці чоловіки ніколи не уявляють собі реальні ситуації домагань.
Вони впевнені:
а) жінка, яка буде до них домагатися, буде для них привабливою;
б) вони контролюватимуть ситуацію, маючи достатньо фізичної сили, щоби вийти з неї коли захочуть, без жодних втрат для себе.
Вони не уявляють, що їм, скажімо, 13 років, вони повертаються зі школи, і разом з ними в ліфт сідає тьотя Люся, далеко за 40, із сусіднього під’їзду, п’яна, з рота тхне, і затискає їх у куточку та починає лізти в ширіньку, примовляючи: «А давай перевіримо, є тут уже горішки чи немає. О, які гарненькі горішки вже тут є. Ну то приходь до тьоті Люсі, раз маєш горішки».
Вони не уявляють, що їх буде домагатися керівниця відділу кадрів, маніпулюючи своїм службовим становищем та впливом на кар’єру.
Не уявляють, що випадково потраплять у вагон метро, де їде команда важкоатлеток напідпитку.
Не думають, що їм почне нав’язувати свою компанію фізично сильніша за них жінка в барі, а їм доведеться добре обдумувати свої слова, щоб м’яко від цих пропозицій відмовитися, але водночас не отримати по морді.
Зрештою, вони не думають, що тітка віку їхньої мами впреться їм у груди своїми буферами і буде пускати бісики очима, непомітно тручись в темп руху транспорту.
Оскільки в чоловіків насправді дуже мало досвіду домагань, то вони собі не уявляють, як це насправді відбувається.
Вони думають про домагання від жінок як про щось за замовчуванням приємне, і так само за замовчуванням безпечне.
В той час як для жінок ситуація зовсім інакша.
Та й для чоловіків насправді також. Просто вони про це або не знають, або не надто думають, або, можливо, витіснили з пам’яті реальні ситуації домагань, в які потрапляли.
Адже чоловіки також стають об’єктом домагань, щоправда, частіше від інших чоловіків, аніж від жінок.
Домагання — це НЕБАЖАНА сексуалізована увага.
І від того, яку міру ризику примусу і насильства вона несе, вони стають усе більш небезпечними та неприємними.
Немає ніякого сенсу їх романтизувати і перетворювати на солодку еротичну фантазію, навіть якщо ти чоловік.
А що ж робити тоді з фліртом і як проявляти увагу?
Та дуже просто: відійти від алгоритму «бачу — хочу — не можу стриматися».
Натомість:
1. Враховувати доречність ситуації.
2. Визначити, наскільки жінка може почуватися в ній безпечно.
3. Тримати дистанцію вербально і фізично.
4. Проявляти увагу нейтрально і давати можливість жінці робити крок у відповідь.
5. Бути чутливим до відмови.
Кричати услід жінці, яка сподобалася на вулиці: «Ой ти кралечка, киць-киць, цьом-цьом, давай познайомимося, а чо нє!?» — це сексуальні домагання у будь-якому випадку, і їх робити не треба.
«Привіт. Як справи? Ви гарно виглядаєте. Давайте познайомимося» — залишається нормальною формулою за умови, що ви це кажете не в темному провулку і не нависаєте над незнайомою вам жінкою.
А також всім своїм виглядом показуєте готовність відвалити, якщо жінка скаже «ні».
