Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15294, тож  варто ще раз подивитись, як декриміналізація та легалізація секс-індустрії та порноіндустрії впливають на доходи і структуру ринку та економічне і соціальне становище жінок, які в цій індустрії працюють. 

Наразі стаття 301 ККУ, яка досі криміналізує виготовлення порнографії, задокументовано живить корупцію, а не захищає суспільство. Аналіз видання Texty.org.ua 3500 судових справ за цією статтею показав, що норма радше створює корупційний простір для поліції та відволікає слідчих від розслідування зґвалтувань і дитячої порнографії, аніж запобігає реальній шкоді ¹.

У травні 2026 року викрили схему прикриття «порноофісів» високопосадовцями Нацполіції в кількох областях; моделі та вебкам-працівниці регулярно повідомляють про вимагання коштів поліцією саме через загрозу кримінального переслідування за чинною статтею. 

Я спробувала подивитися, що відбувається там, де індустрію легалізували чи декриміналізували, і що відбувається там, де вона лишається кримінально забороненою.

Три моделі регулювання — чому «декриміналізація» не є універсальним рішенням

Назагал розрізняють три моделі: 

(1) повну декриміналізацію (Нова Зеландія, PRA 2003) — прибрано кримінальні норми без запровадження системи ліцензування чи нагляду;

(2) легалізацію з регуляцією (Німеччина, Нідерланди) — легально, але під ліцензуванням;

(3) «нордичну» модель — криміналізація покупця, а не продавця (Швеція, Норвегія, Франція, Канада, Ізраїль) ².

Аналіз досліджень наслідків декриміналізації підтверджує, що саме зняття кримінальної відповідальности без паралельного інституційного нагляду, реальних трудових прав і ресурсів для протидії посередникам-експлуататорам систематично не усуває структурних проблем, а в частині випадків посилює їх через ефект масштабування ринку. Це формулюється як «ефект масштабу» на противагу «ефекту заміщення» в економічній моделі Cho, Dreher та Neumayer, розглянутій нижче ³.

Найбільш цитоване й методологічно найсильніше дослідження цього питання Cho, Dreher, Neumayer — це крос-секційний аналіз до 150 країн ³. Автори виділяють два протилежні економічні ефекти невизначеної величини: ефект масштабу (легалізація розширює ринок сексуальних послуг і, відповідно, попит, який частково закривається жінками — жертвами торгівлі людьми) та ефект заміщення (легальні працівниці витісняють жертв торгівлі людьми, бо клієнти й підприємці віддають перевагу легальному найму). Емпірично ефект масштабу переважає: у середньому країни з легалізованою проституцією фіксують більші притоки торгівлі людьми, ніж країни, де вона заборонена.

Це дослідження прямо спростовує найпоширеніший аргумент «за» — що легальний ринок автоматично витісняє експлуатацію. Автори прямо застерігають, що результат не є аргументом на користь повної заборони, але спростовує тезу, що легалізація сама собою розв’язує проблему торгівлі людьми.

Кейс Німеччини: 23 роки «легального» ринку і дві невдалі спроби виправлення

Німецький Prostitutionsgesetz (2002) легалізував секс-індустрію та декриміналізував діяльність, пов’язану з отриманням доходу від проституції інших осіб. Наслідки змусили уряд ухвалити другий закон (Prostitutes’ Protection Act 2017 (PPA) саме через провал першого: негативні оцінки і критичне висвітлення в пресі нездатності закону 2002 року покращити доступ жінок до соціального забезпечення та медичної допомоги або знизити їхню вразливість до експлуататорів спонукали уряд ухвалити цю поправку ⁴.

Але й друга спроба, за офіційною оцінкою дослідницького інституту KFN (Кримінологічний науково-дослідний інститут Нижньої Саксонії), поставленої мети не досягла ⁵.

Показовим є факт, що в структурі ринку, яка склалася в легальному німецькому секторі, саме власники ліцензованих борделів, а не самі жінки, фактично встановлюють мінімальні ціни на послуги у 60% випадків, що є прямим порушенням духу закону про захист працівниць, але офіційна оцінка фіксує це без наслідків ⁶. Журналістське розслідування France24 підсумовує дані кількох досліджень і стверджує, що переважна більшість жінок, які працюють у проституції в Німеччині, фактично перебувають під контролем сутенера — тобто формальна легальність статусу не змінила фактичної структури влади і контролю над заробітком жінки ⁷.

Кількість зареєстрованих осіб у секторі зросла до 400 тисяч у 2006 році, значна частка яких — мігрантки ⁸.

Кейс Нідерландів: визнана невдача мером Амстердама

Нідерланди легалізували проституцію 2000 року (Prostitution Act), знявши заборону на борделі й сутенерство, з метою покращення умов праці жінок та боротьби зі злочинністю. Через 16 років мер Амстердама вперше публічно визнав, що нідерландський експеримент із приборкання зловживань через легалізацію провалився ⁹ , а в 2025 році CATW опублікувала звіт «Failed Promises», що документує системний провал заявлених цілей закону 2000 року на прикладі Амстердама ¹⁰.  

Відповідно до досліджень нідерлаїндський легальний сектор «віконної» проституції зберігає багато характеристик нелегального ринку, попри формальну легальність, оподаткування й/ реєстрацію — багато жінок і далі фактично мають сутенера (часто замаскованого під «партнера»), який контролює їхній дохід ¹¹.  

Дослідники з Тілбурзького університету підтверджують, що хоча проституція легалізована з 2000 року, це не усунуло криміногенних побічних ефектів, зокрема торгівлю жінками ¹². За оцінкою нідерландського Національного доповідача з питань торгівлі людьми понад 6000 осіб у Нідерландах щороку ставали жертвами торгівлі людьми, з яких близько 4000 є жертвами сексуального рабства і насильства ¹³.  

OnlyFans як сучасний кейс «декриміналізованого» ринку

OnlyFans — найближчий сучасний аналог того, що обговорюється в українському законопроєкті: легальна, оподатковувана, формально прозора платформа для порноконтенту. Вона демонструє, що навіть за повної легальности структурні проблеми для жінок відтворюються в новій формі. Розподіл доходу на платформі вкрай нерівномірний: перші10% творців отримують 73% всього доходу платформи, тоді як інші 90% ділять залишкові 27%; середній творець заробляє 31–180 дол. на місяць ¹⁴.    

Розслідування BBC і The Guardian у травні та червні 2026 року виявили системну експлуатацію творчинь «агентствами»: агентства утримували до 50–70% заробітку моделі ще до комісії самої платформи (20%), залишаючи жінкам лише близько 30% згенерованого нею доходу ¹⁵.  

Британська незалежна уповноважена з питань протидії рабству Елеонор Лайонс прямо кваліфікувала задокументовані практики як такі, що мають всі ознаки експлуатації: контроль над обліковим записом, фінансовий тиск, неможливість вільно припинити співпрацю ¹⁶.

Зафіксовані та кримінальні справи в цій сфері, наприклад у Великій Британії, коли заарештували особу за примус жінок до публікування відвертого контенту; а чеська поліція висунула звинувачення чотирьом особам у торгівлі людьми з метою примусового виробництва контенту для OnlyFans ¹⁶. NCOSE у червні 2026 року офіційно заявив, що торговці людьми використовують підписні порноплатформи як бізнес-модель ¹⁷. Це принципово важливо для тези «легалізація виводить індустрію з тіні і захищає жінок», адже платформа повністю легальна, оподатковується, працює прозоро, але при цьому створює нову інфраструктуру експлуатації через посередників ¹⁸.

Що відбувається там, де індустрія лишається кримінально забороненою

ВООЗ ще у 2012 році в офіційних настановах закликала всі країни рухатися до декриміналізації секс-роботи і скасування несправедливого застосування некримінальних законів проти секс-працівниць, зазначивши, що насильство проти них є фактором ризику ВІЛ і має усуватися в партнерстві з самими працівницями ¹⁹. Пізніші дослідження ВООЗ подають конкретні кількісні оцінки: декриміналізація секс-роботи потенційно може призвести до скорочення кількости нових випадків ВІЛ-інфікування серед секс-працівниць на 46% протягом 10 років, а усунення сексуального насильства проти них — ще на 20% ²⁰.

Комітет ООН з ліквідації дискримінації жінок (CEDAW) кваліфікував криміналізацію секс-працівниць як форму гендерно зумовленої дискримінації ²¹. В жовтні 2023 року Робоча група ООН з питань дискримінації жінок і дівчат випустила знаковий звіт із закликом до повної декриміналізації добровільної дорослої секс-роботи у всьому світі — сьому за рахунком доповідь цієї групи з цього приводу, до якої приєдналися UNAIDS, ВООЗ, Фонд ООН у галузі народонаселення та Програма розвитку ООН ²².

Емпіричні дослідження з країн із жорсткою криміналізацією дають конкретні економічно-соціальні ілюстрації. 

Дослідження в Кенії пов’язує криміналізацію і стигматизацію секс-роботи з феміналізацією бідности: криміналізований статус позбавляє жінок можливости звертатися по захист від насильства, оскільки сам факт заробітку є доказом злочину проти них самих ²³.  

У Замбії криміналізація системно посилює бідність, насильство і проблеми зі здоров’ям жінок, залучених у секс-роботу, документує дослідження щодо соціальних підприємств у Лусаці ²⁴.  

У Південній Африці криміналізація історично викреслювала жінок із формального банківського сектору, а організація Sisonke, очолювана самими секс-працівницями, будує паралельні механізми взаємного кредитування саме тому, що держава і банки відмовляють криміналізованим працівницям у доступі до фінансових послуг ²⁵.  

Огляд наукової літератури про насильство щодо жінок, які продають секс у Східній та Південній Африці (там секс-робота нелегальна в усіх країнах регіону, окрім Мозамбіку), подає моделювання, за яким зниження рівня фізичного і сексуального насильства проти секс-працівниць може скоротити захворюваність на ВІЛ серед них приблизно на 25% ²⁶.

У США, де секс-робота криміналізована в 49 з 50 штатів (окремі округи Невади є винятком), Urban Institute оцінив тіньову секс-економіку у восьми великих містах у 14 млрд дол. щорічно — тобто криміналізація не ліквідує ринок, а повністю витісняє його в тінь, поза оподаткуванням і трудовим регулюванням ²⁷.

Отже, криміналізація не усуває ринок і не захищає жінок від насильства чи експлуатації, а позбавляє їх доступу до поліції, охорони здоров’я, банківських послуг і будь-якого правового важеля проти посередників, водночас не зменшуючи фактичного попиту. В цьому сенсі позиції криміналізація та легалізація без регулювання — це не протилежні полюси, а два різні способи не захистити жінок, які структурно продукують подібні наслідки: посередницький контроль над доходом, обмежений доступ до захисту, вразливість до насильства.

Економічна логіка розведення індивідуального виробництва та індустрії

Оскільки ні криміналізація, ні нерегульована легалізація не захищають жінок від посередницької експлуатації, в експертній дискусії довкола законопроєкту з’явилася третя пропозиція, яка намагається уникнути обох провалів. 

Феміністична філософиня, керівниця експертного ресурсу «Гендер в деталях» Тамара Злобіна пропонує зняти кримінальну відповідальність з індивідуального виробництва порноконтенту (фізична особа-підприємець, яка сама контролює зміст, може найняти відеографа чи бухгалтера, але виробляє контент сам/сама і з власної волі), водночас зберігши кримінальну заборону на діяльність фірм і агентств, що наймають виконавиць, організовують виробництво та отримують прибуток із чужої сексуальної праці.

Економічна логіка механізму пояснюється класичною економікою асиметричної ринкової влади. В кожному задокументованому кейсі експлуатації, розглянутому вище, шкоди завдає не факт існування ринку сексуального контенту як такого, а конкретна структурна позиція посередника між виконавицею і платформою або клієнтом: у Німеччині — власники ліцензованих борделів, які в 60% випадків фактично встановлюють мінімальні ціни на послуги замість самих жінок; у Нідерландах — сутенер, часто замаскований під «партнера», який контролює дохід і здатен заблокувати роботу незгодної; на OnlyFans — «агентства», які утримують 50–70% заробітку моделі ще до комісії платформи, здобувають контроль над обліковим записом і паролями та застосовують фінансові санкції за спробу піти. 

У кожному випадку посередник має ринкову владу, близьку до монопсонії: він контролює єдиний канал доходу виконавиці, тоді як вона через стигму, брак альтернативної зайнятости або юридичну незахищеність має обмежену здатність піти чи домовитися на кращих умовах.

Індивідуальна модель (ФОП, пряма робота з платформою, без наймання «під себе» інших виконавиць) структурно усуває саме цю позицію посередника-монополіста. Це не гарантує відсутности тиску чи ризиків узагалі, але прибирає той специфічний канал експлуатації, який у міжнародній практиці виявився найстабільнішим і найважче регульованим: жодна з розглянутих країн — ні Німеччина за 23 роки легалізації, ні Нідерланди за 20+ років — не змогла ефективно врегулювати саме посередницький прошарок, навіть маючи для цього повний апарат ліцензування і державного нагляду. Це аргумент на користь того, щоб не намагатися повторити той самий провал в Україні, а відразу унеможливити виникнення цього прошарку юридично.

Інший економічний аспект — фіскальний, оцінка Офісу ефективного регулювання (BRDO) в 500 млн грн податкових надходжень і наведені цифри (близько 5000 осіб у вебкам-моделінгу, понад 3500 на платформах на кшталт OnlyFans, середній дохід 1650 дол./міс.) описують ринок, який де-факто вже є індивідуальним. Це не українські порностудії чи агентства, а окремі жінки, які працюють напряму з міжнародними платформами ²⁸.  

Тобто дозвіл на індивідуальне виробництво не створює нового фіскального ризику, а формалізує вже наявний індивідуальний ринок. Натомість дозвіл на діяльність агентств додав би до цієї моделі посередницький прошарок, який, судячи з британського розслідування, схильний утримувати левову частку доходу поза прозорим оподаткуванням і трудовим обліком, тобто не розширив би податкову базу пропорційно, а лише переніс частину вже наявного індивідуального доходу в менш прозору, контрольовану посередниками форму.

Ще один важливий аспект стосується незворотности репутаційних втрат: участь у порновиробництві залишається стигмою, яка після завершення кар’єри означає дискримінацію і труднощі в працевлаштуванні ²⁹.

В економічних термінах це означає асиметричні витрати виходу (exit costs): щойно контент опублікований, альтернативна зайнятість виконавиці звужується назавжди, тоді як посередник (агентство) цього незворотного видаткового ризику не несе. Це посилює наведений вище аргумент про монополію — асиметрія тільки зростає, коли одна сторона угоди (посередник) може вільно замінити виконавицю, а друга (виконавиця) практично не може вийти з ринку без довічних наслідків. Індивідуальна модель не усуває цієї стигми, але принаймні не дає посередникові додаткового важеля для її експлуатації.

Варто додати ще один важливий доказ недоцільности розгляду порноіндустрії як «просто бізнесу» — вплив не на виробництво, а на споживання контенту. 

Один із найбільших мета-аналізів на цю тему охопив 50 досліджень і понад 50 000 учасників із 10 країн, показавши стійкий зв’язок між споживанням порнографії та нижчою міжособистісною задоволеністю, який виявився особливо стабільним серед чоловіків, зв’язку з інтраперсональними показниками (самооцінка, задоволеність тілом) виявлено не було ³⁰.  

Це важливий аргумент проти наративу, що порноконтент є економічно та соціально нейтральним товаром, тож, відповідно, аргумент на користь того, щоб супроводжувати декриміналізацію виробництва паралельною програмою сексуальної освіти і просвіти щодо медіаграмотности, а не залишати ринок зовсім нерегульованим за межами кримінального права.

І наприкінці … 14 липня 2026 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №15294 про декриміналізацію виробництва й поширення порнографії з участю повнолітніх (та одночасно посилила відповідальність за дитячу порнографію), набравши 231 голос ³¹.  

Але проблема в тому, що ані криміналізація, ані декриміналізація без супровідного інституційного регулювання (верифікація згоди й віку, ліцензування та контроль посередників, доступ до соціального страхування) не вирішують проблеми експлуатації жінок і посередницького контролю над їхнім доходом. 

Українська версія законопроєкту станом на липень 2026 року усуває один канал шкоди (поліцейське вимагання), але поки не пропонує механізму для другого – контролю за посередниками й перевірки згоди.

---

1.  Провал декриміналізації порно в Раді: чому популізм нардепів підігрує корупції. https://texty.org.ua/fragments/117554/yaki-politsyly-provalyly-holosuvannya-za-dekryminalizaciyu-porno/  [↩]
2. New Zealand Legislation. Prostitution Reform Act 2003. https://www.legislation.govt.nz/act/public/2003/28/en/latest/;  Cho, S.-Y., Dreher, A., Neumayer, E. (2013). Does Legalized Prostitution Increase Human Trafficking? World Development, 41(C), 67—82. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2012.05.023  [↩]
3. Cho, S.-Y., Dreher, A., Neumayer, E. (2013). Does Legalized Prostitution Increase Human Trafficking? World Development, 41(C), 67—82. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2012.05.023  [↩] [↩]
4. Bundesministerium für Familie, Senioren, Frauen und Jugend. Report by the Federal Government on the Impact of the Prostitution Act. https://www.bmbfsfj.bund.de/resource/blob/93346/f81fb6d56073e3a0a80c442439b6495e/bericht-der-br-zum-prostg-englisch-data.pdf; Coalition Against Trafficking in Women (CATW) (2025). Statement on the Evaluation of Germany’s 2017 Prostitutes’ Protection Act. https://catwinternational.org/2025/08/catws-statement-on-the-evaluation-of-germanys-2017-prostitutes-protection-act/  [↩]
5. Council of Europe / Federal Association Nordic Model Germany (2025). Alternative Report: Convention on Preventing and Combating Violence Against Women (includes KFN evaluation of the Prostitutes’ Protection Act). https://rm.coe.int/shadow-report-federal-association-nordic-model-germany/4880291dd4  [↩]
6. Coalition Against Trafficking in Women (CATW) (2025). Statement on the Evaluation of Germany’s 2017 Prostitutes’ Protection Act. https://catwinternational.org/2025/08/catws-statement-on-the-evaluation-of-germanys-2017-prostitutes-protection-act/  [↩]
7. France 24 (2024). Legal Prostitution in Germany: A Failure? https://www.france24.com/en/tv-shows/reporters/20240301-legal-prostitution-in-germany-a-failure  [↩]
8. The Economics of Sex Trafficking Since the Legalization of Prostitution in Germany in 2002 (academic paper). https://www.academia.edu/3987226/  [↩]
9. Van Gorp, M. (2022). The Failure and Proposed Revision of Legalized Prostitution in the Netherlands. Michigan State International Law Review Blog. https://www.msuilr.org/new-blog/2022/7/25/the-failure-and-proposed-revision-of-legalized-prostitution-in-the-netherlands [↩]
10. Coalition Against Trafficking in Women (CATW) (2025). Failed Promises: The History of Legal Prostitution and Sex Trafficking in the Kingdom of the Netherlands. https://catwinternational.org/2025/03/watch-the-trailer-for-our-report-on-the-netherlands/  [↩]
11.  The Challenges of Fighting Sex Trafficking in the Legalized Dutch Window Prostitution Sector (citing Verhoeven et al.). https://humantraffickingsearch.org/wp-content/uploads/2017/07/10.1007-s10611-013-9512-4.pdf  [↩]
12. Spapens, T., Rijken, C. (2015). The Fight Against Human Trafficking in the Amsterdam Red Light District. International Journal of Comparative and Applied Criminal Justice, 39(2). https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/01924036.2014.986040  [↩]
13. Van Gorp, M. (2022). The Failure and Proposed Revision of Legalized Prostitution in the Netherlands. Michigan State International Law Review Blog. https://www.msuilr.org/new-blog/2022/7/25/the-failure-and-proposed-revision-of-legalized-prostitution-in-the-netherlands  [↩]
14. Desirely (2026). OnlyFans Statistics 2026: Numbers, Trends, and Forecasts. https://www.desirely.co/en/blog/onlyfans-statistics  [↩]
15. Daily Kos / Freedom United (2026). OnlyFans Creators Report Coercion, Threats, and Exploitation by Management Agencies. https://www.freedomunited.org/news/onlyfans-creators-labor-exploitation/; IBTimes UK (2026). OnlyFans ‘Agents’ Exposed for Taking Up to 50% of Earnings and Threatening Models Into Compliance. https://www.ibtimes.co.uk/onlyfans-agents-exploitation-creators-1802829 [↩]
16. Daily Kos / Freedom United (2026). OnlyFans Creators Report Coercion, Threats, and Exploitation by Management Agencies. https://www.freedomunited.org/news/onlyfans-creators-labor-exploitation/  [↩] [↩]
17. Prism News (2026). BBC Exposes Exploitation of OnlyFans Creators by Rogue Managers (incl. NCOSE statement, June 9, 2026). https://www.prismnews.com/news/bbc-exposes-exploitation-of-onlyfans-creators-by-rogue [↩]
18. IBTimes UK (2026). OnlyFans ‘Agents’ Exposed for Taking Up to 50% of Earnings and Threatening Models Into Compliance. https://www.ibtimes.co.uk/onlyfans-agents-exploitation-creators-1802829;  The Exodus Road (2025). The Role of OnlyFans in Human Trafficking. https://theexodusroad.com/the-role-of-onlyfans-in-human-trafficking/  [↩]
19. The New Humanitarian (2012). New WHO Guidelines Urge Decriminalization of Sex Work. https://www.thenewhumanitarian.org/news/2012/12/18/new-who-guidelines-urge-decriminalization-sex-work  [↩]
20. World Health Organization. Global HIV, Hepatitis and STIs Programme: Sex Workers. https://www.who.int/teams/global-hiv-hepatitis-and-stis-programmes/populations/sex-workers  [↩]
21. OHCHR (2024). Final UN March 2024 Sex Work Guide: UN Report  https://www.ohchr.org/sites/default/files/2024-03/2024-march-sex-work-guide-un-report-short.pdf  [↩]
22. Human Rights Watch (2023). Landmark UN Report Calls for Sex Work Decriminalization. https://www.hrw.org/news/2023/11/28/landmark-un-report-calls-sex-work-decriminalization  [↩]
23. Kenyatta University Women’s Economic Empowerment (KU-WEE) Journal. Криміналізація секс-роботи і фемінізація бідності в Кенії. https://journals.ku.ac.ke/index.php/KUWEE/article/view/396/190  [↩]
24. World Journal of Advanced Research and Reviews (2025). Exploring the Decriminalization of Sex Work as an Economic Empowerment Strategy (кейс Лусака, Замбія). https://journalwjarr.com/sites/default/files/fulltext_pdf/WJARR-2025-1208.pdf  [↩]
25. ScienceDirect. Visibilizing the Economic Oppression of Sex Workers and the Imperative of Donor Support. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1756061625000199  [↩]
26. Macleod, C. I., Reynolds, J. H., Delate, R. (2024). Violence Against Women Who Sell Sex in Eastern and Southern Africa: A Scoping Review. https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/15248380231160847  [↩]
27. Dank, M. et al. (2014). Estimating the Size and Structure of the Underground Commercial Sex Economy in Eight Major US Cities. The Urban Institute (цит. за: A Brief Review of the Evidence on the Consequences of Criminalization). https://prostitutionresearch.com/wp-content/uploads/2012/01/Fact-Sheet-on-Decriminalization-Demand-Abolition.pdf  [↩]
28. Forbes Ukraine (2026). Декриміналізація порнографії в Україні: чому Рада провалила законопроєкт і що це означає. https://forbes.ua/news/kriminalizatsiya-porno-koshtue-byudzhetu-500-mln-grn-i-plodit-koruptsiyu-texty-29052026-39214  [↩]
29. https://www.facebook.com/share/p/1HcXddSQCy/ [↩]
30. Wright, P. J., Tokunaga, R. S., Kraus, A., Klann, E. (2017). Pornography Consumption and Satisfaction: A Meta-Analysis. Human Communication Research, 43(3), 315—343. https://doi.org/10.1111/hcre.12108  [↩]
31. Kyiv Independent (2026). Ukraine’s Pornography Ban Fuels Corruption. Legalization Could Boost War Funding. https://kyivindependent.com/ukraines-pornography-ban-fuels-corruption-legalization-could-boost-war-funding/  [↩]