
Дослідницький навчальний проєкт «Гендерний підхід в контексті всеохопної оборони»
Повномасштабна війна росії проти України показала, що обороноздатність держави залежить не лише від Збройних сил, а й від здатності всього суспільства протистояти загрозам, підтримувати життєдіяльність країни та забезпечувати її стійкість. В умовах тривалої війни, постійних атак, кібератак і обмежених ресурсів це потребує узгодженої роботи військових, державних інституцій, бізнесу та цивільного населення.
Саме такий принцип лежить в основі шведської концепції Sveriges totalförsvar — всеохопної (тотальної) оборони, що об’єднує військову й цивільну складові та передбачає залучення всього суспільства до захисту країни.
Швеція десятиліттями розвивала відповідні інституції, механізми координації та систему цивільної готовності. В Україні ж багато практик всеохопної оборони сформувалися безпосередньо під час війни завдяки самоорганізації населення, громад і бізнесу.
Шведський досвід надихнув філософиню, керівницю ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» Тамару Злобіну на створення дослідницько-навчального проєкту «Гендерний підхід в контексті всеохопної оборони». Його задум полягав у тому, щоб вивчити шведську модель, дослідити, які елементи всеохопної оборони вже працюють в Україні, та визначити, як розвивати їх на системному рівні з урахуванням українських реалій.

В основі дослідження — розуміння того, що ефективність будь-якої системи залежить від людей, які забезпечують її роботу. Тому під час планування оборони необхідно враховувати, хто виконуватиме конкретні завдання, як розподілені обов’язки, які ресурси мають різні групи населення та з якими перешкодами вони стикаються. Без цього навіть продумані рішення можуть виявитися нездійсненними на практиці.
Проєкт реалізувала ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» спільно з Шведським ліберальним центром (SILC) за підтримки Шведського інституту (Swedish Institute). Він поєднав навчання, вивчення шведського досвіду та міждисциплінарну дослідницьку роботу.

У межах проєкту 21 дослідниця вивчала сім напрямів всеохопної оборони України. Результатом стали вісім дослідницьких звітів, узагальнювальний аналіз і рекомендації щодо розвитку української системи всеохопної оборони.
Сім напрямів дослідження всеохопної оборони України
1. Цивільна оборона
Цивільна оборона охоплює діяльність, спрямовану на захист населення та підтримку функціонування суспільства в умовах загроз. Дослідниці аналізували участь жінок у цій сфері, наявні практики та можливості їх розвитку.
«ЖІНКИ В ЦИВІЛЬНІЙ ОБОРОНІ». Авторки: Дар’я Гапірова, Наталія Мачаліна, Світлана Ганаба
Дізнатись більше2. Волонтерський рух
Низові волонтерські ініціативи стали невіддільною частиною оборони України. Дослідниці вивчали їхню роль у забезпеченні потреб військових і цивільних, особливості організації волонтерської роботи та виклики, з якими стикаються такі ініціативи.
«ВСЕОХОПНА ТУРБОТА: НИЗОВИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ ЯК ЧАСТИНА ОБОРОНИ УКРАЇНИ». Авторки: Дар’я Гросул, Марина Александрович, Анастасія Омелянюк
дізнатись більше3. ДОГЛЯДОВА ПРАЦЯ
Догляд за дітьми, літніми людьми та людьми, які потребують підтримки, залишається необхідним і під час війни. Дослідження присвячене тому, як організація доглядової праці пов’язана зі стійкістю суспільства та можливостями людей долучатися до інших завдань оборони.
«ДОГЛЯДОВА ПРАЦЯ В КОНТЕКСТІ ВСЕОХОПНОЇ ОБОРОНИ». Авторки: Дарина Коркач, Тетяна Медіна, Тетяна Коновалова
Дізнатись більше4. ЖІНКИ В АРМІЇ
Дослідження каталогізує бар’єри, що обмежують залученість жінок до Сил оборони та реалізацію потенціалу військовослужбовиць.
«БАР’ЄРИ, ЯКІ СТРИМУЮТЬ ЖІНОК ВІД ВСТУПУ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ, ТА ІНСТИТУЦІЙНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЇХ ПОДОЛАННЯ». Авторки: Дарина Завгородня, Марія Звягінцева, Анна Пашкіна
Дізнатись більше5. зміни в економіці
Розвиток оборонних технологій змінює потреби економіки та ринку праці. Дослідниці аналізували, як ці зміни впливають на можливості економічної залученості жінок і які перспективи відкриваються в умовах технологізації війни.
«ТЕХНОЛОГІЗАЦІЯ ВІЙНИ: РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЕКОНОМІЧНОЇ ЗАЛУЧЕНОСТІ ЖІНОК». Авторки:
Дізнатись більше6. Інформаційна політика
Комунікація державних установ впливає на те, як суспільство розуміє свою роль в обороні та сприймає участь різних груп населення. Дослідниці аналізували гендерну чутливість державних комунікацій у сфері оборони та можливості їх удосконалення.
«ГЕНДЕРНА ЧУТЛИВІСТЬ ДЕРЖАВНИХ КОМУНІКАЦІЙ У СФЕРІ ОБОРОНИ». Авторки: Олена Побурко, Анна Романдаш, Ада Красенко
Дізнатись більшеНа основі дослідження державних комунікацій у сфері оборони підготовлено практичний посібник для державних органів, бізнесів, публічних осіб «Як (не) вітати з важливими святами».
7. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Органи влади на державному й місцевому рівнях відповідають за значну частину завдань, пов’язаних із цивільною готовністю та функціонуванням громад під час війни.
У цьому напрямі підготовлено два окремі дослідження: про роль місцевого самоврядування й державного управління у всеохопній обороні та про впровадження її підходів на місцевому рівні через Національний план дій 1325 «Жінки, мир, безпека».
«ВСЕОХОПНА ОБОРОНА В КОНТЕКСТІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ». Авторка: Юлія Дзюба
Дізнатись більше«ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ ВСЕОХОПНОЇ ОБОРОНИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ НА ПРИКЛАДІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЙ 1325». Авторки: Наталія Вишневецька, Марія Ушакова
Дізнатись більшеПроведені у рамках проєкту вісім дослідницьких робіт показали, що всеохопна оборона в Україні існує «явочним порядком», здійснюється стихійно і децентралізовано, що дозволяє їй гнучко реагувати на виклики війни. Попри цей позитивний бік справи, є і негативний: ця стихійність існує несистемно і ресурсно залежить сама від себе, від солідарності людей, які самі потребують солідарності.
Стислий виклад основних результатів проєкту та рекомендацій для представни_ків державних установ, місцевого самоврядування, громадських організацій і всіх, хто працює над розвитком системи всеохопної оборони — читайте в аналітичному звіті.
Вивчення шведської системи всеохопної оборони
Однією з основних складових проєкту став навчальний візит до Швеції, під час якого учасниці знайомилися з практичною організацією системи totalförsvar.
Програма охоплювала роботу державних установ, громадських і добровільних організацій, що беруть участь у забезпеченні цивільної готовності, психологічної оборони та суспільної стійкості:
- Шведське агентство цивільної готовності (колись — MSB) — організація цивільної готовності та реагування на кризи.
- Шведське агентство психологічної оборони — протидія ворожим інформаційним впливам і захист інформаційної стійкості суспільства.
- Шведське агентство соціального страхування — забезпечення соціального захисту та підтримка населення.
- Шведський Червоний Хрест — гуманітарна діяльність і допомога під час надзвичайних ситуацій.
- Шведська жіноча добровільна оборонна організація (Lottakåren) — участь добровольців та доброволиць у підтримці системи оборони.
- Міжнародна жіноча ліга за мир і свободу (WILPF) — питання миру, безпеки та участі громадянського суспільства.
- Уппсальський університет — академічні дослідження миру, конфліктів і безпеки.
- Програма також включала знайомство з роботою Femme Defence та інших шведських ініціатив.
Отримані знання стали основою для подальшої дослідницької роботи. Учасниці не ставили за мету механічно перенести шведську модель в Україну, а вивчали, які підходи можуть бути корисними з огляду на український досвід війни.
Публічне представлення результатів
Із грудня 2025 до квітня 2026 року команда провела сім відкритих онлайн-презентацій, під час яких дослідниці представляли результати своєї роботи та обговорювали рекомендації із зацікавленою аудиторією та стейкхолдерами.
Міжнародне представлення
Результати проєкту також стали частиною міжнародних обговорень оборони, суспільної стійкості та відновлення України.
Café Kyiv 2026, Берлін, 2026


Представлення українського досвіду всеохопної оборони та результатів досліджень міжнародній аудиторії на панелі Hybrid warfare and comprehensive defence: lessons from Ukraine.
Панельна дискусія Фонду Гайнріха Бьолля, Берлін, 2026
Обговорення цивільної оборони та доглядової інфраструктури як складових суспільної стійкості.
Захід ALDA, Гданськ, 2026
Представлення результатів проєкту в межах дискусії про місцеву демократію, стійкість і відновлення України.
Ризька безпекова конференція, Рига, 2026

Дослідниці також представляли свої напрацювання на інших міжнародних конференціях, експертних зустрічах та у фахових публікаціях.
Усі вісім дослідницьких звітів, узагальнювальний аналітичний звіт та аналітичну записку переклали англійською мовою. Це зробило результати доступними для міжнародних партнерів, дослідницьких установ та організацій, які працюють із питаннями оборони й безпеки, а також для тих, кому цікавий український досвід.
Команда проєкту
Тамара Злобіна — авторка ідеї та керівниця проєкту, феміністична філософиня, керівниця ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях».
Ганна Гриценко та Олена Стрельник — менторки дослідницької програми.
Галина Репецька та Альона Грузіна — менеджерки проєкту.
Дослідницька команда: 21 дослідниця, об’єднана в сім тематичних груп. Імена авторок зазначені біля відповідних досліджень.

Дослідження реалізовано ГО «Експертний ресурс Гендер в деталях» в межах проєкту «Гендерний підхід в контексті всеохопної оборони», на кошти гранту «Найкращі практики шведського гендерного підходу як інструмент розширення можливостей українських жінок для впровадження сталих реформ і сприяння євроінтеграції України», за фінансової підтримки Шведського інституту, у партнерстві зі Шведським міжнародним ліберальним центром.
Проєкт взорується на практики гендерного підходу у системі всеохопної оборони Швеції та є першою в українському контексті спробою вивчити можливості впровадження в Україні стратегії всеохопної оборони за шведським зразком, з одночасним урахуванням гендерного підходу, в таких секторах як економіка, доглядова праця, армія, цивільна оборона, урядування, інформаційна політика, волонтерський рух.