Гендерна дискримінація, неофіційне працевлаштування, ненормований робочий день — це лише низка проблем, з якими стикається молодь при пошуку роботи. І саме ці питання порушують учасники/-ці проєкту «РівноЦінні». 

Як проходять кампанії, для чого потрібна симуляційна гра та як реагує українська молодь — розібрали у матеріалі. 

Ненудна симуляція

На Кіровоградщині місцевій молоді запропонували зіграти в симуляційну гру «Співбесіда без пасток», яка допомагає визначити «червоні прапорці» у вакансіях, під час проходження співбесід та на початку роботи. Завдяки симуляції учасники/-ці навчаться ставити правильні запитання та відстоювати власні права як працівників. 

Наприклад: що спитати, коли у вакансії йдеться про «оператора/-ку онлайн-центру», але умови роботи і навіть назва компанії приховується. Або ж: що робити, якщо роботодавець вимагає придбати робочий одяг власним коштом. 

Завдяки реалізації кампанії «Рівноцінний старт до безпечного працевлаштування» молодь дізнається, куди звертатися у разі порушення прав та отримає «дорожню карту» першої роботи. Ініціаторкою проєкту виступила місцева громадська діячка Крістіна Зайченко. 

Не «жіночі» професії

На Житомирщині основним фокусом кампанії стало руйнування стереотипів про «жіночі та чоловічі професії». Керівник ініціативи Дмитро Ткачук пояснює: «Сільські ринки праці переважно є монопрофільними – орієнтованими на агросектор, лісове господарство чи важку промисловість. Це створює системну гендерну сегрегацію та приховує дискримінацію дівчат при працевлаштуванні». 

Так, за даними моніторингу зайнятості, рівень офіційного працевлаштування сільських дівчат віком 18-25 років є на 18-22% нижчим, ніж у хлопців. Кампанія на конкретних кейсах допомагає молоді розширити знання про аспекти рівності та вчить  розпізнавати дискримінаційні вимоги роботодавців. 

Я зрозуміла, що моє майбутнє не повинні визначати чужі очікування чи стереотипи. Я маю право обирати те, що мені подобається, розвиватися і пробувати нове. Після цього тренінгу я відчуваю більше впевненості у собі та своїх силах! — поділилася учасниця заходу Аліна Чумак.

Загальна мета кампанії «Кар’єра молоді Житомирщини без стереотипів» — не лише познайомити молодь з проблемою, а й сприяти формуванню гендерно чутливої молодіжної політики у п’яти сільських громадах регіону. 

Співбесіда для тих, хто не чує 

Для Києва та всієї України онлайн підготували кампанію «Недоступна співбесіда:  бар’єри комунікації під час працевлаштування жінок з порушенням слуху». Вона порушує питання подвійної дискримінації — за ознакою гендеру та інвалідності. Йдеться про бар’єри, з якими стикаються жінки та дівчата з порушенням слуху при працевлаштуванні. 

Проблема недоступних співбесід — це не просто комунікаційний збій, а системний бар’єр, який відрізає кваліфікованих спеціалісток від роботи ще на старті. Ми прагнемо не просто говорити про це, а дати бізнесу та HR-фахівцям чіткі практичні інструменти, щоб безбарʼєрність стала для українського ринку праці нормою, а не винятком, — розповідає ініціаторка кампанії, голова ГО «Світ тиші» Іванна Михайленко. 

Команда проєкту провела онлайн-опитування, а вже восени випустить серію відеопідкастів про недоступні співбесіди. Переглянути їх можна буде на Youtube-каналі World of Silence.  

Ініціатива торкнеться і роботодавців, HR-фахівців, представників центрів зайнятості та локального бізнесу, для яких підготують чек-лист із рекомендаціями — як впроваджувати інклюзивні практики комунікації. 

Гендерні політики для ГО

Ще одна кампанія національного масштабу — «Стандарти рівності» під керівництвом Дар’ї Гапірової, голови ГО «Простір розвитку та можливостей». Вона спрямована на громадський сектор, а саме ГО, які підтримують жінок, ВПО, ветеранок і ветеранів, молодь та інші групи, які стикаються з бар’єрами на ринку праці.

Іноді бар’єри виникають зовсім ненавмисно. Не через небажання змінюватися, а тому, що ми звикаємо працювати «як завжди», — пояснюють ініціаторки кампанії.

Основна мета ініціативи – допомогти у впровадженні гендерно чутливих підходів та політик рівності. Для цього команда Дар’ї розробить каркасну політику — базовий документ, який міститиме ключові принципи, стандарти та механізми забезпечення рівності, недискримінації, інклюзивності та гендерно чутливої комунікації. 

Кожна ГО зможе адаптувати політику відповідно до власного контексту. Зокрема для роботи з різними цільовими групами – жінки, молодь, ветерани й ветеранки, люди з інвалідністю тощо. 

«Якщо  правила однакові для всіх – це не означає, що ми забезпечили рівність. Однакові умови — це ще не однаковий доступ», — наголошує Дар’я Гапірова. 

Люди мають різний досвід, потреби та життєві обставини — і це важливо враховувати, коли ми створюємо програми та послуги. Навіть невеликі зміни можуть зробити програми доступнішими, а роботу команди – якіснішою. 

Адвокувати рівність на ринку праці

Адвокаційні кампанії об’єднують інтереси молоді, громадського сектору та роботодавців. Так, молодь дізнається більше про власні права, стереотипи та дискримінаційні умови при працевлаштуванні, а роботодавці — отримують можливість почути очікування молоді та актуальні питання під час пошуку роботи. Інформаційна кампанія допомагає поширити практики та розроблені інструменти на національному рівні. 

Перед тим, як отримати фінансування на реалізацію,  учасники/-ці першого набору проєкту «РівноЦінні» пройшли 3-місячне навчання з лідерства, адвокації, комунікації та гендерної рівності — і лише за результатами відбору кращі ініціативи отримали підтримку. Кожна з цих кампаній — це конкретний крок до подолання гендерної нерівності на ринку праці та в суспільстві загалом.

Адвокаційні кампанії стартували у межах проєкту «РівноЦінні», який реалізується ГО «Дівчата» у партнерстві з SODI за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.