НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

«Навіщо тобі наука? Краще обрати щось “дівчаче”», «Де ти бачила видатних фізикинь чи інженерок?», «Які ще дисертації, коли твій репродуктивний годинничок цокає?» – ці та інші стереотипні запитання все ще лунають у бесідах з близькими людьми та  Фейсбук-суперечках з незнайомцями. А між тим кожен третій науковець у світі – науковиця...тобто жінка. В Україні ця статистика радує ще більше: у нас чи не половина від усіх вчених – жінки.

В Україні частка жінок в ІТ-сфері зростає з кожним роком, але все ще залишається низькою. За даними порталу DOU жінки становили 25% від всіх спеціалістів/ток у 2020 році. Кількість студенток в ІТ також невелика - 20,2% студентів/-ок 1-го курсу ІТ-спеціальностей відповідно до дослідження USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури. України».

Яким має бути міське майбутнє, сповнене турботи про всіх його жителів і жительок? Безпека, ефективність транспорту, незасніжені тротуари, чисті й безпечні громадські вбиральні, доступні громадські парки — звучить круто, правда? Це короткий опис феміністичного міста. Міста, де бар’єри — фізичні й соціальні, демонтовано.

Одна з найвпливовіших книг в історії урбаністики тепер у перекладі українською. 

«Я не така, як усі інші жінки». Ця фраза — вияв внутрішньої мізогінії, а та, своєю чергою, — наслідок патріархального бачення всього жіночого як менш значущого. У яких випадках присвоєння гіперфемінности може бути політичним жестом і чому нам пора перестати оцінювати жінок «чоловічим поглядом»?

Супергеройський жанр завжди був маскулінним. Однаково, хто на боці зла — мафія, інопланетні створіння, повсталі роботи чи ожилі мерці, неважливо, кого рятувати — планету, автобус зі школярами, власних дітей — добру належало бути не тільки з кулаками, а й із займенником «він». Ситуація почала змінюватися після 1960-х і піднесення другої хвилі фемінізму. Подивімося на супергероїнь, які з’явились за останні пів століття.

93 церемонія вручення премій Американської кіноакадемії припала на період, найменш сприятливий для такого роду заходів. З позитивів — результати цьогорічного «Оскара» демонструють значний поступ  гендерної рівності в кіноіндустрії. 

Можливості самореалізації жінок у шахтарських містечках дуже обмежені. Мало того, з часом шахти закриватимуться і регіон може перетворитися на депресивний. Справедлива трансформація й інновації — спосіб зменшити ризики та розвинути потенціал і регіону, і його жительок та жителів.

Книга «Жінки у дизайні» розповідає про 21 постать серед найвпливовіших дизайнерок ХХ століття, демонструючи їхні найкращі роботи та вшановуючи їхній видатний і часто недооцінений доробок. Це водночас і красива подарункова книжка для шанувальників дизайну, і знайомство з видатними дизайнерками, архітекторками та дослідницями, які переважно були позбавлені належного визнання в андроцентричному наративі.

Із 26 березня по 4 квітня на платформі Docuspace відбуватиметься 18-й фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Тема цього року – «Повне одужання», тому в центрі уваги право людини на здоров’я. У рамках кінопоказів і дискусій організатор(к)и пропонують дізнатися про різні досвіди життя в новій реальності пандемії COVID-19.