Жінки, які торують нові шляхи

Через сексизм і патріархальні установки суспільства досягнення жінок часто знецінюють або й узагалі не помічають. Їхній внесок в історію забувається і затирається. Реальну діяльність наших сучасниць покривають стереотипи і домисли.

Ця виставка покликана розповісти про жінок, котрі робили свого часу або роблять тепер унікальні речі. Розвивають свої спільноти, відкрили/відкривають нові горизонти для наступних поколінь жінок. Про багатьох таких новаторок в Україні уже говорять більше, наприклад про Наталію Кобринську чи Соломію Павличко. Інші постаті досі в пітьмі забуття.

Ми підібрали сімох героїнь із минулого України, про яких хочемо більше розповісти широкій публіці, та сімох наших сучасниць, яким дамо слово в інтерв’ю. П’ятнадцятий текст — про збірний образ «невідомої українки».

Сенси проєкту доповнює витинанка — традиційний жіночий спосіб самовираження, використана в оформленні виставки.

Невідома Українка. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із погруддям молодої жінки. Обличчя жінки повернуто праворуч, волосся зібране ззаду, оголюючи вуха. З-за голови жінки їй на плечі спадають стрічки. Жінка вбрана в пишне намисто. Довкола постаті жінки — виткі квіти.

Євгенія Ярошинська

Ми так мало знаємо про Євгенію Ярошинську лише тому, що вона померла в 36 років. Успішна письменниця і переконана феміністка, вона збирала український фольклор і планувала зробити з буковинських учительок просвітниць та емансипанток. Як педагогиня вона добре розуміла, що без належної освіти неможливо пробудити свідомість, а без усвідомлення жінкою своїх прав не буде жодного руху вперед. І сьогодні її слова звучать так актуально, ніби їх сказано вчора, а не століття тому…

Анна Шаригіна.Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка дивиться вправо і вгору. У жінки коротке волосся, на шиї — татуювання у вигляді равлика. Довкола зображено візерунки з колосків, макових коробочок та соняхів.

Олена Степанів

Підхорунжа Українських січових стрільців, докторка філософії, творчиня «кооперативів здоров’я», вчителька, наукова працівниця. Героїзована за життя і заслана до сталінських таборів за одні й ті самі вчинки. Жінка-легенда, вимушена останні роки доживати в найманій квартирі. Попри славу, жінка-загадка. Своїм життям Олена Степанів довела, що жінки вміють бути «не тільки виконавцями чиєїсь волі, а й відповідальними одиницями, що самі комбінують, організовують та приводять у життя свої думки».
Марія Берлінська. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. На голові у жінки — військовий шолом, довкола шиї — шарф-баф. Довкола зображено візерунки з дубового листя, фантазійних квітів, макових коробочок.

Софія Парфанович

Її називають першопроходицею в медицині: перша студентка-українка, відкрила приватну гінекологічну практику, видала книжку про статеве виховання — і все це у Львові 1920–1930-х років. Діяльність Парфанович така різнорідна, а масштаб такий колосальний, що доводиться визнати: Софія робила двіж і драйвила собою чужі двіжі скрізь, куди дотягувалася. Лікарка, просвітниця, викладачка, науковиця, громадська діячка. «Скромна медпрацівниця», як казала вона про себе. Якщо вона змогла так багато, ще й у кількох країнах і на двох континентах, то чи не може тепер кожна з нас робити те, чим справді горить?

Леся Литвинова. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. У жінки коротка стильна зачіска, видніється комірець від сорочки. Довкола зображено ажурні візерунки з фантазійних квітів, в які вплетено зображення легень, пігулки, серця з кардіограмою.

Шефіка Гаспринська

Свій професійний шлях Шефіка-ханум починала, допомагаючи батькові, Ісмаїлу-бей Гаспринському, у видавничій справі. Згодом сама видавала перший у мусульманському світі жіночий журнал. Стала лідеркою національного і жіночого рухів кримськотатарського народу. Одна з чотирьох жінок, обраних до першого Курултаю кримськотатарського народу в Криму, і єдина жінка у складі президії Курултаю 1917 року. Після приходу до влади більшовиків пам’ять про цю постать стерли. Ми нагадуємо — щоб не забувати, чий Крим.

Альона Казанська. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. Видовжене обличчя, довге волосся, зачесане на один бік. Хвилі волосся складаються у полум’я, що підіймається знизу вгору. Довкола зображено рослинно-квіткові орнаменти.

Христина Алчевська

Чи можна назвати просвітницю українською, якщо в її гімназії навчали жінок російською мовою? А якщо вона жила в Харкові в часи, коли викладати українською було заборонено? Хай там що ми вирішимо, залишиться факт — стараннями Христини освіту здобули понад 17 тисяч жінок. Дружина «олігарха», українофілка, схильна до «двоєдушія», талановита педагогиня прожила життя, схоже на запаморочливий роман, який варто прочитати уважніше.

Олена Масалітіна. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника — космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Жінка до глядачів впівоберта, дивиться праворуч і вперед. Героїня злегка посміхається. Зачіска - хвилясте каре. Довкола зображено дрібні рослинно-квіткові орнаменти, у які вплетено бонет, стосик книжок і яблуко.
Світлана Ройз. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника - космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої стрункої жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. Героїня злегка посміхається, погляд спокійний. Зачіска — хвилясте каре. Видніється заокруглений комірець блузи. Довкола зображено візерунок з крупних квітів.

Ольга Франко

Від чемної дівчинки з галицької провінції, наймолодшої доньки сільського священика — до авторки кулінарного бестселера міжвоєнної доби «Перша українська загально-практична кухня» і владної Пані Дому, яка перетворила кулінарію на мистецтво і філософію життя, а свою кухню — на твердиню особистої свободи і територію творчих експериментів. Ця постать довгий час перебувала в затінку чоловіка, Петра Франка. То хто така насправді Ольга-Марія Франко і яким був її шлях до себе?

Оля Геркулес. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника — космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом стрункої жінки. Жінка впівоберта, гордовито дивиться праворуч і вперед. На голові героїні — хустка, з-під якої вибивається пасмо волосся. Видніється заокруглений невеличкий комірець блузи. Довкола зображено ажурний візерунок з квітів, у які вплетено баклажан, пижмо, помідор і риба.

Образ у витинанці створюють заповнені площини і порожні місця — і це найкраща метафора для жіночої історії, у якій безліч сліпих плям.

Вибір персоналій для цього проєкту, як і будь-який вибір, певною мірою випадковий. Ми намагалися стежити, щоб героїні були з різних сфер діяльности й різного етнічного походження, однак виставка не претендує на репрезентативність за якимось критерієм чи на формування «канону». Це лише один із (сподіваємося) численних заходів з пошанування досягнень жінок.

Тамара Злобіна,
кураторка проєкту, кандидатка філософських наук,
головна редакторка «Гендер в деталях».

Невідома українка

Жінки — це половина людства. Чому ж, гортаючи підручники, ми їх там не бачимо? Історія, написана як літопис воєнних конфліктів і революцій, вилучає жіночий досвід проживання подій. Зміна фокуса на жіночу перспективу може спонукати кардинально переосмислити все, що ми знаємо про людство. А ще ми дізнаємось про досвід наших посестер із минулого, невідомих українок, завдяки яким ми такі, як ми є. Завдяки яким ми є.

Анна Шаригіна

Як це — бути лесбійкою і феміністкою в Україні? Як це — виховувати сина і займатися ЛГБТ-активізмом у Харкові? Анна Шаригіна відверто розповідає про те, як її внутрішня емансипація не дала застрягнути в консервативному шлюбі і зрештою привела до створення лесбійсько-феміністської організації та зміни громадського ландшафту Харкова.

Марія Берлінська

«Відрізала косу і пішла на війну», — медіа намагались створити дівчині романтичний образ. «Давайте я вам краще розповім, як аеророзвідка рятує життя», — відповідала Марія. Центр підтримки аеророзвідки, адвокаційна кампанія «Невидимий батальйон», Жіночий ветеранський рух, системні зміни в законодавстві, міжнародна співпраця та ветеранська дипломатія — за 32 роки Берлінська зробила багато. Її історія — про те, як особиста наполегливість і публічне визнання можуть прислужитися для суспільного добра.

Леся Литвинова

Як вона справляється? Мама п’ятьох дітей, волонтерка Майдану, яка могла добути все. З початком війни Леся Литвинова допомагала переселенцям, згодом стала співзасновницею фонду «СВОЇ», який опікується важкохворими і підтримує їхні сім’ї. Відколи триває пандемія коронавірусу, кисневі концентратори від фонду — для декого єдиний шанс. Як цій жінці вдається вирішувати ситуації, які здаються неможливими, щодня працюючи з людьми на межі життя і смерти?

Альона Казанська

Ромська громада в Україні потерпає від упередженого ставлення і вона доволі закрита, а всередині плекає традиції й міцні зв’язки. Та чи всі традиції доброзичливі? Яке ставлення до жінок і ЛГБТ-осіб у ромів? Чи можливо взагалі говорити на ці теми в ромському правозахисті і яка ціна такої дискусії? Одна дуже смілива дівчина почала цю розмову.

Олена Масалітіна

Фемінітиви, гендерна експертиза підручників, антидискримінаційний підхід в освіті — вибухове поєднання. Ще десять років тому увагу Міністерства освіти до феміністичних питань неможливо було уявити, а після Євромайдану вона стала реальністю. Звісно, не сама собою, а зусиллями Олени і її колег.

Світлана Ройз

За її фб спостерігають 88 тисяч людей. Щодня звертаються сім’ї, які хочуть краще зрозуміти себе і своїх дітей. За останні три роки Світлана Ройз стала лауреаткою премії «Жінка України», ввійшла до сотні найвпливовіших жінок за версіями журналів «Фокус» і «Новое время». І все це цілком заслужено — психологиня з 20-річним стажем подарувала українським батькам чарівну паличку від вигорання. Нині вона видає книжки, консультує дитячий канал «ПлюсПлюс» і накопичує легкість.

Оля Геркулес

Сьогодні Оля — кулінарна зірка, авторка англомовних кулінарних книжок-бестселерів. Вона розповіла світові про українські кухні — ті, що їх називають літніми, — і про те, що на них готують. Коли спогади, антропологія і кулінарія поєднуються, виходять дива. Та спочатку українці довелося подолати перешкоди і знайти себе.

Команда проєкту

Кураторка — Тамара Злобіна
Консультантки — Маргарита Вайсман, Анна Довгопол
Організаційна підтримка — Creative Woman Space
Авторки — Оксана Кісь, Інна Мочарник, Анна Соколова, Мар’яна Байдак, Олеся Хромейчук, Ірина Ніколайчук, Наталія Бушковська, Наталія Малиновська, Альона Вишницька, Олег Марущенко, Ірина Старовойт, Яна Сасіна, Наталія Тихолоз, Олена Брайченко
Літературні редакторки — Ярина Цимбал, Дарина Важинська
Переклад — Маргарита Вайсман
Дизайнерка-ілюстраторка — Олена Марчишина
Програмування — Студена ІТ

Проект реалізується за підтримки:

Жінки, які торують нові шляхи

Через сексизм і патріархальні установки суспільства досягнення жінок часто знецінюють або й узагалі не помічають. Їхній внесок в історію забувається і затирається. Реальну діяльність наших сучасниць покривають стереотипи і домисли.

Ця виставка покликана розповісти про жінок, котрі робили свого часу або роблять тепер унікальні речі. Розвивають свої спільноти, відкрили/відкривають нові горизонти для наступних поколінь жінок. Про багатьох таких новаторок в Україні уже говорять більше, наприклад про Наталію Кобринську чи Соломію Павличко. Інші постаті досі в пітьмі забуття.

Ми підібрали сімох героїнь із минулого України, про яких хочемо більше розповісти широкій публіці, та сімох наших сучасниць, яким дамо слово в інтерв’ю. П’ятнадцятий текст — про збірний образ «невідомої українки».

Сенси проєкту доповнює витинанка — традиційний жіночий спосіб самовираження, використана в оформленні виставки. Образ у витинанці створюють заповнені площини і порожні місця — і це найкраща метафора для жіночої історії, у якій безліч сліпих плям.

Вибір персоналій для цього проєкту, як і будь-який вибір, певною мірою випадковий. Ми намагалися стежити, щоб героїні були з різних сфер діяльности й різного етнічного походження, однак виставка не претендує на репрезентативність за якимось критерієм чи на формування «канону». Це лише один із (сподіваємося) численних заходів з пошанування досягнень жінок.

Тамара Злобіна,
кураторка проекту
кандидатка філософських наук,
головна редакторка Гендер в деталях.

Невідома Українка. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із погруддям молодої жінки. Обличчя жінки повернуто праворуч, волосся зібране ззаду, оголюючи вуха. З-за голови жінки їй на плечі спадають стрічки. Жінка вбрана в пишне намисто. Довкола постаті жінки — виткі квіти.

Невідома Українка

Жінки — це половина людства. Чому ж, гортаючи підручники, ми їх там не бачимо? Історія, написана як літопис воєнних конфліктів і революцій, вилучає жіночий досвід проживання подій. Зміна фокуса на жіночу перспективу може спонукати кардинально переосмислити все, що ми знаємо про людство. А ще ми дізнаємось про досвід наших посестер із минулого, невідомих українок, завдяки яким ми такі, як ми є. Завдяки яким ми є.

Євгенія Ярошинська. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із погруддям молодої жінки з суворим, вольовим обличчям. Погляд спрямовано ліворуч. Її волосся коротко підстрижене, кучеряве. Жінка вбрана у сорочку та галстук-метелик. Довкола погруддя зображено візерунки з колосків, макових коробочок та соняхів. Ліворуч від жінки — гусяче перо для писання. Праворуч — розкрита книжка.

Євгенія Ярошинська

Ми так мало знаємо про Євгенію Ярошинську лише тому, що вона померла в 36 років. Успішна письменниця і переконана феміністка, вона збирала український фольклор і планувала зробити з буковинських учительок просвітниць та емансипанток. Як педагогиня вона добре розуміла, що без належної освіти неможливо пробудити свідомість, а без усвідомлення жінкою своїх прав не буде жодного руху вперед. І сьогодні її слова звучать так актуально, ніби їх сказано вчора, а не століття тому…

Анна Шаригіна.Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка дивиться вправо і вгору. У жінки коротке волосся, на шиї — татуювання у вигляді равлика. Довкола зображено візерунки з колосків, макових коробочок та соняхів.

Анна Шаригіна

Як це — бути лесбійкою і феміністкою в Україні? Як це — виховувати сина і займатися ЛГБТ-активізмом у Харкові? Анна Шаригіна відверто розповідає про те, як її внутрішня емансипація не дала застрягнути в консервативному шлюбі і зрештою привела до створення лесбійсько-феміністської організації та зміни громадського ландшафту Харкова.

Олена Степанів. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності.Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка впівоберта, дивиться ліворуч і вперед. Зачіска — рівне каре, жінка вбрана у форму воїна української повстанської армії. Довкола у межах білого прямокутника зображено візерунки з дубового листя, фантазійних квітів, макових коробочок.

Олена Степанів

Підхорунжа Українських січових стрільців, докторка філософії, творчиня «кооперативів здоров’я», вчителька, наукова працівниця. Героїзована за життя і заслана до сталінських таборів за одні й ті самі вчинки. Жінка-легенда, вимушена останні роки доживати в найманій квартирі. Попри славу, жінка-загадка. Своїм життям Олена Степанів довела, що жінки вміють бути «не тільки виконавцями чиєїсь волі, а й відповідальними одиницями, що самі комбінують, організовують та приводять у життя свої думки».

Марія Берлінська. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. На голові у жінки — військовий шолом, довкола шиї — шарф-баф. Довкола зображено візерунки з дубового листя, фантазійних квітів, макових коробочок.

Марія Берлінська

«Відрізала косу і пішла на війну», — медіа намагались створити дівчині романтичний образ. «Давайте я вам краще розповім, як аеророзвідка рятує життя», — відповідала Марія. Центр підтримки аеророзвідки, адвокаційна кампанія «Невидимий батальйон», Жіночий ветеранський рух, системні зміни в законодавстві, міжнародна співпраця та ветеранська дипломатія — за 32 роки Берлінська зробила багато. Її історія — про те, як особиста наполегливість і публічне визнання можуть прислужитися для суспільного добра.

Софія Парфанович. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка впівоберта, дивиться ліворуч і вперед. Жінка носить окуляри та блузу з бантом на комірці. Волосся — хвилясте каре. Довкола зображено візерунки з квітів, деякі квіти нагадують матку. У візерунок вплетено шприці. Ліворуч від обличчя жінки — розгорнута книжка.

Софія Парфанович

Її називають першопроходицею в медицині: перша студентка-українка, відкрила приватну гінекологічну практику, видала книжку про статеве виховання — і все це у Львові 1920–1930-х років. Діяльність Парфанович така різнорідна, а масштаб такий колосальний, що доводиться визнати: Софія робила двіж і драйвила собою чужі двіжі скрізь, куди дотягувалася. Лікарка, просвітниця, викладачка, науковиця, громадська діячка. «Скромна медпрацівниця», як казала вона про себе. Якщо вона змогла так багато, ще й у кількох країнах і на двох континентах, то чи не може тепер кожна з нас робити те, чим справді горить?

Леся Литвинова. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. У жінки коротка стильна зачіска, видніється комірець від сорочки. Довкола зображено ажурні візерунки з фантазійних квітів, в які вплетено зображення легень, пігулки, серця з кардіограмою.

Леся Литвинова

Як вона справляється? Мама п’ятьох дітей, волонтерка Майдану, яка могла добути все. З початком війни Леся Литвинова допомагала переселенцям, згодом стала співзасновницею фонду «СВОЇ», який опікується важкохворими і підтримує їхні сім’ї. Відколи триває пандемія коронавірусу, кисневі концентратори від фонду — для декого єдиний шанс. Як цій жінці вдається вирішувати ситуації, які здаються неможливими, щодня працюючи з людьми на межі життя і смерти?

Шефіга Гаспринська. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Жінка впівоберта, дивиться ліворуч і вперед. На голові - кримськотатарський народний головний убір, волосся зібране в косу, що спадає на плече. Довкола зображено рослинно-квіткові орнаменти.

Шефіка Гаспринська

Свій професійний шлях Шефіка-ханум починала, допомагаючи батькові, Ісмаїлу-бей Гаспринському, у видавничій справі. Згодом сама видавала перший у мусульманському світі жіночий журнал. Стала лідеркою національного і жіночого рухів кримськотатарського народу. Одна з чотирьох жінок, обраних до першого Курултаю кримськотатарського народу в Криму, і єдина жінка у складі президії Курултаю 1917 року. Після приходу до влади більшовиків пам’ять про цю постать стерли. Ми нагадуємо — щоб не забувати, чий Крим.

Альона Казанська. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. Видовжене обличчя, довге волосся, зачесане на один бік. Хвилі волосся складаються у полум’я, що підіймається знизу вгору. Довкола зображено рослинно-квіткові орнаменти.

Альона Казанська

Ромська громада в Україні потерпає від упередженого ставлення і вона доволі закрита, а всередині плекає традиції й міцні зв’язки. Та чи всі традиції доброзичливі? Яке ставлення до жінок і ЛГБТ-осіб у ромів? Чи можливо взагалі говорити на ці теми в ромському правозахисті і яка ціна такої дискусії? Одна дуже смілива дівчина почала цю розмову.

Христина Алчевська. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі розташовані зірки та космічні туманності. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Жінка впівоберта, дивиться ліворуч і вперед. Героїня вбрана у вінок з великих квітів, на шиї - три разки тонкого намиста. Довкола зображено ажурні рослинно-квіткові орнаменти.

Христина Алчевська

Чи можна назвати просвітницю українською, якщо в її гімназії навчали жінок російською мовою? А якщо вона жила в Харкові в часи, коли викладати українською було заборонено? Хай там що ми вирішимо, залишиться факт — стараннями Христини освіту здобули понад 17 тисяч жінок. Дружина «олігарха», українофілка, схильна до «двоєдушія», талановита педагогиня прожила життя, схоже на запаморочливий роман, який варто прочитати уважніше.

Олена Масалітіна. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника — космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Жінка до глядачів впівоберта, дивиться праворуч і вперед. Героїня злегка посміхається. Зачіска - хвилясте каре. Довкола зображено дрібні рослинно-квіткові орнаменти, у які вплетено бонет, стосик книжок і яблуко.

Олена Масалітіна

Фемінітиви, гендерна експертиза підручників, антидискримінаційний підхід в освіті — вибухове поєднання. Ще десять років тому увагу Міністерства освіти до феміністичних питань неможливо було уявити, а після Євромайдану вона стала реальністю. Звісно, не сама собою, а зусиллями Олени і її колег.

Дебора Фогель. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника - космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Жінка впівоберта, погляд рішучий та вольовий, дивиться злегка вліво. Зачіска — хвилясте каре. Довкола зображено дрібні рослинно-квіткові орнаменти

Дебора Фогель

Світлана Ройз. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника - космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом молодої стрункої жінки. Жінка впівоберта, дивиться праворуч і вперед. Героїня злегка посміхається, погляд спокійний. Зачіска — хвилясте каре. Видніється заокруглений комірець блузи. Довкола зображено візерунок з крупних квітів.

Світлана Ройз

За її фб спостерігають вже більше 90 тисяч людей. Щодня звертаються сім’ї, які хочуть краще зрозуміти себе і своїх дітей. За останні три роки Світлана Ройз стала лауреаткою премії «Жінка України», ввійшла до сотні найвпливовіших жінок за версіями журналів «Фокус» і «Новое время». І все це цілком заслужено — психологиня з 20-річним стажем подарувала українським батькам чарівну паличку від вигорання. Нині вона видає книжки, консультує дитячий канал «ПлюсПлюс» і накопичує легкість.

Ольга Франко. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника — космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом жінки. Героїня практично повністю повернута вліво. На голові — тонка діадема. Довкола зображено візерунок з квітів та трав, у який вплетено зображення вареників, книжки, торта зі свічками та тарілки зі стравою.

Ольга Франко

Від чемної дівчинки з галицької провінції, наймолодшої доньки сільського священика — до авторки кулінарного бестселера міжвоєнної доби «Перша українська загально-практична кухня» і владної Пані Дому, яка перетворила кулінарію на мистецтво і філософію життя, а свою кухню — на твердиню особистої свободи і територію творчих експериментів. Ця постать довгий час перебувала в затінку чоловіка, Петра Франка. То хто така насправді Ольга-Марія Франко і яким був її шлях до себе?

Оля Геркулес. Білий вертикальний прямокутник посередині темного тла. На тлі прямокутника — космос. Прямокутник імітує витинанку із портретом стрункої жінки. Жінка впівоберта, гордовито дивиться праворуч і вперед. На голові героїні — хустка, з-під якої вибивається пасмо волосся. Видніється заокруглений невеличкий комірець блузи. Довкола зображено ажурний візерунок з квітів, у які вплетено баклажан, пижмо, помідор і риба.

Оля Геркулес

Сьогодні Оля — кулінарна зірка, авторка англомовних кулінарних книжок-бестселерів. Вона розповіла світові про українські кухні — ті, що їх називають літніми, — і про те, що на них готують. Коли спогади, антропологія і кулінарія поєднуються, виходять дива. Та спочатку українці довелося подолати перешкоди і знайти себе.

Команда проекту

Кураторка — Тамара Злобіна

Консультантки — Маргарита Вайсман, Анна Довгопол

Організаційна підтримка — Creative Woman Space

Авторки — Оксана Кісь, Інна Мочарник, Анна Соколова, Мар’яна Байдак, Олеся Хромейчук, Ірина Ніколайчук, Наталія Бушковська, Наталія Малиновська, Альона Вишницька, Олег Марущенко, Ірина Старовойт, Яна Сасіна, Наталія Тихолоз, Олена Брайченко

Літературні редакторки — Ярина Цимбал, Дарина Важинська

Переклад — Маргарита Вайсман

Дизайнерка-ілюстраторка — Олена Марчишина

Програмування — Студена ІТ

Проект реалізується за підтримки: