26 квітня, 2024

Гендер для медій: третє видання, 2017

16 січня 2017
Поширити в Telegram
5532
Ольга Плахотнік

Дослідниця у філософських і соціологічних напрямах феміністичних і квір-студій. Кандидатка філософських наук, доцентка. Докторантка Відкритого університету у Великій Британії, старша наукова співробітниця ГО «Центр культурно-антропологічних студій» (Київ). Редакторка журналу «Критика феміністична: східноєвропейський журнал феміністичних і квір-студій». Співредакторка і співавторка підручника «Ґендер для медій» («Критика», 2013, 2014, 2017).

Марія Маєрчик

Дослідниця у сфері етнології, генеалогії знань та історії ідей, квір- і феміністичних студій, перекладачка і публіцистка. Кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, доцентка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Редакторка журналу «Критика феміністична: східноєвропейський журнал феміністичних і квір-студій».

Читайте також:

Місце видання: Київ

Дата публікації: 2017

Мова видання: українська

Підручник за редакцією Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової складається з трьох частин. Перша частина присвячена розгляду теоретичних положень гендерної теорії та її розвитку за останнє півстоліття. У другій об’єднано розділи, у яких застосовано гендерний аналіз до різних аспектів соціального життя – науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Третю частину присвячено гендерній політиці – новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні та у світі.
Підручник можна завантажити у pdf-форматі, паперові примірники можете знайти у київському офісі фонду ім. Гайнріха Бьолля або придбати в Книгарня Є.

За редакцією: Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової

С п і в а в т о р к и: Марія Маєрчик (розділи 1, 2, 3, 4, 9, 12), Людмила Малес (розділ 11), Тамара Марценюк (розділ 5), Ольга Плахотнік (розділи 2, 4, 5, 8, 9),  Олена Приходько (розділ 13), Олена Синчак (розділи 7, 10),  Світлана Шимко (розділ 6).

Підручник виконано в межах наукової програми Інституту народознавства НАН України та громадської організації “Центр культурно-антропологічних студій” за фінансової та координаційної підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.  

Підручник складається з трьох частин. Перша частина присвячена розгляду теоретичних положень гендерної теорії та її розвитку за останнє півстоліття. У другій частині об’єднано розділи, у яких застосовано гендерний аналіз до різних аспектів соціального життя – науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Третю частину підручника присвячено гендерній політиці – новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні та у світі. 

У підручнику ми зреалізували кілька нових ідей. По-перше, експериментували з мовою: це перше велике видання, що послідовно дотримується неандроцентричної мови. Ми воліли не захаращувати текст задужкованими чи слешованими закінченнями, а тому, де можливо, вибудовували речення так, аби уникати гендерованої мови взагалі, а де неможливо – вживали і жіночий, і чоловічий рід у повному написанні слів. А оскільки андроцентризм мови – явище багаторівневе, тобто не зводиться тільки до граматичних закінчень (див. схему 7.1), то ми пильнували і решту механізмів конструювання андроцентризму в мові.

По-друге, в підручнику ми робимо спробу критично переосмислити доволі поширену біофундаменталістську версію гендерної теорії (систему гендер/стать), а натомість пропонуємо фукіанську теорію влади й узасаджений на ній постструктуралістський інституційний підхід, тобто розглядаємо, як суб’єкти постають продуктом панівних дискурсів та ідеологій. Конструкціоністські епістемології дають змогу критично переосмислити категорію статі, гендеру, сексуальності та раси і деконструюють натуралізовані форми влад та бінарні судження. Ці підходи водночас пропонують нову оптику і засоби аналізу ліберальних гендерних політик, заснованих на ідеях ліберального фемінізму другої хвилі та сучасній ідеології неолібералізму, що на час написання підручника були єдино представлені в українській державній гендерній політиці, академічних дослідженнях та діяльності гендерних громадських організацій.

Третім новаторським елементом є наші спроби – визнаємо, надто обережні й недостатні – говорити про сексуальність як невилучну частину гендерної теорії. У підручнику ми, хоч і дуже стисло, розглядаємо питання інтерсексності, трансгендерності, зачіпаємо тему гетеронормативності, а також пропонуємо схему так званої “гетеросексуальної матриці” (схема 3.2; у підручнику її розглянуто як “теорію двох гендерних шухляд”), що її обґрунтувала Джудит Батлер у класичній праці “Гендерний неспокій: фемінізм та підрив ідентичності” (1990).

Підручник створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання (3-4 року навчання). Він однаково буде корисним і для факультетів журналістики, і для інших гуманітарних та соціальних спеціальностей: філософії, філології, культурології, соціології, педагогіки, історії тощо. 

Перші два видання підручника були схвально сприйняті аудиторією, з’явилося кілька академічних рецензій. На основі підручника відбулися дві інтенсивні літні навчальні сесії для активісток і викладачок університетів, його використовують для навчальних курсів у вишах і середніх навчальних закладах, ним цікавляться низові активістські групи та громадські організації.

Гендер для медій : підручник із гендерної теорії для журналістики та ін. соціогуманітар. спеціальностій / За ред. Маєрчик М., Плахтонік О., Ярманової Г.; Ін-т народознав. Нац. акад. наук України, Центр культ.-антрополог. студій, Пред-во Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. - 3-тє вид., допов. - Київ : Критика, 2017. - 216, [1] с. 

16 січня 2017
Поширити в Telegram
5532
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою