23 жовтня, 2018

Академічні теорії

Есть ли у истории ЛГБТ будущее на постсоветском пространстве?
ЛГБТ движения в странах бывшего Советского Союза сталкиваются сегодня с серьезными вызовами. «Официальная» гомофобия стала частью популистской политики. Российский закон о «гей пропаганде» 2013 года начал эту тенденцию в странах, где пророссийские силы копировали этот закон (как, например, в Украине и в других бывших советских республиках). Кремль ведет культурную войну против квир-знания, доселе невиданную в истории постсоветского региона. В то же время фактическое насилие над ЛГБТ растет. В этих условиях, нужна ли ЛГБТ-движениям из постсоветских стран их история? Должны ли ЛГБТ-инициативы прилагать усилия, чтобы узнать о квир-прошлом своих стран? А может, существуют более насущные приоритеты для политических действий? Лекция поднимает вопрос: могут ли знания об историческом прошлом влиять на борьбу с гомофобией в Украине и в других странах бывшего Советского Союза.
Феміністки від теології: про конференцію «Жінки в час конфліктів: екуменічна діяльність задля миру і справедливості»
Академічна богословська освіта протягом століть залишалася чоловічим привілеєм, сьогодні ж науковиці й викладачки теології — явище доволі звичне, навіть в Україні. «Феміністки від теології» не тільки порушують питання про те, яку роль жінки відігравали в релігійній історії, а й осмислюють такі фундаментальні проблеми, як образ Бога та культурно-антропологічна, політична, суспільна й ідеологічна структура богословського знання як системи знань. У серпні 2018 року у Львові відбулася щорічна конференція Європейського товариства жінок-дослідниць богослов’я, присвячена питанням війни і миру, насилля і шляхів його подолання, зокрема ролі жінок у цих процесах. Співорганізаторами конференції виступили лекторій Союзу українок Америки з жіночих студій та філософсько-богословський факультет Українського католицького університету (УКУ), у стінах якого відбувалася конференція.
Гендерні ритуали: вивчення етикету, суспільних символів та когнітивний аспект
Завдання цієї статті окреслюється трьома ключовими в розвитку символьної антропології питаннями. Як визначити сенс символьного повідомлення в суспільних ритуалах, і чи це значення має якийсь емпірично виражений відповідник у свідомості виконавців або ж вплив на їх поведінку? Друге, чи можна відповісти на ці питання шляхом інтерпретації символів, себто емпіричним способом, якій використовує чітко визначені й відтворювальні методи? Останнє: чи правомірно приписувати поведінці символьні значення, якщо самі учасники не усвідомлюють цих значень? Якщо неусвідомлюване значення існує, то чи воно впливає якось на ставлення до такої поведінки або на мотивацію її? Аналіз даних, взятий з відгуків на «Семантичний диференціал» Осгуда стосовно категорії роду і поводження, прийнятого у спілкування між статями забезпечує ствердні відповіді на ці запитання.
Чайлдфрі та штучні матки: якою може бути радикальна відмова від патріархального материнства
Кому належить материнство? Чому воно стало сакральним? Де між поневоленням і повним звільненням від репродуктивної функції розмістити саме «материнство» і задоволення від нього? Фемінізм порушує питання про міфи й очікування від материнства, які роблять цю роль гнітючою і нищать справжність материнського досвіду. Феміністки прагнуть звільнити материнство від цього негативу і дати жінкам альтернативу — як у сценаріях материнства, так і у відмові від нього.
Материнство: пригноблення чи  нові можливості?  Відповідь феміністичної теорії
Репродуктивні можливості жінок — засадничий чинник гендерної нерівності в патріархатних суспільствах. У феміністичному дискурсі тема материнства посідає чільне місце, проте однозначного трактування материнства не існує. Тож пропонуємо розібратися з ключовими працями і підходами. Ці знання дозволяють озброїтися додатковими аргументами проти поширених міфів про фемінізм як рух, який знецінює сім’ю і материнство.
Феминистский вызов неоклассической экономической теории
Среди экономистов есть последователи феминизма, к которым принадлежу и я. Работая в сфере экономической теории, мы обращаемся к проблемам, волнующих феминисток,– таким, как неравенство полов и андроцентристские подходы к исследованиям.
Политика пола
Эссе Кейт Миллет демонстрирует взгляд на политику как на нечто большее, чем то, что представлено институтами власти. По мнению автора, власть осуществляется на уровне борьбы полов, социальных групп. Идея власти неотделима от идеи насилия. Автор связывает феномен власти с представлением о маскулинности современного общества, то есть  о превосходстве «белого мужчины» над остальными представителями общества. Ссылаясь на пласты различных культур и религий, Миллет утверждает, что история культуры – это история борьбы полов, и приводит примеры  тех способов,  которыми мужчины сохраняли неравноправие  полов.
Сексуальность, гендер, брак: новые реалии XXI века: избранные статьи 2007–2011 гг.
Предлагаемый сборник научных статей касается проблематики взаимоотношения полов, новых культурных феноменов и практик, открыто заявивших о себе в первом десятилетии XXI века, включает в себя результаты эмпирических и обзорно-аналитических исследований, осуществляемых лично автором и под его руководством.  Книга адресована психологам, культурологам, социологам, сексологам, студентам и аспирантам вузов.
Постсоветский феминизм: украинский вариант
Понятию «феминизм» не так много лет – его изобретение приписывается в начале 19 в. французскому теоретику социализма Шарлю Фурье (по другой версии – Элис Росси). Однако сегодня в постсоветском медийном и Интернет-пространстве разгораются самые страстные дискуссии на форумах и в ЖЖ. Аналитические (либо претендующие быть таковыми) статьи «про феминизм и феминисток» привлекают к себе внимание яркими анонсами на обложках гламурных журналов. Тем не менее, остается не до конца понятным, что подразумевают под данным словом журналисты, а мнение экспертов в феминистской теории остается неуслышанным. Поэтому данный текст имеет целью анализ существующих дискурсов сферах постсоветского пространства на примере Украины. Проблема может быть сформулирована как вопрос «об общих причинах возможности/невозможности феминистского типа дискурса (как западной дискурсивной модели) для стран бывшего СССР».
Gender Mainstreaming in Practice: A Toolkit
How is gender mainstreaming relevant to the work that I am doing? Is it relevant for this region? Why should I do it? And, even if I understand its relevance, how am I supposed to implement it? What, concretely, do I need to do? These are questions commonly raised by practitioners engaged in public policy and development work, and these are the questions this toolkit addresses.