20 червня, 2018

Тема Сезону: Материнство й батьківство

Діти — наше майбутнє. Хай там як заяложена, ця теза завжди істинна, та її частіше пафосно проголошують, аніж задумуються, якою ціною це майбутнє дається. Що означає бути мамою і татом у сьогоднішній Україні? З якими труднощами стикаються батьки протягом життя, адже татівство й материнство — це робота, з якої неможливо «звільнитися». Наскільки суспільство усвідомлює потреби людей з дітьми? Чи виконує держава свою частину репродуктивної праці, чи кидає батьків напризволяще, прикриваючись красивими гаслами? Які гендерні особливості цих процесів? З усім цим у деталях розбиратимемось протягом весни й літа 2018 року за допомогою наукових консультант_ок теми Олени Стрельник і Олега Марущенка та наших автор_ок.

Повну редакторську колонку читайте тут.

Ідеальний тато / реальний тато. Частина 2
Герой нашого часу — ідеальний татусь — своїми діями і прикладом забезпечує малечі щасливе дитинство. Сьогодні в Україні спостерігаємо поступову зміну соціальної ролі батька, відхід від стереотипу батька суто як «годувальника» родини. Він може помити дитину і заплести кіски, вислухати й підтримати. Це породжує чимало питань. Як бути хорошим — сучасним — батьком для своїх дітей? Як бути прикладом, яким діти могли би пишатися? Чи можна цього навчитися? У другій частині статті — про якості взірцевого тата, тато-школи, а також батьківство після розлучення.
Ідеальний тато / реальний тато. Частина 1
Герой нашого часу — ідеальний татусь — своїми діями і прикладом забезпечує малечі щасливе дитинство. Сьогодні в Україні спостерігаємо поступову зміну соціальної ролі батька, відхід від стереотипу батька лише як «годувальника» родини. Він може помити дитину і заплести кіски, вислухати і підтримати. Це породжує чимало питань. Як бути хорошим — сучасним — батьком для своїх дітей? Як бути прикладом, яким діти могли би пишатися? Чи можна цьому навчитися? У першій частині статті — про ідеали батьківства в Україні сьогодні та в давнину, а також про те, чим відрізняються українські і закордонні тати.
«Декрет» і праця: як проявляється трудова дискримінація в Україні
Мати, котра працює, — це, як стверджують багато дослідниць, синонім слів «провина», «стрес», «вічний поспіх і брак часу». Це різко контрастує з розтиражованим образом постійно усміхненої жінки в оточенні милих малюків, тому одразу виникає низка питань. Чи завжди так було? Ким доводиться працювати матерям, щоб тримати баланс між потребами дитини і вимогами роботодавця? Чому б жінкам не відмовитись від кар’єри і не присвятити себе сім’ї? Чому не «рятують» дитсадки і школи? А що при цьому роблять татусі? Спробуємо знайти відповіді у статті.
«Зробіть щось зі своєю дитиною!»: чи дружнє наше суспільство до дітей і їхніх батьків?
Як розпізнати суспільство, дружнє до дитини? У статті проаналізовано передумови виникнення феномена «суспільства лише для дорослих», порівняно дані різних країн, де дитинство вважається щасливим і навпаки, де дітей позбавлено дитинства, а також відстежено динаміку змін в Україні на шляху формування суспільства, доброзичливого до дитини. Щоб зміни відбувалися ефективніше, треба враховувати і міняти соціальний контекст, у якому зберігається дискримінація родин із дітьми, поступово пристосовувати «дорослі» установи до дитячих потреб, постійно прислухатися до вимог технологічно прогресивного суспільства і до еволюції людських стосунків та вчасно корегувати законодавчу базу, систему освіти, проводити просвітницькі кампанії.
Коли я стала мамою, мій фемінізм розцвів буйним цвітом
Від акушерського насилля до післяпологової депресії, від соціальної ізоляції до баталій у батьківському вайбері, від дискримінації на роботі до кризи самореалізації — ось що чекає молодих матерів, однак їх про це ніхто не попереджає. Досвід мами-феміністки відрізняється ще й тим, що вона глибше розуміє соціальні процеси і має мотивацію не миритися з негативом довкола.
Батьки, матері та їхні діти у традиційному українському суспільстві
Нерідко ми чуємо заклики повернутися до традицій, що їх нам змальовують як безумовне добро. Та чи всі традиції з минувшини гуманні і відповідають сучасності? Етнографиня Ірина Ігнатенко описує стосунки батьків і дітей у минулому, їхню логіку й норми зумовлено тогочасним трибом життя. Багато що з цих звичаїв шокує сучасну людину.
В муках: как рожают в украинских роддомах
Родить ребенка в Украине – в каком-то смысле настоящий подвиг. Часто женщине в один из самых важных и уязвимых моментов в ее жизни приходится сталкиваться как с агрессивным поведением медицинского персонала, так и с коррупцией в родильных домах. 
ПАРК РОЗВАГ ДЛЯ ДОРОСЛИХ... БАТЬКІВ
У нашій уяві секс і материнство — наче окремі сфери життя, хоча насправді вони безпосередньо пов’язані. Галя Шиян розмірковує про те, що стається з тілом і можливостями жінки після пологів та як молодим батькам дбати про свої сексуальні потреби без зайвих докорів сумління.
Діти — наше майбутнє. Яку ціну платимо за нього?
Діти — наше майбутнє. Хай там як заяложена, ця теза завжди істинна, та її частіше пафосно проголошують, аніж задумуються, якою ціною це майбутнє дається. Що означає бути мамою і татом у сьогоднішній Україні? З якими труднощами стикаються батьки протягом життя, адже татівство й материнство — це робота, з якої неможливо «звільнитися». Наскільки суспільство усвідомлює потреби людей з дітьми? Чи виконує держава свою частину репродуктивної праці, чи кидає батьків напризволяще, прикриваючись красивими гаслами? Які гендерні особливості цих процесів? З усім цим у деталях розбиратимемось протягом весни й літа 2018 року за допомогою наукових консультант_ок теми Олени Стрельник і Олега Марущенка та наших автор_ок.