91 
Впродовж дня медійники/-ці, експерт(к)и з медіаграмотності, дезінформації штучного інтелекту та гендерних питань, члени та членкині громадських організацій й іноземних представництв шукали ефективні рішення проти нових загроз, а також способи відповісти на нові виклики інформаційної безпеки.
Одна з панелей була присвячена проблемі гендерної дезінформації. Учасникам/-цям презентували дослідження СтратКому ЗСУ щодо спроб російських пропагандистів дискредитувати Олену Зеленську в Україні та за кордоном. Другою частиною блоку стала дискусійна панель про російські маніпуляції питанням гендеру.
Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба виділила 4 основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок:
- виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до нових воєнних злочинів;
- представлення військовослужбовиць ЗСУ «несправжніми жінками», щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;
- дискредитація жінок, що пішли служити в ЗСУ;
- дискредитація українських біженок за кордоном.
Деякі з них можна побачити й в українському інфопросторі. ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження проблематики гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило використання цих тем для посилення нерівності у суспільстві.
Народна депутатка України Інна Совсун зазначила, що частина українців все ще має дещо застарілі погляди на гендерні ролі, і Росія використовує це у своїх інтересах.
«Але це не означає, що потрібно відступити й забути про права жінок. Слід проактивно реагувати й розповідати правдиву інформацію, особливо молодому поколінню»,
— наголосила вона.
Серед інших тем, які порушувались на конференції - загальна протидія дезінформації, інформаційна безпека, російська пропаганда у соціальних мережах, заборона Telegram та TikTok, а також погіршення навичок до розпізнавання маніпуляцій. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян опустився до 76% у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.
«Одним із компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин, і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до підбору джерел та перевірки інформації»,
— розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», що проводить вимірювання індексу медіаграмотності.
Українські медіа мають не лише відповідати внутрішнім стандартам, але й адаптуватися до глобального інформаційного поля, аби залучати міжнародну аудиторію. Минулого року проактивна увага до України у світі знизилася. Тому українцям варто шукати нові способи достукатися до міжнародної авдиторії.
Конференція організована ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади.
