17 грудня, 2018

Україна

Другий Український Жіночий Конгрес очима феміністичної редакції
7-8 грудня в Києві відбувся Другий український Жіночий Конгрес. Ми, певна річ, не могли пропустити цю подію й не розповісти вам про неї з перспективи феміністичної редакції.
Впливові: Україна
Жінки-депутатки та посадовиці різних рівнів уже є, але часто про них пишуть у стилі «білявка/чиясь дружина стала губернатором», «депутатка виклала провокативні фото у соцмережі». Про досягнення жінок, їхні політичні погляди, та громадські цілі дізнатися доволі важко. Хто ж ці сучасні діячки, та що вони роблять? Дізнайтеся про тих, хто є справжніми рольовими моделями жінок у політиці, і про те, як вони змінюють Україну від сільських рад до міністерських кабінетів.
Збірка «Гендерні дослідження. Донбаські студії»
Збірка містить авторські та перекладені наукові та публіцистичні статті, інтерв’ю та ілюстрації, що описують життя жінок та чоловіків під час військових конфліктів, а також під час головних моментів розвитку Донбасу. Книжка мала на меті дослідити контекст Донбасу крізь гендерний аспект, висвітлити умови життя чоловіків та жінок, їхні гендерні та соціальні ролі у східному регіоні України. А також — світові приклади стратегій виживання у окупаційному та постокупаційному суспільствах. У збірці представлені тексти українською та російською мовами. Проект здійснено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність
У статті історикиня Оксана Кісь висвітлює жіночий досвід Голодомору в історичних дослідженнях та публічному дискурсі, окреслює гендерний вимір Голодомору, жіночий спротив насильницькому вилученню майна. Розповідає як про активну протидію “розкуркулюванню”, так і про участь жінок у “розкуркулюванні”. Окреме місце відведено темі жіночих стратегій виживання в умовах голоду, трагедії материнства й деформації і деградації жіночого тіла в умовах голоду.
Жінки в органах внутрішніх справ України
У книзі коротко викладається історія включення жінок в діяльність української міліції, їх служба у складі миротворчих місій; подається інформація щодо кількості жінок в поліцейських підрозділах іноземних держав; розкривається сутність та зміст сучасної гендерної політики на національному та міжнародному рівнях; наводяться витяги з міжнародних документів щодо забезпечення прав жінок та гендерної рівності, українських національних документів в цій сфері; представлена діяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо формування гендерної політики.
Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки”
Марта Богачевська-Хомяк (Martha Bohachevsky-Chomiak) — історикиня, дослідниця жіночого руху, суспільних процесів y Галичині в XIX ст., інтелектуального життя дореволюційної Росії. Громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки. Членка НТШ. З кінця 1940-х рр. живе в США. У 1960 р. закінчила Пенсильванський університет, після того — аспірантуру в Колумбійському університеті, де й захистила докторат з історії російської філософської думки XIX ст. У 1964-1968 рр. викладала історію Східної Європи у провідних університетах США; згодом — професорка історії в університетах Нью-Йорка, Нью-Джерсі, Вашинґтона та в Гарвардському університеті.
Фемінізм глибше розуміли жінки з колишніх імперій, – Марта Богачевська-Хомяк
Марта Богачевська-Хомяк – авторка монографії «Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939». Це перша книжка про жіночий внесок у національні українські рухи. Метафора «Білим по білому» дуже наочно ілюструє видимість таких рухів, союзів, угруповань жінок. Часто вони займалися «жіночими справами» — як-от організацією шкіл для дівчат або подоби дитячих садочків для дітей матерів-одиначок, які працюють. Марта Богачевська-Хомяк — громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки, на початку 2000-х очолювала програму академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.
Дума України - жіночого роду
Цю книжку можна без перебільшення назвати особливою. Це перша узагальнена науково-історична праця, що висвітлює роль українських жінок у затяжній, напруженій, кривавій боротьбі багатьох поколінь за незалежність Вітчизни. Матері, дружини, сестри, доньки, утворивши свої громади, товариства, зрештою - наймасовіший Союз Українок, продуманими громадсько-політичними заходами ширили освіту, культуру, утверджували національну свідомість серед свого населення. Так завдяки нашим жінкам, завдяки їхній співпраці з міжнародними жіночими організаціями світ більше довідався про Українську Народну Республіку, про її демократичні засади, про лютий Голодомор 33-го, про героїчну боротьбу українських повстанців з фашистськими та більшовицькими окупантами. Воістину: що не могли чоловіки, те змогли жінки.
Жінки в Українській Центральній Раді
У статті висвітлено кількісний склад жінок, які отримали мандати членів Української Центральної Ради. Проаналізовано основні напрямки та обсяг роботи жінок-представниць Центральної Ради щодо піднесення та реалізації ідеї національного державотворення, надання допомоги біженцям, українізації освіти, охорони здоров’я жінок та дітей, розвитку культури.
Гендер, релігія і націоналізм в Україні
Колективне дослідження, виконане групою українських авторок, аналізує суспільні процеси, що супроводжують ріст та зміцнення праворадикальних та релігійних об’єднань в Україні, та описує, послуговуючись феміністичною оптикою, репресивний дискурсивний апарат, присутній в українському медійному просторі та публічній сфері, намагаючись знайти відповідь на питання «Чи/як можливий демократичний спротив у консервативному політичному кліматі?».