4 У Харкові відбулися Тижні Жіночої Солідарності 2026, щорічний проєкт Харківського жіночого об'єднання «Сфера». Заключною подією стало обговорення «Чи лишилося місце для фемінізму у сучасному жіночому русі?».
Запрошеними спікерками були активістки та експертки з Харкова, Львова і Києва:
-
Анна Шаригіна, ГО ХЖО «Сфера»
-
Наталія Сухорукова, департамент освіти й науки при Харківській обласній державній адміністрації
-
Анастасія Герасименко, БО «Марш жінок»
-
Тетяна Чернецька, ГО «Центр гендерної культури».
-
Анастасія Чеботарьова, ГО «Українська Феміністична Мережа за свободу і демократію»
-
Ганна Гриценко, незалежна експеркта
-
Ольга Ященко, ГО «Феміністична майстерня».
Три раунди по 25 хвилин, спічі по 3 хвилини й таблички замість піднятих рук як нагадування, що ієрархії тут немає.
Жіночі організації (не) дорівнює феміністичні
Обговорення почалось з питань. Чи багато в Україні жіночих організацій? А феміністичних? Чи відрізняються перші від других і, якщо так, то чим?
Анастасія Чеботарьова запропонувала готові визначення:
-
Жіноча організація (Women-led organizations) — очолюється жінкою, а в керівному органі ≥ 50% жінок. Для гуманітарних стандартів цього достатньо.
-
Жіноча правозахисна організація (Women’s Rights Organization) — окрім гендерного балансу, подібна організація повинна відповідати й ціннісно: статут і діяльність мають бути спрямовані на реалізацію прав жінок.
«Яскравим прикладом є фонди, які очолюють жінки, та вони займаються допомогою військовим. Це чесна, поважна та надзвичайно важлива робота. Але вона не про права жінок як такі», — доповнила Ганна Гриценко.
Ольга Ященко зазначила: якщо перші працюють з наслідками патріархальної системи, то другі борються з її причинами.
«Жіночі організації допомагають жінкам та покращують якість їх життя, водночас не завжди ставлять під сумнів саму патріархальну систему нерівності. Представниці таких організацій іноді й самі можуть бути носійками стереотипних уявлень про роль жінки в суспільстві», — додала Анастасія Герасименко.
Через повномасштабне вторгнення багато феміністичних організацій були вимушені змінити свою діяльність. Ті, хто роками займалися адвокацією та зміною системи, перетворилися на точки першої допомоги для вразливих категорій населення. Наслідки можна побачити на найвищому рівні: в проштовхуваних дискримінаційних законопроєктах. Зокрема Цивільного кодексу з нормами, що несуть російські наративи.
Ба більше, сервісна робота реінсталює образ жінки-піклувальниці, який феміністичний рух намагався знищити десятиліттями. Ольга поділилась, що саме тому «Феміністична майстерня» вирішила відійти від гуманітарної роботи й повернулася до правозахисної діяльності: гуртування спільноти активісток, просвітництва, створення й аналізу знань.
«Волдеморт» в боротьбі за права
«Якщо не використовувати слово «фемінізм», а говорити лише про його суть, здебільшого всі погоджуються. Але тільки-но з’являється слово «феміністка» — починається спротив, дебати, а іноді навіть зʼявляються “опоненти у балаклавах”», — зауважила Анастасія Герасименко .
Цілеспрямована дискредитація слова «фемінізм» призвела до того, що людина може одночасно підтримувати феміністичні цінності й відмовлятися від феміністичної ідентичності.
Анастасія Герасименко доповнила: якщо під час зустрічей організацій, які працюють з темою гендерної рівності, запитати «хто вважають свою організацію феміністичною» — руку піднімає лише невелика кількість учасниць.
Так виникає ілюзія маргінальності: здається, що феміністок мало, хоч людей, які розділяють цінності фемінізму, повна зала.
Хоча, як пізніше зауважить модераторка, для сучасної України феміністичний рух є частиною деколонізації української ментальності та самоусвідомлення. Наше вікно можливостей.
З однієї ягоди немає вигоди
Починаючи від розрізнення, неминуче приходиш до обʼєднання. Та чи потрібно воно?
«Об’єднуватися можна для співпраці з конкретним проєктом або напрямком. Критерії дуже прості: гендерна рівність, щоби люди не токсичили й не були мудаками, зокрема ждунами, расистами чи гомофобами», — відповіла Ганна Гриценко.
Ольга зазначила, що в «Феміністичній майстерні» шукають баланс між пʼятьма критеріями: спільні цілі, спільні цінності, індивідуальний підхід, репутація та якість побудованих процесів. Їх пріоритетність залежить від формату потенційної співпраці.
Анастасія Чеботарьова поділилась думкою, що заради поважної цілі готова тимчасово працювати з тими, хто ці цінності не поділяє повністю, — якщо ці люди їх не порушуватимуть в момент спільної дії:
«Розділення робить нас слабкішими, а в нас достатньо ворогів».
Підхід до коаліційної роботи, в якому не «зі мною тільки ті, хто думає як я» і не «будь-які засоби заради мети», створює баланс: дозволяє мати межі й при цьому бути достатньо гнучкими, щоб обʼєднуватись в реальному неідеальному світі.
Важливість цього підкреслила і Тетяна Чернецька:
«Тільки обʼєднавшись, ми можемо підсилити наш вплив на процеси, які відбуваються в нашому суспільстві.
Ми можемо чудово проводити час, спілкуватися, підтримувати ментальне здоров’я, проте це не сприяє посиленню нашого впливу на суспільні процеси. На сьогодні в Україні усі рішення ухвалюються на Ставці Верховного Головнокомандувача, куди не входить жодна жінка. До прикладу, у Харкові половина заступниць мера — жінки. Проте під час візитів Президента, як видно із світлин, на зустрічах присутні лише чоловіки.
А мені дуже хочеться, аби ми, як жіночий рух, дійсно впливали на прийняття рішень на всіх рівнях».
Спікерки згадали й важливу для багатьох міст та їхніх жительок відбудову. Мільярди гривень розподіляються на відновлення шкіл, лікарень, інфраструктури, та чи є серед тих, хто бере участь в розподілі коштів, жінки? Чи враховують ці рішення потреби жінок? На думку учасниць, дуже рідко. Зокрема у 2025 році з бюджету Харківської області та міста на гендерну рівність виділено нуль гривень нуль копійок.
«Рухатися треба туди, де гроші й де ухвалюють рішення щодо їхнього розподілу», — наголосила Тетяна.
Антонім броунівського руху
На думку спікерок, єдиного консолідованого феміністичного руху в Україні немає — і, мабуть, у найближчому майбутньому не буде. Та є десятки організацій з різними культурами, підходами й пріоритетами. І замість того, щоб вважати це слабкістю, варто думати про це як про різноманітність тактик: маленькі автономні групи, кожна з яких робить своє, але в одному напрямку.
Ключове питання не «як об’єднатися в одну велику структуру», а «де наші точки перетину, де ми можемо бути компліментарними».
«Об’єднатися можна на роботі з молоддю — учнівською і студентською. Це єдиний напрямок, який має реальну перспективу й навколо якого можна зібрати різні організації», — запропонувала Наталія Сухорукова.
Обмін ресурсами, координація у відповідь на конкретні загрози, спільна адвокація там, де цілі збігаються, — основні пропозиції до консолідації.
До прикладу, є жінки з маленького прифронтового міста в Одеській області, які хочуть відкрити шелтер. Їм потрібно подати форми — але вони не знають як, бо у них немає потрібних компетенцій. А хтось в іншому місті роками розробляв саме такі шаблони, але ділитися не поспішає, бо «я поклала на це багато зусиль».
«Де тоді наша солідарність? — спитала Анастасія . — Для чого ми взагалі про неї говоримо?»
Тетяна Чернецька доповнила думку важливості консолідацій сил:
«Життя в умовах цього безумства, спричиненого діями літніх чоловіків, є доволі гнітючим. Нам необхідно згуртуватися й зрозуміти: заради спільних цілей особисті амбіції мають відійти на другий план».
Вихід є. Який?
На цей час повністю відмовитися від сервісу феміністичні організації не зможуть. Проте повернення до правозахисної роботи, а саме до просвітництва, досліджень, адвокації прав жінок та контролю законодавчих ініціатив — те, що допоможе феміністичному руху зупинити відкат на десятиліття назад.
Ще однією з можливостей досягнення рівних можливостей є використання євроінтеграційного вікна. Україна підписала документи про гендерну рівність як частину зобов’язань перед ЄС. І, якщо нові законодавчі ініціативи суперечитимуть підписаному, це може призвести до негативної уваги європейської спільноти. А це може бути вагомим політичним інструментом в руках громадянського суспільства.
