Відео

У кожної людини є свої страхи та побоювання. Є місця та ситуації, де почуваєш тривогу, невпевненість  та розгубленість. Часто ми замовчуємо такі проблеми і продовжуємо боятись ходити ввечері вулицею або вільно висловлювати свої думки.

Створений з метою підвищення обізнаності про щоденне насильство проти жінок серед тих, хто його не помічає чи вважає його нешкідливим або нормальним, відео показує точки зору тих, хто дійсно не може втрутитися та зупинити щоденний злочин. Повсякденні предмети тепер наділені голосом, і вони розповідають нам, наскільки болісними та шкідливими є наслідки насильства

Відео з презентації результатів роботи пілотного проекту«ПОЛІНА» та панельної дискусії: «Україна проти домашнього насильства: урядові інструменти та громадські ініціативи протидії домашньому насильству»з коментарями від заступниці міністра зовнішніх справ з питань європейської інтеграції Анастасії Дєєвої, посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома, старшого інспектора з особливих доручень в Департаменті патрульної поліції Андрія Ткачова, представника Фонду народонаселення ООН в Україні Каспара Піка, виконавчої директорки Фонду "АнтиСНІД" Ольги Руднєвої та телеведучої та громадської діячки Марії Єфросиніної

Перший Феміністичний інтенсив відбувся у смт. Славське Сколівського р-ну Львівської області 13–15 жовтня 2017 року. Організувало його Громадське об'єднання Центр «Жіночі перспективи» за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля та Сігрід Раузінг Траст Фонду. У відео учасниці Першого Феміністичного інтенсиву 2017 діляться своїми враженнями про цей захід, а також думками щодо впливу такого заходу на розвиток фемінізму в Україні.

У відео-лекції Катерини Кобченко окреслено культурний та історичний контекст ХІХ ст. – часу зародження жіночого руху в Україні. Акцентовано на питаннях жіночої освіти, кар’єрних можливостей та індивідуальних свобод.

У лекції Тамари Гундорової відображено специфіку потрактування феміністичних ідей О. Кобилянською, висвітлено типи стосунків між статями в її творах. Охарактеризовано соціальні, національні й психологічні особливості створеного нею культурного типу нової жінки. 

Залучивши біографії Лесії Українки, Ольги Кобилянської, Вірджинії Вульф та Лу Саломе, Ірина Ніколайчук вибудовує домінанти становлення традиції жіночого письменства в модерністичній літературі. На прикладі авторок з України, Німеччини та Великої Британії здійснено порівняння досвідів різноманітних культурних контекстів. 

У лекції Оксани Забужко на прикладі трьох знакових для літератури фігур – Олени Пчілки, Наталі Кобринської та Лесі України – запропоновано різні парадигми емансипованої жіночої поведінки та продемонстровано їхню проекцію на сучасний гендерний дискурс. Боротьба з гендерними стереотипами інтерпретується як базовий принцип, що свідчить про цивілізованість суспільства. 

Лекція Ростислава Семківа пропонує розгляд традиції жіночого авторства у його взаємодії з традицією чоловічого письменництва від ХІХ ст. до сучасності. Пояснено вибух значної кількості письменниць-жінок у ХХІ ст., а також наголошено на залежності розвитку літературного процесу від письменницької генерації.

У лекції Віри Агеєвої запропоновано екскурс в історію гендерної критики, висвітлено проблему необхідності переосмислення української літератури з урахуванням гендерного дискурсу та розкрито актуальність боротьби з гендерними стереотипами в сучасному суспільстві.