19 червня, 2018

Політика

Гендерний дискурс у сучасних медіа (на матеріалах моніторингу регіональної преси 2017-2018)
У статті представлено результати Моніторингу друкованих регіональних видань України, проведеного двома хвилями Академією Української Преси в листопаді 2017 та лютому 2018 року за підтримки Секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (Міністерство закордонних справ України). Для аналізу було відібрано 10 друкованих періодичних видань різних регіонів України: м.Вінниця, м.Дніпро, м.Житомир, м.Запоріжжя, м.Київ, м.Кропивницький, м.Львів, м.Луцьк, м.Полтава, м.Черкаси.
У статті проаналізовано громадську думку щодо гендерних відносин у сфері праці і розподіл домашньої роботи в сім'ї на основі різноманітних опитувань, а також визначено образ жінки, який транслюється в українському суспільстві. 
Стаття ґрунтується на результатах опитувань громадської думки в Україні та Грузії щодо участі жінок у політичній діяльності, кваліфікованості чоловіків і жінок як політиків, ставлення до гендерних партійних квот. Виявлено, що ставлення громадян цих країн до участі жінок у полі- тиці є неоднозначним, але більшою мірою позитивним. Шляхом застосування мережевого аналізу до біографічних даних політичних акторів у законодавчій владі 2007–2012 років в Україні та Грузії виявлено щільно зв’язані мережі політичних еліт в обох країнах. Важливість жінок-депутаток у цих мережах значною мірою залежить від їхньої включеності до підгруп чоловіків
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Сексизм, утиски і насилля щодо парламентарок
Зміна законодавства — важлива умова соціальних змін, тому політичні права були першими, що їх добилися жінки. Як нині, через сто років після суфражизму, живеться і працюється парламентаркам? Дослідження Міжпарламентського союзу містить сумні дані про фізичне, сексуальне і психологічне насильство, якого регулярно зазнають політикині. Однак вони не збираються зупинятись!