22 квітня, 2018

Сексуальна освіта

Довгий час сексуальну освіту вважали непотрібною і такою, що деморалізує. Мовляв, секс — процес природний, і людина повинна вчитися всього на практиці. Одначе що як за аналогією посадити когось за кермо з вірою, що й водити людина якось навчиться, а правила дорожнього руху їй розкажуть потім? У прикладі з автомобілем така ситуація звучить смішно, а от із сексом — цілком реально. У новій спеціальній рубриці «Гендер в деталях» спробує розібратися, чого насправді вчать уроки сексуальної освіти та як відверті розмови «про це» можуть мирно співіснувати з релігією і традиційною мораллю. Авторка рубрики — журналістка Дарина Мізіна.

Сексуальна освіта в Індії, Кенії та Нігерії
Для Азії й Африки відсутність сексуальної освіти — безпосередня й цілком видима загроза життю молоді і дорослих людей. У країнах, де кількість населення некотрольовано зростає, жінки й дівчата не мають права голосу, а контрацепція — привілей заможних і «просунутих», інформаційний вакуум створює чи не «найгостинніші» у світі умови для поширення ЗПСШ, ВІЛ/СНІД та інших наслідків браку знань про тілесність і сексуальність. У статті розглянемо приклади Нігерії, Кенії й Індії, де під тиском статистики й міжнародних організацій сексуальна освіта (чи принаймні натяки на неї) вже з’явилися.
Сексуальна освіта в Україні: менше знають — менше «сплять»
Сексуальна освіта в Україні нагадує російську рулетку. Ніколи не знаєш, чи шкільні вчитель або вчителька готові будуть розмовляти про «це» на уроках, а чи власні батьки наважаться на відверту розмову до того, як усе станеться. І тут уже не пожартуєш про «у нас секса нет», адже він усюди: в рекламі, музичних кліпах, кінофільмах тощо. Тільки от у навчальних закладах і в побуті українці й українки вперто ігнорують це явище. Так, ніби вагітніють у нас не від статевих контактів, а з благословення Святого Духу.
Естонія, у якої «сексу не було», але з’явився
На цьому етапі ведення рубрики я сказала собі:  «О’кей, що там у розвинених країн — зрозуміло. Урешт-решт, консервативність католицької Європи та прогресивність скандинавських країн — штуки цілком передбачувані. А от чи змогли країни, у яких «секса не было»?..».  Шукаючи відповідь на це питання, я й натрапила на Естонію. Бо Естонія змогла. 
Сексосвіта у США: смиренність та брехня про контрацепцію
Цілі студентські рухи, що затято пропагують необхідність берегти цноту до шлюбу, — далеко  не вигадки режисерів_ок чи сценаристів_ок американських комедій про коледж. Це продовження цілком реальної політики, якої школи США дотримуються десятиліттями.
Розкутість культури vs. брак сексуальної освіти у Франції
Розкутість французького суспільства — таке собі більмо на оці католицької церкви, яка століттями експортувала у європейські країни пуританський спосіб життя. «Мені здається, французький погляд на секс і життя цілком правильний, і його має застосовувати весь світ: секс із дітьми чи без взаємної згоди неприпустимий, усе інше — людська комедія...» — пише у статті для BBC американський публіцист Адам Ґопнік (Adam Gopnik).
Сексуальна освіта в Німеччині
Сексуальна освіта в Німеччині бере початок 1968 року. У 1977-му Конституційний суд затвердив головні засади сексуальної освіти у школах Західної Німеччини. Цілком очікувано, на підконтрольній Радянському Союзу території Східної Німеччини в ті часи про секс говорили лише на уроках сімейного життя, без подробиць і пошепки, так би мовити.
Історія успіху Англії: як країна перемогла тривожну статистику підліткових вагітностей
Задумавши цей матеріал, я спробувала розпитати своїх друзів із Великої Британії про сексуальну освіту на Туманному Альбіоні. У відповідь обидва здивувалися: «А в нас є сексуальна освіта?» Пізніше з преси і досліджень я зрозуміла, що на таку реакцію слід очікувати від більшості британців/-ок, особливо старших за 25–30 років.
Шкільні уроки про секс по-голландськи
Упроваджувати сексуальну освіту в Нідерландах почали порівняно недавно. У 1970-х роках окремі школи і педагоги_ні взялися за розробку уроків, які пояснювали б дітям тонкощі сексуальності як такої. А вже у 1980-х через глобальну загрозу СНІДу до цього процесу долучилася й держава. Наприкінці десятиліття уроки із запобігання ВІЛ/СНІД проводили у 85 % середніх шкіл.
Сексуальна освіта у Швеції
Уявіть, як на уроці десь в українському містечку з населенням близько 20 тисяч учнів 8 класу просять назвати всі відомі їм непристойні слова, пов’язані із сексом. Звучить щонайменше дико, правда? Натомість, як розповідає журналістка видання Rewire, саме з цього Малін Гаммарстрьом (Malin Hammarström), учителька середніх класів із шведського містечка Балста (Bålsta), почала свій перший урок сексуальної освіти. За такий підхід жінку не звільнять і навіть не зроблять зауваження. У Швеції — батьківщині сексуального виховання — дестигматизація сексу і сприйняття його як цілком природного явища — мета уроків, які веде Малін Гаммарстрьом.
Міжнародні стандарти сексуальної освіти
Коли у другій половині ХХ століття статеві інфекції відкрили своє моторошне «обличчя», світові довелося визнати, що сексуальна освіта потрібна так само, як уроки математики чи літератури. Це були часи, коли страх перед смертельною загрозою змусив говорити про секс відверто і вголос. Та пізніше стало зрозуміло, що статеві інфекції не мають кордонів, і питання сексуальної безпеки набрало світового масштабу.