8654 
А тепер уявімо, що чотирнадцятирічному підлітку подобаються кілька людей або, можливо, представни_ця такої самої статі. «Мовчи і вдавай», — таким буде гасло цієї дитини до закінчення школи, а то й усе життя. Адже в «папірцях» не зазначено, що сексуальність може мати нескінченну кількість проявів. ЛГБТ-підлітки — непомітні для української школи, їх маргіналізують, намагаються «вилікувати», плекаючи в такий спосіб нові й нові пагони гомофобії в українському суспільстві.
У минулорічній доповіді про Україну Європейська комісія проти расизму і нетерпимості Ради Європи дійшла висновку, що дискримінація ЛГБТ має місце в кожній сфері життя. Близько третини ЛГБТ-осіб, які брали участь в одному з досліджень, повідомили про упереджене ставлення до них з боку вчител_ьок. Коли учнів і учениць у школі «викривали», адміністрація робила дуже мало або взагалі нічого, щоб захистити їх від гомофобних образ, а іноді працівни_ці школи самі брали участь у цькуванні. Основною рекомендацією Європейської комісії було реалізувати заходи навчання педагог_инь з метою сприяти розумінню й повазі ЛГБТ-учнівства та попередити знущання з них.
«Говорити [про гомосексуальність у школі] потрібно, школа і батьки не готові. Реальнішу картину показала публікація нашого останнього ролика. У вчительських групах було багато неадекватних коментарів про гранти, пропаганду педерастії, традиційні цінності і так далі. Особливо сумно, коли про протиприродність говорять учителі біології. Словом, поки що відсоток, який готовий адекватно транслювати інформацію, дуже малий», — розповідає Ярина Вишенська, лекторка із сексосвіти, авторка проекту «Біологія сексуальності».
З інтерв’ю гінекологині «Дружньої клініки для молоді» Вікторії Бугро для статті на Тексти.org.ua: «Замовчування гомосексуальності призводить до того, що діти плутаються у своїх почуттях. Підлітковий вік — період експериментів, усе може статися. Ваш син може одного дня повернутися зі школи чи якогось гуртка і сказати, наприклад, що йому подобається Льоша. Але це не обов’язково свідчить про орієнтацію, може, йому подобається статура Льоші, він хоче бути схожим на нього, а через брак знань розум підміняє поняття. У таких випадках не треба одразу вдаватися до радикальних дій, варто просто поговорити з дитиною, зрозуміти, що вона насправді відчуває».
Відсутність адекватної сексуальної освіти в Україні, нелегальність одностатевих шлюбів чи навіть реєстрованого партнерства вкупі з усюдисущою пропагандою «традиційних цінностей» призводять до того, що ЛГБТ-діти змушені грати в партизанство, всіляко приховувати свою ідентичність навіть від найближчих. Заклик до толерантності «Ми різні, але ми — єдині», який після Революції гідності виднівся ледь не на кожному кроці, чомусь поширюється лише на мову спілкування і регіон, де людина живе. Усі інші відмінності українське суспільство досі воліє не помічати.
Задля справедливості слід відзначити, що розмови про гомосексуальність у школах — болюче питання не тільки для пострадянського простору. Навіть у країнах, де проводяться уроки сексуальної освіти, гетеронормативний підхід переважає. Станом на 2014 рік лише 5 % учнівства середньої і старшої школи у США розповідали, що мали досвід позитивних дискусій про ЛГБТ. У Британії щонайменше 27 шкіл користуються навчальною програмою, яка вважає гомосексуальність гріховною. А в Німеччині після того як кілька федеральних земель ухвалили вивчати теми ЛГБТ на уроках сексосвіти, люди вийшли на масові протести.
У 2009 році Європейський комітет із соціальних прав знайшов у хорватському підручнику з біології такі твердження: «...багато людей схильні до статевих зв'язків з особами своєї статі... Вважається, що це провина батьків, адже вони ускладнюють правильний статевий розвиток дітей порушеннями в сімейних стосунках. Сьогодні стало очевидно, що гомосексуальні стосунки — головна причина поширення захворювань, які передаються статевим шляхом (наприклад, СНІД)»; «...хвороба [СНІД] поширилася серед груп нерозбірливих людей, які часто змінюють своїх сексуальних партнерів. Такі люди — гомосексуалісти, котрі мають контакти з численними партнерами, наркомани та повії...». Того самого року Європейський комітет із соціальних прав звинуватив уряд Хорватії в порушенні зобов'язань у рамках Європейської соціальної хартії.
«Це пропаганда гомосексуальності. Вони хочуть зруйнувати інститут сім’ї, винищити людство», — десь так звучить найпопулярніший аргумент противників і противниць ЛГБТ інклюзивності у школах. Очевидно, ці люди переконані, що сексуальну орієнтацію можна обирати чи змінювати, ніби шкарпетки. Щось подібне говорять і ті, хто проти сексуальної освіти як такої. Мовляв, це пропаганда раннього сексу і щойно діти почують таке слово з вуст учител_ьки, вони вже на перерві побіжать «пробувати».
Певна річ, декому про гомосексуальність забороняє говорити релігія. Однак при правильному підході конфліктів можна уникати. По історію часткового успіху звернімося до Голландії. Країна першою у світі легалізувала одностатеві шлюби та дозволила одностатевим парам усиновлювати і удочеряти дітей з інших країн. Сексуальна освіта тут починається з чотирьох років. Як показує досвід Голландії, уже в такому віці дітям можна пояснити різні прояви сексуальності. Чотирирічній малечі доступною мовою розповідають, що чоловіки можуть кохати чоловіків, а жінки — жінок. Допомагають школам висвітлювати питання ЛГБТ і неурядові організації. Один із таких проектів — ресурс Gay&School — розробляє програми для уроків, проводить акції з метою підвищити рівень безпеки шкільного середовища для ЛГБТ-учнівства і персоналу. Одним із найефективніших методів, випробуваних Голландією, став проект Gay OK. У рамках ініціативи активна молодь співпрацює зі шкільними адміністраціями, пропагуючи толерантність через дискусії, майстер-класи, дослідження тощо. Наприкінці квітня посібник, яким користуються учасни_ці Gay OK, було перекладено на англійську, щоб охочі могли імплементувати ініціативу в інших країнах.
У 1990 році в Америці було засновано Мережу геїв, лесбійок і їхніх гетеросексуальних друзів/подруг в освіті (англ. Gay, Lesbian and Straight Education Network (GLSEN)). Організація надає допомогу і підтримку у формуванні альянсів геїв і гетеросексуалів у школах, коледжах та університетах США, проводить навчання й інструктажі для активіст_ок. Також GLSEN організовує і проводить у США щорічний загальнонаціональний День мовчання і Тиждень без образ; фінансує заходи до Дня пам'яті загиблих трансгендерних людей, Тижня підтримки ЛГБТ та Дня пам'яті Мартіна Лютера Кінга. На початку навчального року GLSEN проводить акцію «Назад до школи», у рамках якої закликає дорослих із ЛГБТ середовища та їхніх гетеросексуальних товариш_ок надсилати листи у свої колишні навчальні заклади, щоб «змінити серця й розуми тих, хто керують нашими школами».
У США також є дружня до ЛГБТ програма сексуальної освіти під назвою Our Whole Lives, яка складається з шести рівнів і розрахована на дітей віком від дитячого садка до старшої школи. Цікаво, що OWL підтримує також одна з протестантських деномінацій США Об’єднана Церква Христа. «OWL прагне об’єктивно подавати дітям і молоді інформацію про гетеросексуальне, гомосексуальне, бісексуальне і трансгендерне статеве здоров’я», — сказано в описі проекту.
Одна з наймасштабніших організацій, які займаються ЛГБТІ освітою, — GALE (англ. Global Alliance for LGBT Education; Глобальний альянс ЛГБТ освіти). Мета співтовариства — створити інклюзивну систему освіти, де школа не буде місцем підвищеної небезпеки для ЛГБТ-людей. Якщо на інтерактивній мапі GALE навести курсором на Україну, з’явиться лише одне посилання — на статтю про національні особливості гомофобії...
Недавно мене запросили долучитися до одного з проектів сексуальної освіти. Щоб краще розуміти специфіку, я вирішила запитати в учениці 11 класу моєї колишньої школи, про що варто чи не варто говорити. «Головне не порушуй тему орієнтації, — застерегла вона мене. — У нас просто багато хлопців дуже негативно до цього налаштовані». Ця фраза вкотре розбила мої рожеві окуляри. Покоління, яке має в руках невичерпні інформаційні ресурси, яке бачило і переживало Революцію гідності, яке напевне читало про Time’s Up і, пробачте за смішну банальність, але кілька років тому ледь не плакало під пісню Hozier «Take me to church» (кліп до пісні розповідає історію двох геїв), досі закуто в кайдани гомофобії. Гетеронормативний режим шкільної освіти і «традиційних цінностей» досі робить ЛГБТ чи то невидимками, чи то розбещеними монстрами в очах інших.
Як це виправити? Простих рецептів немає. Лікування гомофобної пухлини — процес тривалий і виснажливий. Проте кожен і кожна з нас можуть до нього долучитися. Ставши ЛГБТ-дружніми, з повагою прийнявши гендерну ідентичність чи сексуальну орієнтацію вашої дитини, беручи участь у акціях на підтримку осіб, які зазнають упередженого ставлення і дискримінації, і — головне — просто поважаючи право кожної людини бути самою собою.
Джерела:
- http://pidruchnyk.com.ua/279-osnovi-zdorovya-voroncova-ponomarenko-8-klas.html
- https://life.pravda.com.ua/columns/2017/12/14/227966/
- http://blogs.edweek.org/edweek/finding_common_ground/2015/07/3_reasons_why_many_schools_wont_offer_LGBT_curriculum.html
- https://www.adl.org/blog/the-time-is-now-bringing-lgbt-topics-into-the-classroom?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=the-time-is-now-bringing-lgbt-topics-into-the-classroom
- https://www.theguardian.com/teacher-network/2016/apr/10/what-not-say-lgbt-pupils-if-they-come-out-teachers
- https://www.humanityinaction.org/knowledgebase/94-recognize-the-heterosexual-education-about-homosexuality-in-dutch-secondary-schools
- http://www.dw.com/en/wave-of-protests-against-sex-education-reform-in-germany/a-36413964
- https://www.vice.com/en_nz/article/bnkyy3/ace-schools-teach-homosexuality
- https://www.gale.info/doc/gale-products/GALE-2018-Gay-OK-Youth-Teams.pdf
- https://www.gale.info/index
- https://www.gayandschool.nl/
- https://www.stuff.co.nz/life-style/parenting/family-life/88459221/Parents-still-struggle-accepting-LGBT-kids-but-often-come-around
- https://www.stopbullying.gov/blog/2016/10/17/school-bullying-and-lesbian-gay-and-bisexual-high-school-students.html
- https://www.nytimes.com/2007/08/15/education/15education.html
