26 січня, 2020

Міжнародні стандарти сексуальної освіти

29 січня 2018
Поширити в Telegram
2478
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту
Читайте також:

У 1994 році Міжнародна організація з охорони здоров’я провела в Каїрі міжнародну конференцію з питань населення й розвитку, де чи не вперше було досягнуто консенсусу щодо глобальної концепції репродуктивного здоров’я, яка охоплювала й сексуальну освіту. Відтоді підхід до розуміння сексуальності і статевих стосунків змінився. Стало зрозуміло, що людина ХХІ століття більше не ототожнює секс із продовженням роду, як це було ще наприкінці ХХ століття.

У 2009 році у ЮНЕСКО створили Посібник зі статевої освіти. Відповідно до нього сексуальну освіту визначають так: адаптований до вікових і культурних особливостей підхід до навчання про секс і стосунки, що передбачає надання вірогідної, реалістичної і неупередженої інформації. Сексуальна освіта передбачає дати людині можливості пізнати свої уподобання, допомагає набути риси й навики, потрібні для комунікації, ухвалення рішень і уникненню ризиків в аспектах сексуальності. Передбачається, що посібник використовуватимуть для розробки навчальних програм із сексосвіти. Автор(к)и також підкреслюють, що навчальні заклади мають перетворитися на місця довіри, де діти почуватимуться в безпеці і зможуть розраховувати на підтримку.

Основними ж аргументами на користь упровадження сексуальної освіти досі залишаються її превентивне значення для небажаних вагітностей, зниження ризикованості сексу і статевих інфекцій. Учені Guttmacher Institute, які займалися статистикою підліткової вагітності (2011) і перерваних вагітностей, стверджують, що негативні тенденції характерні для країн, де не проводиться сексуальне виховання. Ось, наприклад, тривожні для всієї Східної Європи цифри: 44 випадки перерваних вагітностей на 1000 жінок віком 15–44 років порівняно з 18 в Західній Європі пов’язують із браком інформації про сучасні види контрацептивів та з ускладненим доступом до медичного обслуговування.

Американський науковець Дуглас Кірбі досліджував виправданість найпоширеніших аргументів проти сексуальної освіти. Він проаналізував вплив уроків сексосвіти у 97 країнах світу. З’ясувалося, що випадків пришвидшення сексуальних дебютів не зафіксовано. Натомість якісна сексуальна освіта, стверджує Кірбі, сприяла частішому використанню контрацепції, зменшенню кількості сексуальних партнерів і незахищених статевих актів.

У 2013 році Європейський парламент випустив брошуру «Принципи статевої освіти в Європейському Союзі». У ній виділяється п’ять складників ефективного сексуального виховання.

  • Комплексний підхід. Статева освіта має охоплювати і фізичний, і емоційний аспекти
  • Участь батьків. Вони мають право долучатися до просвіти своїх дітей на цю тему
  • У школах цей предмет мають вести спеціально навчені викладачі
  • Відвідування таких уроків має бути обов’язковим
  • Навчальні програми, які дозволяють говорити на різноманітні теми без табу

Певна річ, примусити державу запровадити сексуальну освіту неможливо. Тому наразі вплив міжнародних організацій полягає у проведенні досліджень, інформаційних кампаній тощо переважно в країнах третього світу, де масштаби епідемій ЗПСШ і перенаселення мають загрозливий характер.

Джерела:

  1. https://www.huffingtonpost.com/dr-piya-sorcar/a-new-approach-to-global-_b_790420.html
  2. http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/note/join/2013/462515/IPOL-FEMM_NT(2013)462515_EN.pdf
  3. https://www.ncb.org.uk/sites/default/files/uploads/documents/Blog_reports/sef_doessrework_2010.pdf
  4. http://unesdoc.unesco.org/images/0018/001832/183281e.pdf
  5. https://www.etr.org/
  6. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4852976/
  7. http://www.un.org/en/development/desa/population/publications/pdf/expert/2011-12_Kirby_Expert-Paper.pdf
29 січня 2018
Поширити в Telegram
2478
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Сексуальна освіта: як це з нами сталось?
«Чому це тебе цікавить? У тебе якісь проблеми?», — приблизно так більшість моїх близьких і рідних реагували на новину про те, що відтепер я писатиму спецрубрику для “Гендер в деталях” про  сексуальну освіту. Я на це ввічливо посміхалася й відповідала, що все в мене гаразд. Хоча розуміла, що ані в мене, ані в більшості української молоді (та й не тільки) нічого не гаразд. Бо доки сексуальність вважатиметься чимось сороміцьким, а сексуальна освіта — непотрібною, «гаразд» лишатиметься для нас недосяжним.
Невидимі: шкільна освіта та ЛГБТ-люди
«Юність. Хлопець чи дівчина відчуває симпатію до когось одного протилежної статі», — переконують учнівство восьмого класу Т. Воронцова і В. Пономаренко у своєму підручнику «Основи здоров’я». Разом із ними моногамний гетеронормативний підхід пропагують і вчитель_ки цього предмета.
(Не)дитячі листування: що таке секстинг і чим він загрожує підліткам
Інтернет і соціальні мережі вивели сексуальне життя на зовсім новий рівень. Тепер уникнути ЗПСШ і небажаних вагітностей можна зі стовідсотковою гарантією за допомогою... секстингу — передачі, прийому і пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефона, комп’ютера чи інших цифрових пристроїв. І одна справа, коли цим займаються дорослі, щоб додати смаку своєму інтимному життю, зовсім інша — коли до секстингу вдаються неповнолітні. У статті розглянемо найпоширеніші причини інтим-листування підлітків, загрози, пов’язані з ним, і юридичний бік питання.