11 грудня, 2018

Сексуальна освіта у Швеції

29 січня 2018
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту

Уявіть, як на уроці десь в українському містечку з населенням близько 20 тисяч учнів 8 класу просять назвати всі відомі їм непристойні слова, пов’язані із сексом. Звучить щонайменше дико, правда? Натомість, як розповідає журналістка видання Rewire, саме з цього Малін Гаммарстрьом (Malin Hammarström), учителька середніх класів із шведського містечка Балста (Bålsta), почала свій перший урок сексуальної освіти. За такий підхід жінку не звільнять і навіть не зроблять зауваження. У Швеції — батьківщині сексуального виховання — дестигматизація сексу і сприйняття його як цілком природного явища — мета уроків, які веде Малін Гаммарстрьом.

Читайте також:

Упровадженню сексуальної освіти Швеція багато в чому зобов’язана Елізі Оттесен-Єнсен (Оттар) (Elise (Ottar) Ottesen-Jensen), журналістці, громадській активістці та одній із перших педагогинь з питань статевого виховання. У 1933 році вона разом із групою лікарів заснувала Шведську асоціацію сексуального виховання. Слова Елізи Оттесен-Єнсен: «Я мрію про день, коли кожна новонароджена дитина буде бажаною, коли чоловіки й жінки стануть рівними та коли сексуальність буде проявом інтимності, задоволення і ніжності», — лягли в основу розвитку сексуальної освіти у Швеції. Предмет про статеві стосунки став обов’язковим 1955 року, але перші уроки проводилися ще на початку ХХ століття у стокгольмській школі для дівчат. У 1970 році в країні почали будувати клініки для молоді, які стали своєрідним доповненням до сексосвіти. Такі заклади потрібні для того, щоби будь-яка молода людина мала доступ до медицини з метою зберегти статеве здоров’я. Унікальність шведського суспільства полягає ще й у тому, що опору предмету «відвертості» з боку населення майже не було. Скарги батьків, якщо такі є, стосуються лише недосконалості навчальної програми, а про те, щоб заборонити уроки сексосвіти, не йдеться.

Сьогодні шведська малеча починає вивчати свою сексуальність зі snopp і snippa (дитячі назви статевих органів). До речі, один із навчальних відеороликів про них (розрахований на дітей віком 3–6 років) бурхливо обговорювали у світі через незвичайну концепцію: у відео статеві органи танцюють під жваву мелодію. Однак на самих шведів і шведок особливого враження такий підхід не справив, адже більшість населення переконана, що відкривати дітям завісу сексуальності потрібно вже у віці 3–5 років.

У багатьох шведських школах створюють спеціальні команди з викладачів_ок, медсестер / медбратів, а інколи навіть і з учнів чи учениць. Завдання цих груп — спланувати навчальну програму так, щоб уроки сексуального виховання були максимально корисними і цікавими.

Найбільша частина курсу сексосвіти припадає на 5, 8 і 9-й класи. У 5 класі, коли більшості дітей 11 років, їм розповідають про статеве дозрівання, розвиток тіла і мастурбацію. На восьмому році навчання більше уваги приділяють функціональності тіла та хворобам, які передаються статевим шляхом. А от у 9 класі уроки частіше присвячують стосункам. Однак це лише мала, базова частина порушуваних тем. Для шведської системи освіти не менш важливе й питання дестигматизації. Ще в початковій школі діти дізнаються про одностатеві стосунки, вчаться поважати людину незалежно від її гендеру, статі, сексуальних уподобань. Окремо приділяють увагу поняттю згоди. В одному навчальному відео (для дітей 8 класу) взаємне бажання сексу порівнюють із чаєм. Мовляв, якщо людина сказала, що не хоче чаю, не треба її змушувати його пити. Якщо людина непритомна, чай їй теж не знадобиться. Так само і з сексом.

Риторика уроків сексуальної освіти у Швеції передбачає не просто «напихання» дітей фактами з анатомії чи психології. Найперше, чого їх намагаються навчити, — відверто говорити про секс, розуміти свої почуття та почуття інших. Викладачі_ки широко застосовують сесії анонімних питань, групові ігри, дискусії тощо. Якщо біля школи є клініка для молоді, учнівство обов’язково водитимуть туди на заняття.

Для всеохопного обговорення питань, пов’язаних із сексуальністю, школи часто запрошують на уроки експертів / експерток із молодіжних клінік та різноманітних організацій, як-от Шведська асоціація сексуальної освіти чи Федерація захисту прав ЛБТКІ-спільноти.

Очевидно, що всіх проблем, пов’язаних із сексуальністю, не вирішує навіть майже утопічний шведський підхід. Проте країні вдалося досягти того, що молодь усвідомлює сексуальне розмаїття сучасного світу, не сприймає секс як щось гріховне, свідомо ставиться до взаємності у стосунках і особистої безпеки. Крім того, одне з досліджень про шведів і шведок 16–25 років виявило, що все потрібне про статеве життя вони дізналися саме в школі.

Джерела:

  1. https://www.theguardian.com/education/2015/jun/05/swedish-sex-education-games-mature-debate
  2. https://rewire.news/article/2009/04/23/a-closer-look-utopia-strengths-and-weaknesses-sex-ed-sweden/
  3. http://www.rfsu.se/en/Engelska/
  4. https://gupea.ub.gu.se/bitstream/2077/17923/1/gupea_2077_17923_1.pdf
  5. http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/note/join/2013/462515/IPOL-FEMM_NT(2013)462515_EN.pdf
29 січня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Сексуальна освіта: як це з нами сталось?
«Чому це тебе цікавить? У тебе якісь проблеми?», — приблизно так більшість моїх близьких і рідних реагували на новину про те, що відтепер я писатиму спецрубрику для “Гендер в деталях” про  сексуальну освіту. Я на це ввічливо посміхалася й відповідала, що все в мене гаразд. Хоча розуміла, що ані в мене, ані в більшості української молоді (та й не тільки) нічого не гаразд. Бо доки сексуальність вважатиметься чимось сороміцьким, а сексуальна освіта — непотрібною, «гаразд» лишатиметься для нас недосяжним.
Невидимі: шкільна освіта та ЛГБТ-люди
«Юність. Хлопець чи дівчина відчуває симпатію до когось одного протилежної статі», — переконують учнівство восьмого класу Т. Воронцова і В. Пономаренко у своєму підручнику «Основи здоров’я». Разом із ними моногамний гетеронормативний підхід пропагують і вчитель_ки цього предмета.
(Не)дитячі листування: що таке секстинг і чим він загрожує підліткам
Інтернет і соціальні мережі вивели сексуальне життя на зовсім новий рівень. Тепер уникнути ЗПСШ і небажаних вагітностей можна зі стовідсотковою гарантією за допомогою... секстингу — передачі, прийому і пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефона, комп’ютера чи інших цифрових пристроїв. І одна справа, коли цим займаються дорослі, щоб додати смаку своєму інтимному життю, зовсім інша — коли до секстингу вдаються неповнолітні. У статті розглянемо найпоширеніші причини інтим-листування підлітків, загрози, пов’язані з ним, і юридичний бік питання.