24 червня, 2018

Бути ЛГБТ-френдлі: і словом, і ділом

23 квітня 2018
Марта Приріз

Працює з підлітками і дорослими

Як бути ЛГБТ-френдлі? Як словом і ділом допомагати друзям, знайомим, співробітникам і колегам, котрі гомосексуальні або трансгендери? Зрештою, як зробити українське суспільство толерантнішим і доброзичливішим до різних людей? Психологиня Марта Приріз розповідає про можливі кроки та описує типові ситуації.

Бути ЛГБТ-френдлі: і словом, і ділом

Читайте також:


Це може бути однокласниця, з якою ви разом прогулювали уроки. Колега. Ваша нестерпна сестра. Брат найкращої подруги.

Ви можете підозрювати або ніколи над цим не замислюватися. Та якщо вони наважаться розповісти вам про це, то одного дня дізнаєтеся: Ірі подобаються дівчата, Сергію — хлопці, а Олені — і ті, і ті.

У вас можуть бути різні емоції: здивування, недовіра, шок, роздратування чи полегшення. Може, ви посміхнетеся і скажете: «Ціную, що поділився зі мною» або «Це нічого не змінює в наших стосунках».

Якщо ці люди мають велике значення, то одного дня ви захочете показати своє позитивне ставлення до ЛГБТ. Щоб не лише Іра, Сергій і Олена розуміли, що ви на їхньому боці, а й інші люди з ЛГБТ-спільноти знали, що їх підтримують, а суспільство вчиться приймати тих, хто відрізняється.

То як можна бути ЛГБТ-френдлі вже сьогодні?

ШЛЯХ А: ДОПОМОГА СЛОВОМ

Не приховуйте своє ставлення до ЛГБТ

Одного разу тема ЛГБТ вирине на поверхню: на перекурі з колегами, на вечірці, у відрядженні чи на пиві з приятельками. От і момент Х: сказати, що для вас гомо- й бісексуальність — це варіація норми, чи промовчати.

Правильної відповіді не існує, бо кожен і кожна обирають самі. Промовчимо — і ЛГБТ-спільнота не здобуде підтримки, а люди навколо й надалі мислитимуть стереотипно. Скажемо, що ставимося до ЛГБТ так само, як до інших, — приєднаємося до приятелів ЛГБТ-спільноти. Імовірно, після цього на нас посиплеться град стереотипів і упереджень. Упоратися з ними реально, якщо керуємося фактами.                                                                                          

Читайте нові дослідження про гомо- і бісексуальність

Знайдуться ті, хто скаже, що гомосексуальність — це хвороба, і її можна вилікувати. Вам повторять міф, нбито геї і лесбійки міняють сексуальних партнерів, як шкарпетки. А страшні історії про психологічно травмованих дітей, яких виховували ЛГБТ-пари? Усіх міфів не назвати.

Зазвичай люди говорять стереотипно, якщо недостатньо обізнані. Коли почуєте чергову порцію міфів, то вже знатимете, як їх розвінчати:

МІФ

ПРАВДА

Гомосексуальність — це хвороба.

Гомосексуальність не вважається хворобою з 1973 року. Саме тоді Американська асоціація психіатрів викреслила її зі списку психічних хвороб. Згодом це зробила Всесвітня організація охорони здоров’я (1991).

Гея чи лесбійку можна вилікувати і зробити з них «нормальних» людей, яким подобатимуться особи протилежної статті.

У 1990 році Американська асоціація психологів дійшла висновку, що наукових доказів ефективності лікування, яке повинно змінити сексуальну орієнтацію, немає. Так само проводили операції на мозку, гіпноз та інші види втручання — усі вони недієві. Сексуальна орієнтація людини не змінюється, а гомосексуальність не вдасться «вилікувати», бо це не хвороба.

Геї і лесбійки дуже часто змінюють партнерів.

Серед гетеро- і гомосексуальних людей є ті, хто перебуває в тривалих стосунках, і ті, хто постійно змінює партнерів. Особливої різниці в цьому між гетеросексуалами і гомосексуалами немає.

Геї ті лесбійки винні в поширенні ВІЛ/СНІД.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2016 році ВІЛ заразилося 59 % — через гетеросексуальний статевий контакт і 3 % — через гомосексуальний статевий контакт. Отже, не геї і не лесбійки винні в епідемії ВІЛ/СНІД.

Розповідайте реальні історії реальних людей

Коли ми говоримо про ЛГБТ, то для інших це може здаватися чимось далеким і таким, що їх не стосується. Мовляв, ти собі тут говори, а в моїй родині, оточенні, місті геїв і лесбійок точно немає і не буде. Однак статистика показує, що у світі від 3 до 6 % людей ідентифікують себе як ЛГБТ. Тобто якщо ви знаєте 100 людей, то з них не менше як 3 % і не більше як 6 % — це геї, лесбійки чи трансгендери. Однак навіть таке порівняння може бути туманним і непереконливим, бо «таких людей точно немає серед моїх знайомих».

Історії про реальних людей будуть помічними, адже ви апелюєте до свого досвіду й емоцій. Розповідайте без імен і характеристик, за якими можна впізнати людину, про яку говорите. Можна послуговуватися вигаданим іменем — це не порушує особистих кордонів знайомої лесбійки чи гея. Такі історії апелюють насамперед до наших емоцій і відчуттів, тому допомагають побачити за темою ЛГБТ — людину, яка не в паралельній галактиці, а тут і поруч: в одному місті, університеті чи офісі.

Людям може бути цікаво послухати, чи є серед ваших знайомих бісексуали, де ви брали інформацію про сексуальність і як це — дружити з геєм.

Після вашої розповіді про те, як тендітна знайома закохалася в не менш тендітну дівчину, іншим уже не вдасться з такою впевненістю думати, ніби всі лесбійки схожі на чоловіків, а всі геї манірні, бо це теж стереотипи, тобто це не відповідає діяльності.

Для кращого розуміння і поглиблення знань стануть у пригоді видання: «Веселкова абетка» Бєдроня, «Діти–404. За стіною мовчання» Клімової, «Міфи та факти про геїв, лесбіянок і бісексуалів» Созаєва, «Рожева психотерапія» Дейвіса та Ніла, «Гомофобія — знаряддя сексизму» Фарр, Декларація принципів толерантності від ЮНЕСКО, «Основи сексології» Мастерс, Джонсон і Колодні.
 

Читайте також серію статей Марти Приріз для батьків ЛГБТ дітей на нашому сайті:

ШЛЯХ Б: ДОПОМОГА ДІЛОМ

Вживайте на письмі і в роботі коректні терміни

Коли мова заходить про терміни, у багатьох може виникнути думка. ніби це стосується винятково журналістів. Проте всі ми, незалежно від роду занять, послуговуємося мовою.

Якщо вживаємо некоректну лексику — транслюємо гомофобію, тобто неприязнь і неприйняття ЛГБТ. Та це не найсумніше. Некоректні терміни ніби дозволяють іншим теж так думати й висловлюватися, а це, своєю чергою, посилює в суспільстві неприязнь до геїв, трансгендерів і лесбійок. Замкнене коло, з якого можна вибратися через самоосвіту. У вивченні основних термінів допоможуть «Словник коректної ЛГБТ-термінології» та «Гендерна абетка для українських медіа» Олійник, Стельмах і Ярош. Насамперед запам’ятайте: правильно — «гомосексуальність», «гомосексуали», а не «гомосексуалізм» і «гомосексуалісти».

Навчайте інших думати критично

Це може бути ваш тренінг для учнів про сексуальність чи гендер, соціальний проект протидії цькуванню серед ЛГБТ-підлітків або ціле дослідження про становище ЛГБТ у вашому місті. Це не займає так багато часу. Тренінг — справа кількох днів на підготовку й проведення.

Спрямувати ваші хобі чи професійні інтереси в бік розбудови толерантного суспільства ніколи не зайве. А опертя ваших виступів, статей і проектів на фактах і статистиці свідчитиме, що ви компетентні і керуєтеся наукою, а не власними домислами.

Мало того, такими активними діями ви допомагаєте і собі теж. Адже що толерантніше суспільство, то вищі шанси, що кожен і кожна з нас не зазнаватиме стільки осуду й критики протягом життя.

Хороший приклад - серія статей про сексуальну освіту, у тому числі про ЛГБТ проблематику у школі від журналістки Дарини Мізіної, а також її блог, присвячений Дню протидії гомофобії та трансфобії (17 травня).

Не треба володіти суперсилою, щоб прийти на Марш рівності й інші заходи

У кожного з нас була своя дорога до толерантності. Хтось дізнався, що сестра — лесбійка, а в іншої приятель — бісексуал. Ще в когось був товариш, з яким і у вогонь, і у воду. А потім він закохався в хлопця і нарешті зізнався вам, що гей.

За нашими плечима своя унікальна історія. Отож нам є за кого виходити на Марші рівності і приходити на освітні заходи про гомосексуальність, стать, трансгендерних людей. Нам є кому висловлювати свою підтримку і прихильність. Варто лише нагадати собі: я виходжу заради Іри, Сергія й Олени. А ще заради себе, щоб моя країна стала вільною від упередження й стереотипів.

23 квітня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом
18 травня на факультеті соціології КНУ відбувся круглий стіл «Виклики гендерної освіти та досліджень: між академією та активізмом». Виступи експерток були присвячені становленню гендерної освіти в Україні, її зв’язку з жіночим та квір-рухом, а також особливостям спротиву гендерному дискурсу в українській науковій і ненауковій спільноті.
Що варто знати батькам лесбійок?
Можливо, донька розповіла вам, що вона лесбійка. Або ви лише здогадуєтеся про це і чекаєте її зізнання. Очевидно, зараз у вас безліч сумнівів та страхів і ви не знаєте, куди звернутися, щоб вам пояснили, що відбувається. Напевно, хочеться знати, чи з вашою донькою все нормально, і гомосексуальність — це хвороба чи ні. Психологиня Марта Приріз розповідає, які головні моменти варто знати батькам лесбійок.
Що варто знати батькам геїв?
Можливо, ви знайшли телефон сина і випадково прочитали повідомлення. Або він наважився і сам розповів, що він гей. Очевидно, тепер, коли ви знаєте про це, то намагаєтеся опанувати себе і зрозуміти, як діяти далі. Психологиня Марта Приріз розповідає, на що варто звернути увагу батькам геїв та як допомагати синові і собі.