Проблеми гінекологічного обслуговування в Україні
В Україні сфера медицини потребує більше капіталовкладень. Лікарі працюють на застарілих апаратах. Складно працювати, коли чогось бракує, а жінки мусять самостійно закуповувати оглядові гінекологічні пакети.
Однак є й низка зрушень. Наприклад, у рамках програми онкопревенції в Дрогобицькій жіночій консультації отримали новий кульпоскоп. Для нас це досягнення, бо дозволяє оглядати і вивчати шийку матки, стінки піхви, тобто той нижній статевий тракт, який насамперед нас хвилює, коли йдеться про рак шийки матки.
Окреме наше завдання як спеціалісток — знизити рівень соматичного, психічного, гінекологічного нездоров’я, захворювань та інфекцій, які передаються статевим шляхом, а ще вирішити питання жіночої і чоловічої безплідності.
Хочемо навчити, як правильно планувати вагітність, щоб чоловіки й жінки могли обрати для себе надійні методи контрацепції та вирішити, як часто й коли їм народжувати дітей. Тоді методи контрацепції і планування сім’ї стануть дієвою альтернативою абортам*.
* Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я України, 2013 року зафіксовано 91 877 абортів, 2014-го — 70 694 таких операцій. Це цифри на підставі підрахунків з приватних і державних медичних закладів. Пораховано не лише українок, а й жінок, які штучно переривали вагітність в Україні, бо у їхніх країнах аборти заборонено.
Для порівняння: 2005 року МОЗ зафіксувало 242 343 аборти, 2008 року — 201 087, 2011 року — 156 193 аборти.
Жінки та відвідини гінеколога
Уперше я потрапила до лікарки в 10 років. Тоді мені робили операцію, через що я повинна була пройти повне обстеження.
На прийомі зі мною була мама.
Ірина, 22 роки
Відколи в мене був перший секс, вирішила пройти огляд. Переконатися, чи все добре, розпитати про дієві методи контрацепції. Мені було 20. Перша консультація була в приватній клініці.
Катя, 24 роки
Через стереотипи й упередження жінки нерідко звертаються до гінеколога тоді, коли вже виникла проблема і вони відчувають та бачать негативні наслідки. Тоді мушу заохочувати, страшити, мотивувати надалі вчасно відвідувати лікаря / лікарку. Лікарки не повинні таким займатися, тому що відвідини гінеколога мають бути свідомими і бажаними для жінок. Такі консультації — це необхідність.
Рівень знань жінок про свій організм
Зі свого більш ніж двадцятирічного досвіду роботи можу сказати, що назви й будову статевих органів жінки переважно знають. Можливо, це залишкові знання зі школи чи з телебачення, інтернету. Що стосується менструального циклу, ситуація гірша. До мене зверталися жінки, у яких є діти, але вони досі не вміють визначити цикл.
Є ті, хто не знає, що таке менструальний цикл узагалі. Нагадаю, що це період, який починається з першого дня останньої менструації і триває до першого дня наступної. Ділиться на дві фази: овуляторну і лютеїнову. Овуляторна фаза триває до середини циклу, тоді відбувається овуляція (вихід яйцеклітини в черевну порожнину). Після того як яйцеклітина вийшла в черевну порожнину, вона потрапляє в маткову трубу. Якщо не відбувається запліднення, вона гине за 24 години. Після цього розпочинається друга — лютеїнова — фаза циклу, завершується вона аж тоді, коли починається наступна менструація.
Кожній жінці варто вивчати й пізнавати себе. Знати, як і коли відбуваються ті чи ті процеси в організмі, вміти вирахувати овуляцію. Хоча ми не можемо визначити точний час, коли відбувається овуляція, але спрогнозувати можна, якщо орієнтуємося у її симптомах. Це підйом базальної температури і «вологі дні» (коли виходить так званий цервікальний слиз).
Про що соромляться запитувати жінки на консультаціях
Про все, що стосується статевих контактів. Якщо призначаю лікування, то аж останнім питанням є: «Скажіть, а я можу займатися сексом?». Це запитують дуже несміливо, картаючи себе.
Коли бачу проблеми зі здоров’ям у жінки, то запитую: «Скільки статевих партнерів у вас було протягом останнього року?». Жінки починають ніяковіти чи сміятися, тобто не ставляться до цього серйозно. Проте це серйозне запитання, бо завдяки такій відповіді я можу спрогнозувати вірусні інфекції, які викликають захворювання шийки матки.
Репродуктивне здоров’я
Передусім треба пояснити поняття «репродуктивне здоров’я». За означенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, це стан повного фізичного, розумового, соціального благополуччя. Тобто це не лише відсутність хвороб репродуктивної системи людини. Людям слід розуміти, що в основі репродуктивного здоров’я — задовільне і безпечне сексуальне життя, його якість, здатність народжувати та можливість вирішувати, коли, як, як часто народжувати.
До репродуктивного здоров’я належить і планування сім’ї. Це стосується не лише жінок, — з питань планування сім’ї лікарі консультують і пари — подружжя чи закоханих молодих, які лише починають статеве життя, щоб вони були обізнані. З мого досвіду: 99 % дорослого населення репродуктивного віку чули про чоловічі презервативи, 95 % — про внутрішньоматкові контрацептиви, десь 85 % — про гормональні методи контрацепції, 65 % — про сперміциди. Дуже мало людей знають про хірургічну стерилізацію: і чоловічу, і жіночу. На Західній Україні користуються переважно природними методами планування сім’ї, хоча це найменш ефективний метод. Проте люди надіються на «а раптом спрацює!».
Велика проблема в контексті репродуктивного здоров’я — незапланована вагітність. Це згодом впливає на соматичний, сексуальний, емоційний стан здоров’я жінки.
Стереотипи у жінок
Найбільший стереотип, який ми поки не можемо подолати, — гормональні методи контрацепції. Жінка ще не може зважити, буде це для неї дієво чи ні, а вже каже: «Гормони? Ні, я їх не вживатиму!».
Важко зламати стереотип, коли одразу після призначення жінок цікавить не користь від ліків, а одне: «А це точно не гормональний препарат?».
Я не знаю, звідки це взялося. Можливо, з часів СРСР, бо колись гормональні препарати були агресивними. Тепер це препарати, без яких не обходяться в лікарській практиці. Гормональне лікування застосовуємо при різних хворобах матки, яєчників, порушенні менструального циклу, загрозах переривання вагітності, коли бракує прогестерону в першому-другому триместрі вагітності. Однак жінки просять: «А є щось інше? А може, ви мене навчите, як займатися сексом і не вагітніти? Можна якось рахувати по днях?».
Комбіновані гормональні препарати
Це препарати, які містять два типи жіночих гормонів — естроген і гестоген. В організмі жінки вони виділяються щодня залежно від фази циклу: в першій переважає естроген, у другій — гестоген. Тому такі препарати виготовлено так, щоб доза гормонів не перевищувала фізіологічну дозу організму. При правильному застосуванні у 99,9 % випадків вони ефективні.
Ставлення жінок до консультацій у гінеколога
Уперше я пішла до гінекологині у 23.
Мене з дитинства настільки залякували відвідинами її, що я думала, ніби гіршого бути не може. Та потреба в рекомендації перемогла страх. Лікарка була привітна. Червоніючи і затинаючись, я запитала про все, що хотіла. Тепер я ходжу до гінекологині без проблем.
Олена, 25 років
Ставлення, як правило, не позитивне. Жінки йдуть до гінеколога «з-під палиці». Більшість жінок не слухає моє прохання приходити бодай раз на рік на профілактичний огляд.
Не можу стверджувати, що всі так роблять. Є й ті, хто любить консультуватися. Їх, щоправда, одиниці. Кажуть, що частіше приходитимуть до лікарки, то швидше завважать потенційну загрозу.
Випадки з лікарської практики, які запам’яталися
Запам’ятовуються або нестандартні, або ті випадки, які не можна спрогнозувати. Пригадую зараз два. Жінка, яка користувалася внутрішньоматковим контрацептивом, прийшла до мене перед закінченням посту і попросила зняти контрацептив, бо вона йде до священика на сповідь.
Інший випадок: за місяць до консультації жінка зробила аборт в іншого лікаря. Суть її звертання — після переривання вагітності не було місячних. При огляді я виявила, що жінка далі вагітна. Це був шок і для мене, і для пацієнтки, але іноді таке буває в лікарській практиці. Та жінка народила здорову дитину.
Коли починати відвідувати гінеколога
Перший візит до гінеколога варто зробити в підлітковому віці. Коли у дівчини з’являється перша менструація, було б добре, якби мама подбала і познайомила її з гінекологом. Це не означає огляд. Це може бути розмова чи пояснення певних процесів в організмі. Важливо, щоб дівчата розуміли, що надалі можна консультуватися з гінекологом про перший секс і як захистити себе від інфекцій, як обрати контрацепцію.
Сексуальна просвіта
Початки сексуальної просвіти варто закласти в сім’ї. У дітей дошкільного віку багато питань типу: «А чому у мене такі органи, а в сусідки інші?». Це треба пояснювати.
У шкільному віці, щоб дитина обрала правильну модель поведінки, не треба заперечувати, забороняти, висміювати чи замовчувати тему сексу і дотичні теми. Що більше ми говоритимемо про це з дітьми і даватимемо їм якісну інформацію, то ймовірніше, що дитина зробить адекватні висновки.
Секс-педагогиня Юлія Ярмоленко говорить про потребу знайомити дітей з книжками про сексуальну грамотність (https://sexinforia.com/knigi-pro-eto-ot-2-do-18/). Саме книжки, адаптовані до віку дітей, допоможуть розмовляти з дітьми вже від 2-х років. Пояснять, що відбувається з їхнім тілом, чим ми відрізняємося зовні, розкажуть, звідки беруться діти. Це створить правдиву базу знань у дитини.
Сексуальну освіту в різних країнах впроваджують з ХІХ столітя. Про це більше — в спецрубриці Дарини Мізіної.
Корекція зовнішніх статевих органів та її наслідки
Покази для корекції є лише тоді, коли відбулися посттравматичні зміни в ділянці зовнішніх статевих органів і вони призвели до того, що жінка не може або їй складно жити повноцінним статевим життям. У такому випадку корекція — це необхідність. Однак заради «краси» в державній медицині такої корекції не передбачено, так само як відновлення дівочої пліви, — це прерогатива комерційної медицини.
Негативні наслідки, які можуть виникнути через бажання зробити корекцію зовнішніх статевих органів заради начебто естетичнішого вигляду: поява келоїдних рубців, можлива інвалідність, неспроможність завагітніти чи вести статеве життя, отримувати задоволення від сексу. У моїй лікарській практиці були пацієнтки з такими складними наслідками.
Що варто знати, щоб уберегтися від статевих хвороб
Бути певною у своїх статевих партнерах. Мати захищені сексуальні контакти. Займатися профілактикою, яка передбачає свідомий вибір сексуального партнера, вчасні й регулярні відвідини гінеколога. Якщо жінка здорова і не має проблем з менструальним циклом, то достатньо раз на рік прийти на огляд до гінеколога. Огляд охоплює скринінг шийки матки, цитологічний мазок для виявлення атипових клітин шийки матки, — це профілактика раку. Також вам оглянуть молочні залози і навчать, як робити це самостійно.
При виникненні тривожних симптомів слід одразу йти на консультацію, а не зволікати. Це збільшить ваші шанси на швидке одужання.