21 серпня, 2018

Сексуальна освіта в Індії, Кенії та Нігерії

17 квітня 2018
Дарина Мізіна
студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, авторка статей про сексуальну освіту

Для Азії й Африки відсутність сексуальної освіти — безпосередня й цілком видима загроза життю молоді і дорослих людей. У країнах, де кількість населення некотрольовано зростає, жінки й дівчата не мають права голосу, а контрацепція — привілей заможних і «просунутих», інформаційний вакуум створює чи не «найгостинніші» у світі умови для поширення ЗПСШ, ВІЛ/СНІД та інших наслідків браку знань про тілесність і сексуальність. У статті розглянемо приклади Нігерії, Кенії й Індії, де під тиском статистики й міжнародних організацій сексуальна освіта (чи принаймні натяки на неї) вже з’явилися.

Читайте також:

НІГЕРІЯ

Уперше програму, присвячену основам сімейного життя та запобіганню ВІЛ/СНІД (Family Life and HIV Education (FLHE)), у Нігерії представили ще 2001 року, однак тоді влада з релігійними лідер_ками вирішили змінити її на свій лад, прибравши «незручні» теми (контрацепція й сексуальна поведінка загалом). Завдяки тиску, особливо з боку Action Health Incorporated (неурядова організація, розташована в найбільшому місті Нігерії Лагосі), після довгих дискусій із владою, релігійними лідер_ками, гендерними експерт_ками та представни_цями феміністичного руху Family Life and HIV Education 2003 року почали впроваджувати в Лагосі. Уже 2007 року навчання за програмою проводилося в більш ніж 300 державних середніх школах Лагоса і в кількох інших штатах Нігерії.

У 2006 році Міністерство освіти разом з Action Health International ініціювали спеціальні курси для 50 тренер_ок і просто вчител_ьок, щоб школи мали відповідних фахів_чинь.

Головна мета FLHE — навчити дітей запобігати ВІЛ/СНІД, а також пояснити їм, що таке сексуальність і як нею «користуватися». Програмою передбачено 27 уроків, розбитих на три роки, для учнівства віком 11–14 років. Викладають її 1,5 тисячі вчител_ьок та освітніх фахів_чинь у рамках предметів Integrated Science і Social Studies (комплексна наука і соціальні студії).

FLHE охоплює основні теми, пов’язані з особистим життям, національними традиціями і гендерними ролями молоді. У рамках теми «сексуальність» дітей учать розуміти, що таке сексуальний потяг і якій інформації про статеве життя можна довіряти. Важливі завдання FLHE — запобігати раннім шлюбам і вагітностям та протидіяти небезпечним для життя традиціям і звичаям. На уроках з учнівством обговорюють наслідки шлюбів, коли партер чи партнерка ще морально не готові до таких стосунків, пояснюють смертельну загрозу жіночого обрізання (близько 27 % нігерійських жінок і дівчат віком 15–29 років стали жертвами цієї традиції). У нігерійських школах побутує думка, що спорт — справа винятково чоловіча, тому не менше уваги приділяють руйнуванню і таких гендерних стереотипів.

Нігерія — друга країна у світі за кількістю хворих на ВІЛ, тому обговорення цієї теми в рамках FLHE чи не на першому місці за важливістю. Проте дослідження ЮНЕСКО показало, що інформацію про це подають дуже технічно. Дітей просять пояснити, що таке ВІЛ, як ним можна заразитися і як цьому завадити. Основними способами вберегтися від вірусу називають утримання від сексу й уникання підозрілих ін’єкцій. А от тема недискримінації людей із ВІЛ відсутня взагалі.

Ефективність FLHE нерівномірна. З одного боку, дослідження 2009 року засвідчило, що учні й учениці, які пройшли навчання, мають вищий рівень знань і набагато менше причин погоджуватися на секс; дівчата виражали меншу толерантність до насильства і більшу впевненість у праві сказати «ні». З іншого боку, кількість хлопців, які вважають, що відмова дівчини — причина зупинитися, так і не змінилася. Найефективнішою ж програма FLHE виявилася там, де сексуальною просвітою займаються не лише школи, а й ком’юніті-центри за участі Національної служби молоді.

КЕНІЯ

Сексуальна освіта в Кенії здійснюється в рамках проекту The World Starts with Me (Світ починається з мене), який діє у десятьох країнах Африки й Азії. Ця навчальна програма покликана не просто розширити знання молоді про секс, а й дати їм базові IT-навички. Її автори — Світовий фонд народонаселення (голландська НДО). Програма The World Starts with Me унікальна для кожної країни. Перед тим як її впровадити, СФН шукає зацікавлені місцеві організації і разом з ними імплементує курс у школах.

У Кенії The World Starts with Me стартувала 2005 року в партнерстві з кенійським Центром дослідження юності (CSA) і поступово поширилася на 135 шкіл у чотирьох провінціях: Найробі, Ньянза, Прибережна й Центральна. За рік кожна школа має навчити щонайменше 55 молодих кені_йок. Вік учасни_ць програми варіюється від 13 до 20, однак більшість — 15–18-річні. Технологічний формат навчання за допомогою комп’ютерів передбачає, що разом з інформацією про «це» діти засвоюватимуть навички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями. Однак у 32 школах-учасницях немає відповідного забезпечення, тому вони користуються друкованими версіями. The World Starts with Me фінансують неурядові організації, тому вона так і не ввійшла до офіційної навчальної програми: ці уроки необов’язкові, проводяться в позашкільний час і не знають перевірок. Курс складається з 14 занять протягом одного семестру.

Основна мета такої сексуальної освіти — привчити дітей до безпечної статевої поведінки, допомогти їм прийняти власне тіло, його бажання й потреби, виховати повагу до почуттів інших. Курс містить усі базові теми: від розвитку людського тіла до вагітності, доступної контрацепції, ВІЛ/СНІД і сексуального насильства. Велику увагу приділяють самооцінці молоді, пояснюючи, як навколишнє середовище може згубно впливати на самовираження і самосприйняття.

Програма The World Starts with Me нажила собі в Кенії ворогів у вигляді Національної ради католицьких церков. Релігійна спільнота фінансує 60 % місцевих шкіл, тому Міністерство освіти не горить бажанням діяти всупереч їй і в разі будь-яких конфліктів робить усе можливе, щоб перекласти провину на НДО.

Ефективність The World Starts with Me майже неможливо підтвердити статистикою, бо географічна розкиданість регіонів і хитка підтримка з боку держави заважають вести детальні обліки. Та як свідчать відгуки учнів і учениць, котрі пройшли навчання, The World Starts with Me здебільшого досягає своїх цілей. Головною перешкодою досі залишається брак коштів і ресурсів у школах.

ІНДІЯ

«Це моральне лицемірство і позерство з боку тих, хто чинить цьому опір. Ми маємо один мільярд населення і не хочемо говорити про секс. Ми повинні заявляти вголос про подібні проблеми. Якщо цього не робити, під загрозою опиняться майбутні покоління», — з такими словами індійська політикиня Ренука Чоудхурі відкрила Національний жіночий Форум 2007 року та закликала всіх до активних дій з упровадження сексуальної освіти в Індії, другій за кількістю населення країні у світі.

Того самого року центральна влада анонсувала запуск освітньої програми для молоді, однак 13 штатів одразу почали вимагати заборонити її, бо вважали, що сексуальна освіта суперечить індійській культурі. За наступні десять років ситуація майже не змінилася: програму й досі заборонено в щонайменше п’яти штатах, а в інших її викладають на («традиційний») розсуд самих шкіл.

Проте 2017 року Індія зробила два великі кроки назустріч здоров’ю і безпеці своєї молоді. Першим кроком стало впровадження реальних уроків сексуальної освіти в штаті Хар’яна. Торік у травні з місцевим учнівством 8–12-х класів нарешті почали говорити про секс як про природне бажання, а не відхилення, про контрацепцію, насильство за гендерною ознакою і репродуктивне здоров’я. Утім, як зазначив один з учасників проекту лікар Суніл Кумар, фахів_чинь, готових до таких відвертих уроків, усе ще бракує.

Другий великий крок Індії — рішення влади долучити до сексуальної освіти підлітків їхніх однолітків. Близько 165 тисяч молодих людей пройдуть навчання за спеціальною програмою Saathiya, щоб згодом прищепити сексуальну культуру 26 мільйонам своїх однолітків. Революційність Saathiya не просто в тому, наскільки відверто і зріло тут подано інформацію про репродуктивне здоров’я й особисте життя людини, — програма також має за мету виховати в молоді толерантне ставлення до гомосексуальних людей (для Індії це табу не менше, а то й більше, ніж для України).

«Так, підлітки часто закохуються. Вони можуть відчувати симпатію до друга/подруги чи будь-якої іншої людини своєї чи протилежної статі. Мати особливі почуття до когось — цілком нормально. Важливо, щоб молода людина розуміла, що такі стосунки повинні ґрунтуватися за взаємній згоді, довірі, відвертості і повазі. Цілком нормально буде розповісти людині про свої почуття, але це завжди потрібно робити з повагою до неї... Хлопці повинні розуміти, що коли дівчина каже “ні”, це означає “ні”», — сказано в програмі, якої дотримуватимуться молоді освітян_ки під час навчання своїх однолітків.

Для Індії, де кожен четвертий злочин — це зґвалтування, а гомосексуальність уважається вигадкою «Заходу», такий наратив — справжня революція. Крім того, велику увагу, відповідно до нової програми, приділятимуть руйнуванню гендерних стереотипів. «Хлопець може плакати, щоб виразити свої почуття. Він також має право бути скромним і тихим. Грубість і нечутливість — це не ознаки маскулінності», — вчить Saathiya.

У секції, присвяченій репродуктивному здоров’ю, ідеться не лише про СНІД та інші ЗПСШ, а й наводиться вичерпна інформація про всі засоби контрацепції і навіть пропонується мастурбація як один з видів безпечного сексу. Мало того, програмою передбачено розповісти молоді про аборт і особливості цієї процедури для неповнолітніх.

Як один з інструментів Saathiya в Індії навіть створили мобільний додаток, де можна знайти правдиві й фахові відповіді на найпоширеніші питання.

Освітян_ки-однолітки проходитимуть навчання на базі Міністерства охорони здоров’я, сама ж їхня робота вважатиметься волонтерством із заохоченнями у вигляді передплати на журнали, поповнення мобільного рахунку тощо.

 

Список джерел:

  1. http://unesdoc.unesco.org/images/0020/002070/207055e.pdf
  2. http://eeca.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/GAKC_Policy_Brief_No_1_rz.pdf

НІГЕРІЯ

  1. United Nations Development Programme. 2010. Human Development Report. New York, UNDP.
  2. UNFPA 2012. Strategy for Building Capacity in Gender-Focused, Rights-Based Sexuality Education 2013–2015. (draft, unpublished). Cited in Haberland, N and D Rogow, 2013.
  3. http://www.bioline.org.br/pdf?rh15023
  4. https://iwhc.org/wp-content/uploads/2015/12/Nigeria_FLHE_FINAL-nospreads.pdf
  5. https://www.unicef.org/infobycountry/nigeria_statistics.html#76

КЕНІЯ

  1. https://www.rutgers.international/sites/rutgersorg/files/PDF/Rutgers_WSWM_pdf_ENG_LR.pdf
  2. https://www.rutgers.international/sites/rutgersorg/files/PDF/verslag_WSWM.pdf
  3. https://www.rutgers.international/what-we-do/comprehensive-sexuality-education/depth-world-starts-me
  4. http://www.unicef.org/infobycountry/kenya_statistics.html#76

ІНДІЯ

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4711229/
  2. https://www.firstpost.com/india/health-ministrys-new-sex-education-manual-enters-as-yet-untouched-territory-of-sexuality-and-gender-3295642.html
  3. http://indianexpress.com/article/india/same-sex-attraction-is-ok-boys-can-cry-girls-no-means-no-health-ministry-sex-education-4535410/
  4. https://www.indiatoday.in/mail-today/story/haryana-sex-education-state-run-schools-976599-2017-05-12
  5. https://www.indiatoday.in/education-today/featurephilia/story/sex-education-importance-978571-2017-05-23
17 квітня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Сексуальна освіта: як це з нами сталось?
«Чому це тебе цікавить? У тебе якісь проблеми?», — приблизно так більшість моїх близьких і рідних реагували на новину про те, що відтепер я писатиму спецрубрику для “Гендер в деталях” про  сексуальну освіту. Я на це ввічливо посміхалася й відповідала, що все в мене гаразд. Хоча розуміла, що ані в мене, ані в більшості української молоді (та й не тільки) нічого не гаразд. Бо доки сексуальність вважатиметься чимось сороміцьким, а сексуальна освіта — непотрібною, «гаразд» лишатиметься для нас недосяжним.
Невидимі: шкільна освіта та ЛГБТ-люди
«Юність. Хлопець чи дівчина відчуває симпатію до когось одного протилежної статі», — переконують учнівство восьмого класу Т. Воронцова і В. Пономаренко у своєму підручнику «Основи здоров’я». Разом із ними моногамний гетеронормативний підхід пропагують і вчитель_ки цього предмета.
(Не)дитячі листування: що таке секстинг і чим він загрожує підліткам
Інтернет і соціальні мережі вивели сексуальне життя на зовсім новий рівень. Тепер уникнути ЗПСШ і небажаних вагітностей можна зі стовідсотковою гарантією за допомогою... секстингу — передачі, прийому і пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефона, комп’ютера чи інших цифрових пристроїв. І одна справа, коли цим займаються дорослі, щоб додати смаку своєму інтимному життю, зовсім інша — коли до секстингу вдаються неповнолітні. У статті розглянемо найпоширеніші причини інтим-листування підлітків, загрози, пов’язані з ним, і юридичний бік питання.