8286 
Після об’єднання держави в середині 1990-х влада ухвалила Акт допомоги щодо вагітності і сімейного життя (SFHÄndG), яким затверджувалися обов’язкові навчальні програми із сексуальної освіти. Розповідати учнівству про секс та пов’язані з ним атрибути статевого життя в місцевих школах починають з дев’ятирічного віку в рамках предметів громадянство, релігія, етика та біологія.
Федеральний центр освіти про здоров’я (BZgA), Міністерство сім’ї, людей літнього віку, жінок і молоді (BMFSFJ), а також Міністерство охорони здоров’я — найвищі інституції, які врегульовують політику в галузі сексосвіти. І хоча загальні засади закладено на державному рівні, у кожній із 16 федеральних земель Німеччини обирають методику викладання самостійно. Поступово відходячи від манери говорити про секс лише з метою уникнути епідемії ВІЛ/СНІДу та інших захворювань, що передаються статевим шляхом, за останні кілька десятиліть німецькі школи розробили власні курси, які дозволяють учителям і вчителькам говорити з підлітками на рівних. Крім того, теми уроків сексуальної освіти постійно змінюються залежно від актуальних тенденцій. Як свідчать дослідження, останнім часом особливу увагу почали приділяти питанням сексуальної згоди, гендерних ролей і різноманіттю сексуальних уподобань людини. До речі, у вересні 2016 року Німеччина на загальнодержавному рівні затвердила зміни до навчальної програми, відповідно до яких на уроках сексуальної освіти у дітей мають виховувати повагу до ЛГБТКІ-спільноти та одностатевих стосунків.
В інтерв’ю The Guardian викладач біології в одній зі шкіл Потсдама і відкритий гей Ґвідо Маюс (Guido Mayus) розповідає, що для більшої ефективності заохочує учнів і учениць ставити йому анонімні питання. «Питання зазвичай дуже прості, що свідчить про серйозний брак знань», — коментує пан Маюс. Він також приділяє увагу питанню гендерних стереотипів. Маюс просить учнівство розповісти про переваги дівчат над хлопцями і навпаки. Учитель ділиться, що на одному уроці йому відповіли: дівчата можуть плакати, коли захочуть, а от хлопцям пощастило, бо ті не витрачають багато часу на миття волосся. «У їхніх думках дуже багато застарілих переконань, тому що ми навчаємо дітей думати, ніби хлопці мужні й сильні, а дівчата — ні», — зазначає пан Маюс.
Не тільки через школу в Німеччині турбуються про статеві гаразди молоді. По всій країні існує більше ніж 1600 консультаційних центрів, які опікуються сексуальною просвітою і репродуктивним здоров’ям, від різноманітних громадських організацій. Найвідоміша з них — PROFAMILIA, яка має 180 центрів. Свідомі популярності інтернету як «посібника» з інтимних питань, у PROFAMILIA теж створили веб-сайт www.sexundso.de, де молодь може знайти всю потрібну інформацію від компетентних фахівців і фахівчинь.
Водночас ставлення німецького суспільства до уроків сексосвіти однозначно схвальним не назвеш. Останнім часом викладач(к)ам доводиться приймати виклики через велику кількість біженців і біженок, котрі звикли виховувати дітей у зовсім інших традиціях. До того ж супротив часто виражають прибічники/-ці різноманітних вірувань. Відомий випадок, коли батьків, які заборонили своїй дитині відвідувати уроки сексуальної освіти через релігійні переконання, оштрафували, бо суд визнав навчальну програму такою, що не ображає права вірних. А два роки тому, коли влада вирішила пропагувати толерантність до ЛГБТКІ-спільноти в рамках сексосвіти, близько двох тисяч людей вийшли на вулиці з протестами, — вони вважають, що такий підхід заохочуватиме підлітків до одностатевих стосунків.
Дослідження ж свідчать, що сексуальна освіта в Німеччині має доволі позитивні наслідки. Відверті розмови про «це» в стінах школи не пришвидшили сексуальні дебюти, натомість підвищили рівень свідомості молоді. Скажімо, між 1980-м і 2010-м роком у Німеччині відсоток підлітків, перший сексуальний контакт яких був захищеним, виріс із 80 % до 92 % серед дівчат і з 71 % до 92 % серед хлопців. І якщо у 1960-х на тисячу дівчат 15–19 років було 38 вагітних, то 2015 року цей показник — лише 6 на тисячу. Попри не завжди прихильні настрої суспільства, інституції, які займаються сексуальною освітою, впевнено продовжують це робити, завжди пам’ятаючи про те, як важливо відповідати актуальним запитам молоді і поважати різні світогляди.
Список джерел:
https://www.diw.de/documents/publikationen/73/diw_01.c.466780.de/diw_sp0665.pdf
http://unesdoc.unesco.org/images/0020/002070/207055e.pdf
https://www.bzga-whocc.de/fileadmin/user_upload/Dokumente/Sexuality_education_english.pdf
http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0018/292203/Sexuality-education-in-Germany.pdf?ua=1
http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0018/292203/Sexuality-education-in-Germany.pdf?ua=1
http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/69626/
Youth Sexuality 2010: Repeat survey of 14 to 17-year-olds and their parents. Cologne: BZgA, 2010.
