У 2007 році Молодіжний парламент оприлюднив дані опитування 21 602 британців/-ок віком 11–18 років про сексуальну освіту (у країні предмет, присвячений такому вихованню, називається Sex and Relationship Education (SRE) — дисципліна про секс і стосунки). Рівень здобутих знань 40 % опитаних оцінили як низький або дуже низький. А результати дослідження благодійного фонду Terence Higgins Trust свідчать, що 1 із 7 молодих людей віком 16–24 роки не отримав/-ла сексуальної освіти, при цьому 99 % із них уважають, що дисципліна про секс і стосунки має бути обов’язковою.
Попри анонсовану урядом ще 2008 року обов’язкову сексуальну освіту в Англії, відповідне законодавче рішення ухвалили тільки в березні 2017-го. Відтепер і приватні, і державні школи повинні проводити такі уроки (до цього SRE була обов’язковою лише в державних закладах). Про те, як будувати здорові й успішні стосунки, англійських дітей навчатимуть із чотирьох років. Як зазначають у Міносвіти, відповідні зміни має бути імплементовано до вересня 2019 року. Водночас за батьками залишається право звільнити свою дитину від уроків SRE.
Нова програма сексуальної освіти — відповідь на виклики часу. До цього школи Англії користувалися посібником 2000 року. Згідно з ним у молодшій школі дітям мали розповідати про пубертатний період, а про стосунки вже в середній. Крім того, в учнівства виховували повагу до шлюбу і стабільних взаємин. Попередня програма передбачала також висвітлення теми сексуальної орієнтації так, щоб побороти дискримінацію. Однак реальність засвідчила, що викладачі/-ки не готові говорити на інтимні теми, відтак знання англійських підлітків обмежувалися сухими біологічними фактами.
Нововпроваджені засади SRE покликані осучаснити уроки сексуальної освіти. Зокрема, учнівству розповідатимуть, що обмін інтимними зображеннями неповнолітніх (навіть якщо це твоє тіло) — поза законом, а вчитися на порнографії — далеко не найкраща ідея.
Досвід Англії щодо сексуальної освіти унікальний ще з однієї причини. Довгий час країна залишалася в топі за показниками підліткової вагітності. Щоб зупинити сумні тенденції, 1999 року британська лейбористська партія запустила десятирічну Стратегію щодо підліткової вагітності для Англії. Мета кампанії — знизити показники наполовину — здавалася утопічною, одначе країні вдалося. У 2016 році Національна статистична служба Великої Британії оприлюднила дані, які зафіксували найнижчий рівень підліткової вагітності з кінця 1960-х років. Лише 14,5 випадків на 1000 дівчат віком 15–19 років. Також уперше з 1947 року кількість вагітних підлітків виявилася нижчою за кількість вагітних жінок, старших за 40 років.
Англійська Стратегія щодо підліткової вагітності поєднувала чотири напрямки: співпраця центральних і місцевих органів влади; превентивне виховання шляхом покращення SRE і більшої доступності молоді до контрацептивів; національна кампанія для підлітків і їхніх батьків; підтримка молодих сімей. Широко використовували медійний простір. У рамках кампанії Sex. RUthinking about it enough?, розрахованої на 13–17-річних, підліткам допомагали протистояти тиску однолітків, що заохочував до ранніх статевих дебютів, розповідали про контрацептиви і конфіденційні служби (одна з них, безкоштовна телефонна лінія допомоги Sexwise, працювала щодня з 7-ї ранку до півночі). А ще завдяки фаховому інтернет-ресурсу Brook британська молодь може, не виходячи з дому, конфіденційно отримати інформацію про статеве життя.
До сексуальної просвіти молоді всіляко намагалися залучити батьків. Зокрема, в рамках ініціативи Time to Talk фахівці й фахівчині благодійного фонду Family Lives (колишній Parentline Plus) та інших громадських організацій заохочували мам і тат проявити голос та почати говорити з дітьми про «це» відкрито.
Певна річ, світ не міг не помітити такий вагомий успіх. І, як повідомляє видання The Guardian, у Всесвітній організації охорони здоров’я вже звернулися до Елісон Гедлі (Alison Hadley), яка курувала Стратегію, щоб на досвіді Англії розробити глобальну кампанію боротьби з підлітковою вагітністю.
В інших країнах Великої Британії сексуальна освіта досі залишається необов’язковою. У Шотландії нову програму SRE затвердили 2014 року, а в Північній Ірландії кожна школа сама розробляє методику уроків сексуальної просвіти.
Джерела:
Department for Education and Skills. Enabling Young People to access Contraceptive and Sexual Health Advice: guidance for youth support workers. — London: DfES, 2005.
http://www.bbc.com/news/education-39116783
https://www.brook.org.uk/?gclid=CLyQjJC49c0CFUI_GwodVKwOjw
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5120422/
https://www.pshe-association.org.uk/download/resource/node-field_download_all_files-465-0
https://www.theguardian.com/society/2016/may/24/england-teenage-pregnancy-strategy-global-blueprint
http://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/SN06103/SN06103.pdf
http://www.jahonline.org/article/S1054-139X(13)00618-6/fulltext
https://www.channel4.com/news/sex-education-schools-england-world
http://www.ukyouthparliament.org.uk/wp-content/uploads/AreYouGettingIt.pdf
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5120422/#CR7
http://www.michigan.gov/documents/mdch/Emerging_Answers_-_Summary_2007_1_303546_7.pdf
https://www.gov.uk/government/news/schools-to-teach-21st-century-relationships-and-sex-education