14 листопада, 2018

Діти — наше майбутнє. Яку ціну платимо за нього?

21 березня 2018
Тамара Злобіна

Кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця. Редакторка ресурсу «Гендер в деталях». Закінчила Національний інститут стратегічних досліджень при Президенті України. Працює з темами розвитку громадянського суспільства та інноваційного світогляду, гендерної рівності, фемінізму, сучасного мистецтва. 

Діти — наше майбутнє. Хай там як заяложена, ця теза завжди істинна, та її частіше пафосно проголошують, аніж задумуються, якою ціною це майбутнє дається. Що означає бути мамою і татом у сьогоднішній Україні? З якими труднощами стикаються батьки протягом життя, адже татівство й материнство — це робота, з якої неможливо «звільнитися». Наскільки суспільство усвідомлює потреби людей з дітьми? Чи виконує держава свою частину репродуктивної праці, чи кидає батьків напризволяще, прикриваючись красивими гаслами? Які гендерні особливості цих процесів? З усім цим у деталях розбиратимемось протягом весни й літа 2018 року за допомогою наукових консультант_ок теми Олени Стрельник і Олега Марущенка та наших автор_ок.

Діти — наше майбутнє. Яку ціну платимо за нього?

В оформленні колонки використано фото з циклу "Я тобі не посміхаюсь, це просто один із методів заощадити сором, що виникає за пересторогою падіння у вирій дійсності". Інформація від автор_ок: Фото створені в комунікації з Роксоляною Коростіль. Це зображення частої, але рідко задокументованої ніжності між Оланом та Анітою Немет. Просимо сприймати, як роботу гурту UPALA.​​​​​​​​​​

Зрештою, хто платить найбільшу ціну за наше з вами майбутнє? Відповідь очевидна — це жінки. Це жіноче тіло змінюється до і після пологів, це жінки потрапляють у соціальну ізоляцію і матеріальну залежність під час декрету, це жінки відповідальні за все, що стається з дитиною, хоча вони просто «сидять удома з дітьми і нічого не роблять». Тим часом хорошим батьком уважається той, який «допомагає жінці з дитиною».

Саме жінок не беруть на роботу, аргументуючи це можливою вагітністю, наявністю маленьких дітей чи відсутністю робочого стажу, коли діти підростуть. Це жінкам пропонують меншу зарплатню, адже вони не «годувальники родини», хоча, згідно зі статистикою, 44 % шлюбів закінчуються розлученнями і в 95 % випадків діти залишають жити з матерями.

Це у жінок «основне призначення» — бути мамою, але при цьому їх зневажливо називають «гіперемоційними», «овуляшками» і «яжматєрями».

А як живеться татам у нашому суспільстві, далекому від ідеалів партнерських стосунків? Як на чоловіків і їхніх дітей впливає синдром «тата вихідного дня» — того, хто раз на тиждень водить на мультики і може нагодувати їжею, на яку в дитини алергія? Чи легко українським чоловікам узяти відпустку по догляду за дитиною? А як лягти з дитиною в лікарню, якщо в палаті одні жінки, а персонал узагалі шокований?

Питань більше, ніж відповідей, а важливі теми не закінчуються. Чи дружнє наше суспільство до дітей? А міста, громадські простори? Чи виконують свої функції державні органи, чи допомагають, а може, навпаки, ускладнюють життя дітей і батьків? Нижче є перелік тем, що їх ми хотіли б розглянути в деталях. Додавайте свої ідеї.

Як завжди запрошуємо до співпраці! Платимо гонорари за дослідницькі статті й аналітичні есе різного обсягу (сума гонорару обговорюється залежно від формату статті); особисті спостереження, короткі коментарі, візуальний матеріал, колонки, відгуки на статті, книжки, фільми тощо пропонуємо публікувати на волонтерських засадах. Редакторська пошта: [email protected].

Теми:

1. Теорія

Дебати: Що феміністичніше: бездітність чи материнство?

Концептуалізація материнства в різних теоретичних течіях фемінізму (огляд)

2. Історія

Батьки і діти ХІХ століття: міфи і реальність

Екстремальне материнство в часи історичних катаклізмів

Практики інфантициду

3. Спецрубрика

Бути батьками в різних країнах світу. Державні політики, ставлення суспільства. (Шукаємо волонтер_ку[DV1]  для цього розділу! Можлива офіційна рекомендація від українського представництва фонду імені Гайнріха Бьолля. Зразок: https://genderindetail.org.ua/spetsialni-rubriki/literatura/)

4. Юриспруденція

Забезпечення материнських і батьківських прав українським законодавством: історія, теорія, практика (огляд)

В деталях:

Адопція (усиновлення) дітей різними категоріями громадян

Позбавлення батьківських прав

Аліменти

Батьківські війни після розлучення: чому суди присуджують дітей жінкам?

5. Економіка

Становище матерів на ринку праці в Україні і світі. Трудова дискримінація

Скільки «коштує» дитина: часові й економічні інвестиції в догляд за дітьми від пологів до повноліття

Концептуалізація поняття «репродуктивна праця». Участь держави і суспільства в «приватній справі»

Інституційна підтримка материнства: доступність і якість дитсадків та інших закладів для дітей

Пронаталістська політика (виплати на дітей) та її ризики для жінок

Ринок комерційних послуг догляду за дітьми: плюси, мінуси, підводні камені

Оплачувана відпустка по догляду за дитиною: порівняння підходів різних країн

Материнські стартапи: як жінки пропонують товари і послуги для інших жінок зі схожими потребами

6. Розподіл обов’язків

Розподіл домашніх обов'язків у подружжі та зміни в стосунках пари після народження дітей

Важливість безкоштовної репродуктивної праці старших родичів (насамперед бабусь)

Взаємопідтримка матерів як інструмент виживання

«Мама завжди відповідальна, мама завжди винна». Перекладання відповідальності за дітей повністю на жінку. Самоусунення татів

Як зробити так, щоб батьківські збори не ставали суто жіночим зібранням?

Партнерські стосунки й егалітарний розподіл домашніх обов’язків: як досягнути?

7. Фізіологія материнства і батьківства

Допоміжні репродуктивні технології («індустрія фертильності», сурогатне материнство, репродуктивні міграції тощо)

Тілесні зміни до і після материнства. Тиск індустрії краси

Грудне вигодовування: хейтинг суспільства, реальні жіночі переживання, кампанії за нормалізацію (тиждень грудного вигодовування)

Материнство і сексуальність

Материнство й інвалідність

Акушерське насилля й пологова культура

Репродуктивні втрати: зберігання вагітності та загроза викидня

«Стара» породілля: відтермінування віку народження першої дитини. Що нам дає сучасна медицина? (медичний аспект)

Післяпологова депресія та її соціальні чинники

Партнерські пологи

Гормони й самопочуття до і після пологів

Звідки народжується любов до дитини у чоловіків і жінок. Чи «безумовна» материнська любов — це міф?

8. Соціальні аспекти

101 спосіб дискримінувати людей з дітьми

Материнські «війни» (слінги проти візочків, грудне вигодовування проти прикорму, «продовження дитинства» проти раннього інтелектуального розвитку) як сублімація стресу від системного соціального насилля та дискримінації батьків і матерів

Таймінг материнства: конструювання вікової «норми» материнства, «раннє» і «пізнє» материнство (соціальний аспект, порівняння ситуації в різних країнах)

Репродуктивний тиск: від побутової неетичності до моральних панік

Соціальна ізоляція молодих батьків

Суспільство, (не)дружнє до дітей

Антисексистське виховання: як протистояти стереотипам, що їх діти «приносять» із зовнішнього світу. Транснаціональне (дистанційне) материнство і батьківство

П’єдестал зневаги vs п’єдестал звеличення. Хейтинг матерів («яжмати», «овуляшки», «понарожали»)

9. Розлучення

Батьківство в процесі і після розлучення

Одинокі матері й одинокі тати

10. Психологія

Материнство та батьківство як емоційна й ментальна робота

Усвідомлене батьківство й материнство

Самоусвідомлення і психоаналіз як шлях побудови здорових стосунків у сім’ї

Як бути батьками дорослих дітей?

Гіперопіка та її наслідки

Як «відпускати» дітей?

11. Батьківство

Уявлення про «ідеального тата» в Україні

Роль батька в розвитку дитини: міфи і реальність

Як забезпечити включеність батьків, які не живуть зі своїми дітьми, в опіку над ними

Тато-школи

Активне татівство. Світові тенденції

ГО «Батько має право»: чи все гаразд із цією ініціативою?

12. Особистий досвід

13. Мистецтво

21 березня 2018
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
«Гендер в деталях» про материнство й бáтьківство: 11 тез, які мене здивували
Докторка соціологічних наук Олена Стрельник — фахівчиня з питань сучасного материнства та наукова консультантка теми сезону «Материнство і батьківство» на Гендер в деталях. Ми завершуємо тему її підсумковою статтею про основні тези й інсайти нашої збірки матеріалів. Змогли здивувати навіть експертку!
Чайлдфрі та штучні матки: якою може бути радикальна відмова від патріархального материнства
Кому належить материнство? Чому воно стало сакральним? Де між поневоленням і повним звільненням від репродуктивної функції розмістити саме «материнство» і задоволення від нього? Фемінізм порушує питання про міфи й очікування від материнства, які роблять цю роль гнітючою і нищать справжність материнського досвіду. Феміністки прагнуть звільнити материнство від цього негативу і дати жінкам альтернативу — як у сценаріях материнства, так і у відмові від нього.
Політика і материнство: quo vadis?
За всю історію модерного державотворення жінки стояли на чолі 56 зі 146 держав світу (38 %). Із 15 жінок, які керували державами станом на березень 2017 року, восьмеро досягнули цього вперше в історії своїх країн. Новозеландка Джасінда Ардерн — друга у світі жінка, яка народила дитину на посаді голови держави. Першою була Беназір Бхутто, котра стала матір’ю 1990 року, обіймаючи посаду прем’єр-міністерки Пакистану. Засаднича різниця між Бхутто й Ардерн — те, що Бхутто народжувала таємно, вийшла на роботу, щойно їй дозволив лікар, і продовжувала керувати країною, ніби нічого не сталося. У Ардерн була можливість узяти відпустку по догляду до дитиною. Усі, хто народжує, обіймаючи в цей час високі політичні посади, — передвісниці нової ери в політиці та нової ролі жінок, матерів у політичних процесах.