Про авторку

Це дослідження дискусійно аналізує важливу роль феміністичних перспектив та дій у сприянні сталим гендерно-трансформаційним змінам в Україні в контексті оборони від російської збройної агресії, що триває.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну лунають обвинувачення, ніби наша країна щось не так зробила. Філософиня Тамара Злобіна показує, що це класичне обвинувачення жертви, яке найчастіше ставлять постраждалим від зґвалтування. Його мета — вгамувати власні страхи і самоусунутись від участи в здійсненні правосуддя. Замість запитувати, «у що вона була вбрана», світове співтовариство повинно задуматись, як так сталося, що міжнародні запобіжники перестали працювати.

Літо й осінь 2020 року на «Гендер в деталях» буде присвячено новій темі сезону. «Фемінізм в деталях» — це і назва групи у фейсбуку, яку ми запустили на початку року, і привід для глибокої поважної розмови. Сьогодні фемінізм — це множина. Множина ідей, історій, вимог. Можна навіть сказати, що скільки феміністок, стільки й фемінізмів, адже кожна формує свою унікальну комбінацію поглядів і позицій. З цим і розбиратимемося — в деталях політичних, географічних, історичних та особистих контекстів.

«Чим ти займаєшся? Гендерною рівністю? Дуже круто, це ж так важливо», — фраза, якої я ніколи не чула за всі 14 років, відколи займаюся гендерною рівністю.

«Відчепіться від мене!» — часто хочеться сказати дорогій родині, яка переймається «коли вже» (заміж, діти, схуднеш...) і лише осудливо хитає головою на всі особисті досягнення (бо ж «для жінки то не головне»). «О богині, ХХІ століття надворі» (і вдаритись головою об стінку), — реакція на чергове сексистське твердження. Якщо ти феміністка, то постійно доводиться пояснювати, що не так, людям, які схильні вважати, що все гаразд.