Фемінізм, як і будь який емансипаційний рух, — заручник власної прогресивності. Щоб змінити несправедливе чи застаріле, емансипаційні рухи приречені критикувати звичне, наражаючись на сильний опір — захисну реакцію. Доводиться не лише боронити новаторські ідеї, а й доводити, що проблема взагалі існує. Боротися зі знеціненням, захищати свою репутацію і можливість говорити від свого імені.
Пробившись крізь усі підозри, що «це просто з тобою щось не так», і всі наступні «та хто їх дискримінує», «самі винні» і «так споконвіку було», залишаєшся з дещицею ресурсу. Якого вистачає рівно на те, щоби пояснити, які основні прояви гендерної нерівності є сьогодні і чому їх слід усунути. Якщо пощастить, то ресурсу вистачить ще й на те, щоб вибудувати стосунки з рідними, друзями і колегами так, щоб у них не фонило сексизмом.
На найважливіше сил зазвичай не вистачає. На те, щоб уявити — хоча б для себе — світ гендерної рівності. Повноцінну феміністичну утопію. Описати, яким буде все те, від чого сьогодні страждаємо і що сьогодні критикуємо, у світі, в якому ми насправді хотіли б жити.
Для цього бракує не лише ресурсів, а й навичок. Ми звикли критикувати і захищатися, розповідати про історичні передумови і законодавчі обмеження і зовсім забули, як мріяти. Змушені постійно боронити свої ідеї, ми не маємо простору, у якому могли б їх широко розгорнути. Спокійно поміркувати над деталями. Довірливо поділитися бажаннями.
Тема сезону «Феміністична утопія» на Гендер в деталях покликана стати таким безпечним і сприятливим простором. Протягом літа ми мріятимемо і фантазуватимемо, яким би був світ без дискримінації. Які вони — любов і романтика у феміністичному раю? Яким буде законодавство? Які правила етикету функціонуватимуть? Як поєднуватимуться робота і сім’я? Як виховуватимуть дітей? Якими будуть армія, наука, парламент? Про що питатиме дорога родина за святковим столом?
Підозрюю, що феміністичний світ виявиться зрозумілим, логічним і корисним для всіх. Гендерна чутливість уже сьогодні є світовим трендом і змінює правила гри в різноманітних сферах — від керівництва корпораціями до світу моди, від законодавства до сюжетів телесеріалів. Уже є статистика за кількадесят років, яка доводить, що більша частка жінок у керівництві сприяє стабільному і безпечному росту в довготерміновій перспективі; що баланс робочого й приватного покращує продуктивність; що доступні й хороші дитсадки, школи, гуртки, а також захищеність матерів від дискримінації на ринку праці сприяють народжуваності; що відмова від токсичної маскулінності покращує самопочуття і продовжує тривалість життя чоловіків.
Розвинуті країни (Швеція, Канада) недарма називають свої уряди феміністичними. Гендерний розрив у доходах, освіті, ресурсі вільного часу, представленості на чільних позиціях і в певних професіях не просто так є предметом обговорення на ключових світових форумах, наприклад на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Гендерна чутливість не випадково — невилучний складник політики Євросоюзу й Організації Об’єднаних Націй. Усе це стало можливим тому, що докази корисності феміністичних підходів для всього людства вже зібрано і вони незаперечні. Хоча в Україні їх досі схильні ігнорувати й знецінювати.
Як і з будь-якими новими трендами, виграють ті, хто перші почнуть ними користуватися. Тож українським феміністкам і феміністам саме час мріяти сміливіше та прогнозувати масштабніше. Розповідати, як має бути. Як і яким ми зробимо світ, комфортний і продуктивний для всіх.
Як редакторка я прагну, щоб у текстах нової теми сезону особистий досвід і біль стали поштовхом для польоту фантазії. Нам усім болить — від нерозуміння, стереотипів, зневаги і дискримінацій. Від знецінення й навішування ярликів.
Час сказати: я хочу, щоб було ось так. У мене цього немає, натомість є всяке. І мені від цього погано. А може бути нормально. А може бути краще. А може бути взагалі чудово. І цього можна досягнути. Варто змінити підхід, пам’ятати про певні речі. Встановити нові правила. Реформувати установу чи цілу соціальну сферу. Ось так і так. Саме так. Заради нас усіх.
Висловитися можна у форматі колонки обсягом 4–6 тисяч знаків, у якій розповідаєте, що наболіло і чого хочеться натомість.
Або у форматі дослідницького есе на 10–15 тисяч знаків, у якому мрії і бажання буде підкріплено аналізом певної сфери.
Як завжди, запрошуємо до співпраці! Платимо гонорари за статті (сума гонорару обговорюється залежно від формату). Особисті спостереження, короткі коментарі, візуальний матеріал, відгуки на статті, книжки, фільми тощо пропонуємо публікувати на волонтерських засадах у наших Репліках. Уже опубліковані дослідження радо передрукуємо в Бібліотеці.
Для натхнення — орієнтовний, але не вичерпний, перелік тем, у рамках яких варто продумати феміністичну утопію.
1. Особистий досвід
2. Тілесність
3. Родина
4. Виховання дітей, материнство і батьківство
5. Освіта
6. Соціальні інституції
7. Спілкування з колегами
8. Публічна сфера
9. Етика спілкування
10. Секс, побачення, романтика
11. Законодавство, суди, правоохорона
12. Захист від сексуальних домагань і насилля
13. Наукова методологія й етика
14. Робоча етика
15. Керівництво і співпраця в команді
16. Відсутність трудової дискримінації, дружнє до людини середовище
17. Підприємництво й бізнес
18. Політика
19. Армія і війна
20. ЗМІ й реклама
21. Технічні професії, ІТ, STEM
22. Масова культура
23. Література
24. Музика
25. Мистецтво
Надсилайте пропозиції текстів (з описом ідеї тексту, робочим заголовком, планом і вказавши бажаний формат — колонка чи есе) на редакторську пошту: editor@genderindetail.org.ua
Ми чекаємо на ваші мрії, прогнози та інструкції.