23 вересня, 2017

Гендер для медій: третє видання, 2017

16 січня 2017
“Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей” (третє, виправлене та доповнене видання).

Місце видання: Київ

Дата публікації: 2017

Мова видання: українська

Підручник за редакцією Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової складається з трьох частин. Перша частина присвячена розгляду теоретичних положень гендерної теорії та її розвитку за останнє півстоліття. У другій об’єднано розділи, у яких застосовано гендерний аналіз до різних аспектів соціального життя – науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Третю частину присвячено гендерній політиці – новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні та у світі.
Підручник можна завантажити у pdf-форматі, паперові примірники можете знайти у київському офісі фонду ім. Гайнріха Бьолля або придбати в Книгарня Є.

За редакцією

Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової

С п і в а в т о р к и:
Марія Маєрчик
Людмила Малес
Тамара Марценюк
Ольга Плахотнік
Олена Приходько
Олена Синчак
Світлана Шимко 
Критика, Київ 2017

Підручник виконано в межах наукової програми Інституту народознавства НАН України та громадської організації “Центр культурно-антропологічних студій” за фінансової та координаційної підтримки Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.  

Підручник складається з трьох частин. Перша частина присвячена розгляду теоретичних положень гендерної теорії та її розвитку за останнє півстоліття. У другій частині об’єднано розділи, у яких застосовано гендерний аналіз до різних аспектів соціального життя – науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Третю частину підручника присвячено гендерній політиці – новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні та у світі. 

У підручнику ми зреалізували кілька нових ідей. По-перше, експериментували з мовою: це перше велике видання, що послідовно дотримується неандроцентричної мови. Ми воліли не захаращувати текст задужкованими чи слешованими закінченнями, а тому, де можливо, вибудовували речення так, аби уникати гендерованої мови взагалі, а де неможливо – вживали і жіночий, і чоловічий рід у повному написанні слів. А оскільки андроцентризм мови – явище багаторівневе, тобто не зводиться тільки до граматичних закінчень (див. схему 7.1), то ми пильнували і решту механізмів конструювання андроцентризму в мові.

По-друге, в підручнику ми робимо спробу критично переосмислити доволі поширену біофундаменталістську версію гендерної теорії (систему гендер/стать), а натомість пропонуємо фукіанську теорію влади й узасаджений на ній постструктуралістський інституційний підхід, тобто розглядаємо, як суб’єкти постають продуктом панівних дискурсів та ідеологій. Конструкціоністські епістемології дають змогу критично переосмислити категорію статі, гендеру, сексуальності та раси і деконструюють натуралізовані форми влад та бінарні судження. Ці підходи водночас пропонують нову оптику і засоби аналізу ліберальних гендерних політик, заснованих на ідеях ліберального фемінізму другої хвилі та сучасній ідеології неолібералізму, що на час написання підручника були єдино представлені в українській державній гендерній політиці, академічних дослідженнях та діяльності гендерних громадських організацій.

Третім новаторським елементом є наші спроби – визнаємо, надто обережні й недостатні – говорити про сексуальність як невилучну частину гендерної теорії. У підручнику ми, хоч і дуже стисло, розглядаємо питання інтерсексності, трансгендерності, зачіпаємо тему гетеронормативності, а також пропонуємо схему так званої “гетеросексуальної матриці” (схема 3.2; у підручнику її розглянуто як “теорію двох гендерних шухляд”), що її обґрунтувала Джудит Батлер у класичній праці “Гендерний неспокій: фемінізм та підрив ідентичності” (1990).

Підручник створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання (3-4 року навчання). Він однаково буде корисним і для факультетів журналістики, і для інших гуманітарних та соціальних спеціальностей: філософії, філології, культурології, соціології, педагогіки, історії тощо. 

Перші два видання підручника були схвально сприйняті аудиторією, з’явилося кілька академічних рецензій. На основі підручника відбулися дві інтенсивні літні навчальні сесії для активісток і викладачок університетів, його використовують для навчальних курсів у вишах і середніх навчальних закладах, ним цікавляться низові активістські групи та громадські організації.

16 січня 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
Про підсумки конкурсу гендерних педагогічних проектів
17 творчих робіт зі шкіл Харківської області змагалися на конкурсі педагогічних розробок з гендерних студій, який відбувся за підтримки Фонду імені Генріха Бьолля в Україні. Читач(к)ам пропонуємо результати регіонального експерименту. 
Гендерночутлива наочність для шкіл та дитсадків
Інформаційно-ілюстративні матеріали для використання в освітніх установах з пріоритетною політикою гендерної толерантності. Складається з двох настінних плакатів для розміщення в фойє, а також серії зображень на тему «Професії». Розробка: Гендерний інформаційно-аналітичний центр «Крона»
8 жіночих внесків, без яких не було б незалежної України
24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?
Як зробити свою жінку багатою та успішною?

Фото

Дизайнерка проілюструвала поради для чоловіків від Галини Герасим: хочеш успішну жінку - вкладайся у зовнішність, побут, гендерну рівність, та "чоловічі енергії". Джерело
Авторка детально аналізує книгу Кевіна Кумаширо «Освіта неспокою: квір-активізм і антиопресивні педагогіки». Опираючись на власний академічний досвід, Ольга Плахотнік характеризує новітні напрями постмодерної освіти, зокрема антиопресивну освіту, а також рефлексує над перспективою втілення описаних практик в Україні.
Радикальные педагогики: как феминизм и квир-теория меняют образование
Під час виступу на квір-фестивалі meta- у Білорусі дослідниця розповіла про особливості викладання гендерної теорії з допомогою інструментарію радикальних педагогік. Було окреслено особливості феміністичних педагогік, а також специфіку дискурсу гендеру й освіти закордоном і в пострадянському академічному просторі (транскрипт лекції)
У статті авторка пояснює зв’язки між квір-педагогікою, квір-теорією та феміністичними педагогіками, а також шукає відповідь на запитання, чи можливий розвиток квір-педагогіки в пострадянському академічному просторі, де квір-теорія опинилася на маргінесах. 
У статті авторка аналізує не-ієрархічну модель освітньої системи, яка є центрованою на потребах студент(ок)ів, та розглядає перспективи використання радикальних педагогік у такій моделі. Також наведено міркування щодо можливостей подібних підходів в українській вищій школі.
У форматі інтерв’ю науковиця тлумачить власне розуміння феномену квір-педагогіки, розповідає про розвиток і перспективи цього дослідницького напряму в контексті сьогодення, а також ділиться досвідом участі у сучасних проектах з квір-студій.
На світанку фемінізму: з історії вищої освіти жінок Наддніпрянської України (сер. ХІХ - поч. ХХ ст)

Відео

У відео-лекції Катерини Кобченко окреслено культурний та історичний контекст ХІХ ст. – часу зародження жіночого руху в Україні. Акцентовано на питаннях жіночої освіти, кар’єрних можливостей та індивідуальних свобод.