12 грудня, 2017

ПОЛІНА: протидія гендерному насильству

18 листопада 2017
Відео з презентації результатів роботи пілотного проекту«ПОЛІНА» та панельної дискусії: «Україна проти домашнього насильства: урядові інструменти та громадські ініціативи протидії домашньому насильству»з коментарями від заступниці міністра зовнішніх справ з питань європейської інтеграції Анастасії Дєєвої, посла Швеції в Україні Мартіна Хагстрьома, старшого інспектора з особливих доручень в Департаменті патрульної поліції Андрія Ткачова, представника Фонду народонаселення ООН в Україні Каспара Піка, виконавчої директорки Фонду "АнтиСНІД" Ольги Руднєвої та телеведучої та громадської діячки Марії Єфросиніної

Головною метою пілотного проекту «ПОЛІНА» є створення ефективної системи виявлення, реагування та протидії випадкам домашнього насильства, а також забезпечення справедливості при допомозі постраждалим та покаранні кривдників.

18 листопада 2017
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Матеріали по темі
(Не)змінна сім’я у мінливому світі
Лекція Олени Стрельник "(Не)змінна сім’я у мінливому світі" відбулася в Києві 7 листопада 2017 року. На лекції з позицій соціології, демографії та гендерних досліджень було обговорено зміни з  українською сім’єю у 21 столітті, їхню причину, проблеми довкола дискурсу сім'ї, різноманітні варіанти сім'ї. Авторка порівняла моделі сім'ї у домодерній та сучасній Україні, а також пояснила, чому ми ніколи не повернемося до ідеалу «традиційної родини».
ГОЛОСИ: замовчані історії про тіло, їжу та емоції
Проект “Голоси” – це особисті історії, які закликають не ховатися із своїми переживаннями та проблемами, а говорити про них та шукати вихід. У цій книзі вміщено 12 історій жінок, які пережили розлад харчової поведінки, що спонукає до переосмислення понять анорексії, булемії та переїдання.
«Турбота як робота». Уривок із книги Олени Стрельник
У книзі материнство й батьківство розглянуто як соціальна практики та опубліковано тематичні розділи книги, що стосуються «хороших матерів/татів» та «розділеного батьківства».  Для наочності запропонованого матеріалу подано статистику й наведено порівняння показників у Європі та Україні. 
Турбота як робота: материнство у фокусі соціології
Авторка пропонує розглянути материнство як соціальну практику й демонструє, наскільки варіативними є такі практики в соціоісторичному вимірі, й як вони змінюються у сучасному суспільстві, зокрема українському. Також у монографії залучено емпіричний матеріал і здійснено аналіз державної політики та ринку праці як соціокультурних смислів материнства.
«Густе? Хай росте!»
Цілком гладенька шкіра від литок до шиї уже не так ідеал, як стандарт – в межах, принаймні, тієї ідеології, що її сьогодні транслюють реклама, кіно та індустрія краси. Однак наше тіло нічого не знає про нав’язану «норму»: гоління провокує подразнення, епіляція – сильний біль, а волосся росте далі – і це природно. Бентежить те, що соціальний осуд та упослідження «лінивих» стають навіть більш вагомим аргументом на користь видалення волосся, ніж бажання дорівнятись до канону. Авторка розповідає про хоробрих жінок, що спрямували свою силу не проти власного тіла, а проти ідейної течії, що обточує жінок на чоловічий смак і за ринковими законами.
З лиця води не пити: уявлення про красу в традиційній українській культурі
Як уявляли вроду наші предки? Загальновідомо, що вважалися красивими й оспівувалися «чорнії брови, карії очі». Етнологиня Ірина Ігнатенко детально досліджує нормативні ідеали тіла, обличчя, зовнішності й манер чоловіків і жінок та запитує, чи багато значила краса для успішного заміжжя/одруження, чи були важливіші за неї чинники?
З книги «Українські жінки в горнилі модернізації». Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. Мирослава Дядюк розкриває малознані сторінки жіночої політичної діяльності на Західній Україні між двома світовими війнами.
Вступ до книги «Українські жінки в горнилі модернізації»
Процеси модернізації стрімко вривалися у розмірене життя українських жінок кінця ХІХ - початку ХХ століття, перекроїли систему цінностей, світогляд, сфери діяльності, змінили звичні і додали нові соціальні ролі. Дві світові війни, революції, Голодомор, радянська влада й окупація... Що взагалі означало «бути жінкою» в ті часи? Їхні долі складалися по різному. Однак вони не були лише пасивними спостерігачками історичних процесів чи жертвами драматичних обставин. Жінки були активним учасницями усіх тих змін, спражніми дієвицями Історії, долучаючись до них у специфічний жіночий спосіб. 
8 жіночих внесків, без яких не було б незалежної України
24 серпня всюди звучатиме «Слава Україні!» — «Героям слава!». Як щодо героїнь? Який той внесок жінок, без якого — без перебільшення — не було б незалежної України?
#яНеБоюсьСказати: погляд мами і дочки на книжку Насті Мельниченко
Хто читає книжки для підлітків? Правильно, підлітки і їхні батьки. Соціологиня і її дочка «проковтнули» книжку за кілька днів і діляться враженнями про її потрібність, ключові моменти, переваги та недоліки.