Попередні Теми Сезону

Чому українкам варто виходити на акції протесту 8-го березня

1 березня 2018

Дивлячись на те, що відбувається у країні, всередині накипіло чимало. Зокрема, становище жінки, права якої часто-густо є тільки на папері. Окрім цього, вона часто піддається цькуванню через стереотипи мислення, що поширені у суспільстві. Тому дуже важливо провадити боротьбу за права людини в Україні.

В Україні порушують громадянські права та принижують гідність жінок, проте вперто нав'язується міф суспільству про гендерне рівноправ'я та жіноче щастя. Для прикладу, як правило, використовують порівняння становища українських жінок й жінок, що проживають в ісламських державах. Звісно, на такому фоні становище українок виглядає, як благодать. Проте це не скасовує української реальності: жінки зазнають гендерного насильства та дискримінації, а їхні громадянські права часто порушують.

Чого вартують тільки пологові будинки де жінку можуть ображати, вимагати від неї грошей, відмовити у праві на природні пологи, застосовувати заборонені методи й це без жодної відповідальності за такі дії медичного персоналу. Моя знайома не відносить себе до феміністок, проте одразу ж після пологів лікар не вступався з її палати до тих пір, поки хтось із близьких родичів не приніс гроші. Вона була втомлена й хотіла відпочити, проте акушер-гінеколог ходив біля її ліжка, розповідаючи про заведені порядки.

Від жінок можна почути й про видавлювання дитини чи плаценти медиками. Цей прийом заборонений в українській медицині, проте досі практикується у пологових будинках. При ускладненні винною завжди роблять жінку, мовляв, не дотримувалась рекомендацій лікарів. Перераховувати протиправні дії й такі, що принижують гідність жінок у пологовому будинку можна ще дуже довго. У підсумку, жінки, що зазнали такого виду насильства часто більше не хочуть народжувати дітей.

Тобто, насильство щодо жінок - це не тільки синці на їхньому тілі, нанесені чоловіком. Власне, це те з чим доводиться стикатись кожній жінці, що хоче народити дитину, незалежно від поглядів. То чому ж мовчати й тільки на кухні обговорювати те, що накипіло всередині?

8-ме березня призначений для того, щоб ділитись своїм досвідом, говорити про наболіле й вимагати своїх прав. У кожної жінки свій досвід. Когось не взяли на роботу через наявність малих дітей, когось образили тільки через те, що жінка, когось побили й на виклик відмовилась приїхати поліція й тому подібне. Тобто, проблем насправді багато й вони потребують вирішення та привернення уваги з боку суспільства.

Не потрібно соромитись бути феміністкою й спростовувати міф про жіноче благо в українській державі, адже від цього залежить наше життя. Мовчання проблем не вирішить.