Чому я не за аборти

Одного разу (а може і не одного) люди, далекі від вміння народжувати, заявили мені повчально-зневажливим тоном: «Як ти можеш бути «за» аборти? Це ж гріх/вбивство/неправильно». Відповідаю: я не за аборти, але зовсім не з тих причин, які б хотілося почути пролайферам.

Аборт — процедура, хоч і значно безпечніша, ніж вагітність і пологи, але не найприємніша. Зараз мені можуть заперечити, мовляв, позбутися небажаної вагітності і проблем якраз-таки дуже приємно. Але хіба це зменшує рівень стресу? Незапланована вагітність, перспектива стати мамою в непідходящий для цього час, розпач, сумніви, відсутність грошей, роздратування, сльози, бажання повернути час назад або швидко прогорнути вперед. Це явно не найкраще, що може відчувати жінка. Додати до цього репродуктивне насильство від партнера/батьків/лікарів/інших людей, які знають про вагітність і рішення її перервати — а для нашої країни це майже невід’ємна частка системи — і виходить коктейль «Крок до самогубства».

Аборт поки не став для нашої країни звичайною процедурою, на яку можна піти і не відчути осуду, зневаги або агресії, тому я хочу, щоб кількість жінок, які йдуть на цей крок, зменшилася. Але мало хто з пролайферів розуміє, що для цього треба боротися не з абортами, а з небажаними вагітностями. Інакше як підвищенням рівня життя, сексуальною освітою з раннього віку та доступною контрацепцією цього не вирішити.

На жаль, багато хто не розуміє, що краще не кількість, а якість. Якщо кожна дитина народжуватиметься бажаною, якщо ростиме в любові та повазі, якщо в батьків буде достатньо коштів, щоб забезпечити їй гідне життя, то зменшиться кількість дітей у дитячих будинках, покращиться рівень психологічного здоров`я нації, ну і звісно, нас захоплять китайці, адже вони мріють забрати наші землі і зробити нас рабами (ніт).

Всім добра, користуйтеся контрацепцію і народжуйте лише бажаних дітей.

П.С. Для пролайферів (а раптом): якби моя мама зробила аборт, коли була вагітна мною, я б не образилася.