5 квітня, 2020

Персеполіс - незвичний комікс про права жінок в Ірані

7 лютого 2020
Микола Ябченко
Як колись сказала Чимаманда Нгозі Адічі "Ми всі маємо бути феміністами". Повністю поділяю цю думку і маю ще декілька своїх. Готовий ними ділитися, якщо це буде комусь цікаво.

Персеполіс це книга коміксів (так, авторка просить називати свій твір коміксами, а не "графічним романом"), яка є автобіографічною, адже описує історію життя авторки з часів, коли в Ірані сталася «Ісламська революція».
Потім батьки відіслали авторку жити до Європи, звідки вона згодом повернулася до Ірану.
Видавництво "Видавництво" видало саме повне видання – всі чотири книги під однією обкладинкою і це просто чудово, адже історія завершена.
Я говорив раніше, що у школі погано сприймав історію адже вона мені краще сприймається у форматі «історій», а не добірки дат.
Завдяки історії життя Маржан Сатрапі, я трохи дізнався про Іран, також книга спонукала мене трохи проштудіювати Вікіпедію і чергова "біла пляма", принаймні трохи «посіріла».
Книга, з одного боку, піднімає складні теми, адже окрім згортання громадянських свобод і ісламізації Ірану, вона також піднімає питання дорослішання та ідентифікації авторкою себе у західному світі (який, так само, далеко не ідеальний).
З іншої сторони, книга не є догматичною чи пропагандистською, адже головна героїня наробила чимало вчинків, за які може бути соромно і авторка не побоялася про них відверто розповісти.
Чорно-білий формат малюнків створює особливу атмосферу і особисто мені (новачкові у світі коміксів) дає можливість зосередитися на змісті скоріше ніж на спогляданні малюнків.
Після прочитання самої книги почитав трохи критики – традиційно, розумніші за мене люди знайшли в книзі чимало такого, що я не помітив, але це нормально – в будь-якій книзі багато шарів – включно з тими підтекстами, які автори не закладали, але читачі знайшли для себе особисто.
Також, я думаю, що ця книга цілком придатна до багаторазового прочитання. Наразі я дозрів подивитися фільм, щоб побачити інше прочитання твору Маржан, а згодом хочу почитати англійську версію коміксів.
З роками змінюється наше знання, наш світогляд і ми «зчитуємо» по-новому. Мій батько і брат щодекілька років читали «Майстра і Маргариту» і «12 стільців» і щоразу знаходили щось нове. «Персеполіс», на мою думку, так само багатогранний.

Персеполіс - незвичний комікс про права жінок в Ірані