Отже, розглянемо чинники, що сприяють насильству над жінкою.
Перший, це неправомірні, поблажливі вироки судів щодо кривдників.
Для прикладу розглянемо рішення Іванківського районного суду Київської області у справі про згвалтування неповнолітньої дівчини.
Судом було встановлено, що у липні 2005 року чоловік у нетверезому стані згвалтував неповнолітню дівчину неприроднім шляхом, застосовуючи до жертви фізичне та психічне насильство. У підсумку було ухвалено вирок про покарання у вигляді позбавлення волі терміном на два роки умовно та стягнення моральної компенсації у розмірі три тисячі гривень.
Матір дівчини обурена таким рішення, мотивуючи тим, що кривдник перебуватиме на свободі, відчуваючи як легко усе зійшло йому з рук, а тому може вчинити подібний злочин знову.
Слід зазначити, що на час слідчих дій кривдника не було ізольовано від суспільства, а обставинами, що пом'ягшують вирок суду було визнано перебування чоловіка у зоні АТО та наявність неповнолітньої дитини. Виходячи із такої логіки, чоловіки учасники АТО автоматично отримують індульгенцію на здійснення насильства над жінкою.
І, що найголовніше тут виникає питання: " Чи не стане спокусою для інших чоловіків учасників АТО такий поблажливий вирок суду для вчинення злочинів такого роду?"
Другий чинник, це практика тиску та підкупу жертви та її родичів.
Особисто знаю випадок від своєї знайомої, що стала жертвою згвалтування. Дівчину змусили вступити у статевий акт із чоловіком на очах у двох інших. У чоловіки були у нетверезому стані. Коли дівчина повідомила про правоохоронців, то на її адресу почали поступати погрози. Зрештою, її матір переконала взяти гроші від тих чоловіків й забрати заяву, мотивуючи це власною безпекою.
Третій чинник, це робота наших правоохоронних органів, що повинні захистити жінку під час п'яного дебошу її чоловіка.
Випадки, коли чолов'яга приходить у нетверезому стані додому й розпочинає конфлікт, що супроводжується лайкою та побиттям жінки. на жаль, для українського суспільства не є рідкістю.
Проте випадок у Кривому Озері поставив перед багатьма питання: " Чи не боятиметься жертва сімейного насильства, викликати наряд патрульних, коли у країні трапився трагічний випадок жорстокого вбивства тими ж патрульними п'яного дебошира?"
Усі ж добре пригадують ті події, коли жінка викликала патрульну поліцію, щоб вгамувати сп'янілого чоловіка, а потім із жахом спостерігала як ті забили його до смерті.
Такий випадок може слугувати для багатьох жертв сімейного насильства до мовчання та терпіння кривдникам.
Четвертий чинник, це застосування насильства до жінки з боку самих правоохоронців. із мовчазної згоди влади країни.
Яскравим прикладом є відеозапис де правоохоронець витягує за волосся дівчину В.Заверуху із камери після судового засідання. Це все відбувалось на очах у присутніх на судовому засіданні, проте влада вдала, що цього не помітила.
Кричущий факт порушення прав жінок тими, хто повинен їх захищати.
Власне, перепон на шляху протидії насильства над жінкою в Україні є чимало, тому дуже важливо піднімати такі теми для обговорення у суспільстві.
Для прикладу гештег #ЯНеБоюсяСказати дозволив збагнути маштаб та жахливість такої проблеми у нашій країні.'/>
20 вересня, 2017

Заохочення до насильства

10 лютого 2017
Тимків Ніна
Дивлячись на те, що відбувається у країні, всередині накипіло чимало. Зокрема, становище жінки, права якої часто-густо є тільки на папері. Окрім цього, вона часто піддається цькуванню через стереотипи мислення, що поширені у суспільстві. Тому дуже важливо провадити боротьбу за права людини в Україні.

Українському суспільству, яке часто поглинає корупція й байдужість слід затямити, що розмови про протидію насильству над жінкою нічого не варті, коли кривдники мають змогу ухилитись від відповідальності.
Безкарність за злочини тільки множить їхню кількість та посилює жорстокість. Дивлячись як кривдник уник відповідальності у інших не виникає страх перед законом та з'являється думка про вседозволеність.
Отже, розглянемо чинники, що сприяють насильству над жінкою.
Перший, це неправомірні, поблажливі вироки судів щодо кривдників.
Для прикладу розглянемо рішення Іванківського районного суду Київської області у справі про згвалтування неповнолітньої дівчини.
Судом було встановлено, що у липні 2005 року чоловік у нетверезому стані згвалтував неповнолітню дівчину неприроднім шляхом, застосовуючи до жертви фізичне та психічне насильство. У підсумку було ухвалено вирок про покарання у вигляді позбавлення волі терміном на два роки умовно та стягнення моральної компенсації у розмірі три тисячі гривень.
Матір дівчини обурена таким рішення, мотивуючи тим, що кривдник перебуватиме на свободі, відчуваючи як легко усе зійшло йому з рук, а тому може вчинити подібний злочин знову.
Слід зазначити, що на час слідчих дій кривдника не було ізольовано від суспільства, а обставинами, що пом'ягшують вирок суду було визнано перебування чоловіка у зоні АТО та наявність неповнолітньої дитини. Виходячи із такої логіки, чоловіки учасники АТО автоматично отримують індульгенцію на здійснення насильства над жінкою.
І, що найголовніше тут виникає питання: " Чи не стане спокусою для інших чоловіків учасників АТО такий поблажливий вирок суду для вчинення злочинів такого роду?"
Другий чинник, це практика тиску та підкупу жертви та її родичів.
Особисто знаю випадок від своєї знайомої, що стала жертвою згвалтування. Дівчину змусили вступити у статевий акт із чоловіком на очах у двох інших. У чоловіки були у нетверезому стані. Коли дівчина повідомила про правоохоронців, то на її адресу почали поступати погрози. Зрештою, її матір переконала взяти гроші від тих чоловіків й забрати заяву, мотивуючи це власною безпекою.
Третій чинник, це робота наших правоохоронних органів, що повинні захистити жінку під час п'яного дебошу її чоловіка.
Випадки, коли чолов'яга приходить у нетверезому стані додому й розпочинає конфлікт, що супроводжується лайкою та побиттям жінки. на жаль, для українського суспільства не є рідкістю.
Проте випадок у Кривому Озері поставив перед багатьма питання: " Чи не боятиметься жертва сімейного насильства, викликати наряд патрульних, коли у країні трапився трагічний випадок жорстокого вбивства тими ж патрульними п'яного дебошира?"
Усі ж добре пригадують ті події, коли жінка викликала патрульну поліцію, щоб вгамувати сп'янілого чоловіка, а потім із жахом спостерігала як ті забили його до смерті.
Такий випадок може слугувати для багатьох жертв сімейного насильства до мовчання та терпіння кривдникам.
Четвертий чинник, це застосування насильства до жінки з боку самих правоохоронців. із мовчазної згоди влади країни.
Яскравим прикладом є відеозапис де правоохоронець витягує за волосся дівчину В.Заверуху із камери після судового засідання. Це все відбувалось на очах у присутніх на судовому засіданні, проте влада вдала, що цього не помітила.
Кричущий факт порушення прав жінок тими, хто повинен їх захищати.
Власне, перепон на шляху протидії насильства над жінкою в Україні є чимало, тому дуже важливо піднімати такі теми для обговорення у суспільстві.
Для прикладу гештег #ЯНеБоюсяСказати дозволив збагнути маштаб та жахливість такої проблеми у нашій країні.