День видимості і гомофобія "лайт"

Є така "легенька" гомофобія. Коли кажуть щось типу "я не проти геїв, я проти пропаганди "гомосексуалізму", хай сплять з ким хочуть, але навіщо про це розказувати". Або просто - "я не маю нічого проти, але це ти ще свого мужчину не зустріла".

Часто такі люди вважають себе мега-толерантними та ліберальними. І забувають, що людське життя не обмежується "спальнею". Що людські стосунки, загалом-то, тривають за її стінами. Заборона розповідати про свій досвід, хвилювання, проблеми, оголошуючи пропагандою будь-яку згадку у книзі, пісні, фільмі, художньому проекті, пості у фейсбук, не кажучи вже про вуличні акції, - це насилля, яке спричиняє реальні страждання.

Сьогодні - день протидії гомофобії та трансфобії. Нам вартує викорінити цю проблему - адже, поки ми мовчимо, десь в глибинці батьки виганяють своїх гомосексуальних дітей з дому, відправляють їх у психлікарні і возять до священників "виганяти злих духів". Гомофобія - це упередження, криві погляди, смішки за спиною. Дискримінація на роботі. Напади на вулиці. Стреси і депресії від постійної ворожості суспільства і соціального оточення.

Дітей відбирають у їх люблячих матерів після смерті партнерки. Не пускають у лікарню до найрідніших. Дитина гомосексуальної пари вразлива до травлі у школі.

Тому так важливо говорити про гомофобію та протидіяти їй; важливо бачити гомосексуальних співгромадян_ок та розуміти їх досвід.

Адже оце ось все - не про анальний секс, про який чомусь постійно говорять гомофоби. Це про життя: любов і стосунки, біль і страждання, перешкоди й обмеження.

Так просто: мінус кілька застарілих упереджень - і значній кількості людей стане простіше жити. А в країні буде вільніше дихати.