Чому кожній і кожному варто подивитися серіал "The Handmaid's Tale"

"Оповідь служниці" канадської авторки Марґарет Етвуд вже стала сучасною класикою в англомовному світі. Це "жіноча" антиутопія про те, що могло б статися, якби всі ті вимоги до жінок, що й так ставляться в сучасному світі, отримали логічне продовження і дійшли до абсурду. Жінки, які не мають права голосу, незалежно від свого статусу, які зведені до рівня функції, які не можуть довіряти одна одній - авторка майстерно вписує всі реалії навіть сучасного світу в оповідь, лише трохи "підвищивши градус".

А поки у США тривають перипетії щодо того, чи можна таку відверту книгу дозволяти використовувати в програмах для старшокласників (http://www.newsweek.com/challenges-and-bans-handmaids-tale-arent-really-just-about-sex-or-profanity-591907), компанія Hulu з благословення авторки вже створила однойменний серіал (вже вийшли перші вісім серій). І це той випадок, коли телеверсія не лише гідно представляє вихідний матеріал, а навіть робить його більш довершеним.

Одного дня у жінок перестають працювати кредитки. Тоді керівництво на роботі каже, що мусить "відпустити" їх, бо так наказано - жінки вже не можуть володіти майном або працювати. Залишається лише коротка мить до того, як жінок поділять на касти "Дружин", "Дочок", "Март", які виконують всю хатню працю в домі "Командирів", "Тіток", які контролюють Служниць, і власне самих "Служниць" - нечисленних жінок, які залишилися здатними завагітніти і слугують для репродукції. Сюрреалістичні картини життя жінок в цьому новому світі болючі, але ще більш болючими видаються спогади Джун (тепер "Оффред", "Of Fred", адже Служниці більше не мають імен) про "життя до". Прогулянки з чоловіком і дитиною, зустрічі з подругами за кавою, побачення - це те, що ми знаємо, що нам близько, це те, що нормально. "Нормальне - це те, до чого ви звикли", - каже Служницям Тітка Лідія. Їхній новий світ теж колись стане для них нормальним.

Насправді, те, що страшно в цій антиутопії - саме те, наскільки це близько до нас. "Оповідь служниці" відбувається не в далекому хтозна-якому сторіччі в майбутньому; герої народилися у сучасній вільній Америці, яка поступово перетворюється на тоталітарну теократію - цього майже ніхто не помічає, аж поки не стає запізно. І майже все те, що відбувається в серіалі ми бачимо вже. Репродуктивне насильство. Вбиства ЛГБТ. Об'єктивація. Використання релігії для виправдання ненависті. Чоловіки, які роблять все, щоб замкнути жінку в рамки її "призначення". Жінки, які їм в цьому допомагають. Чоловіки, які не згодні з сексистськими висловлюваннями й діями, але мовчать. Жінки, які вважають за краще вписатися в цю систему так, щоб отримати хоча б якусь ілюзорну владу.

Можна проаналізувати чи не кожну цитату і кожну мить серіалу, щоб побачити, з якою ситуацією з сьогодення вони співвідносяться. Тож мусите його обов'язково подивитися. Це боляче, але воно того варте.