"Orphan Black": трішки український серіал про цікавих жінок

“Моя історія - вишивка, з численними початками і без жодних кінців. Але я розпочну з нитки моєї сестри Сари, яка одного дня зійшла з поїзда і зустрілася з собою”.

Можливо, ви любите наукову фантастику, і шукаєте твори, де жінка буде не лише аксесуаром. Можливо, жанр для вас не принциповий, ви просто хочете побачити жінок-героїнь - різних, неоднозначних, активних і цікаво написаних. А можливо, для вас критичним фактром є неперевершена акторська гра, гідна всіх можливих премій.

Все це можна знайти у канадському серіалі “Темна сирота” (“Orphan Black”).

Сара Меннінг (Татьяна Маслани) - шахрайка за “професією” та безвідповідальна мати-одиначка, яка майже рік тому покинула дочку зі своєю прийомною матір’ю Сіобан, або С. Окрім них, єдина рідна людина Сари - зведений брат Фелікс, якого колись теж всиновила Сіобан. Сара живе одним днем, а коли ми вперше бачимо її, вона саме тікає від великого боргу.

Тоді ж вона бачить, як кидається під поїзд жінка, як дві краплі води схожа на неї саму. Спершу здивована, Сара вирішує скористатися нагодою трохи підзаробити і займає місце незнайомки, забравши її сумку з документами. Однак скоро вона дізнається, що і та жінка, і вона сама, і безліч інших жінок - клони, частини великого експерименту. Хтось шукає їх заради досліджень, а хтось полює на них, щоб їх вбити. Сарі доведеться познайомитися зі своїми новими “сестрами”,навчитися будувати з ними стосунки і співпрацювати, щоб вони всі могли отримати довгоочікувану свободу.

На перший погляд, “Темна сирота” - серіал про таємні корпорації, обмани, змови, жахливих лиходіїв, на кожного з яких, ймовірно, знайдеться ще гірший лиходій, та питання етичних меж у наукових дослідженнях. І це правда, однак, якщо підійти ближче, насамперед це історія про сестринство. Це історія про неймовірних жінок, настільки різних, що легко забути, що їх грає одна акторка, які вчаться, що таке взаємна допомога і підтримка і як переступати через те, що їх розрізняє, заради того, що їх об’єднує. Зрештою, це історія про те, що родина - це більше, ніж генетика. Це готовність зробити все заради людей, яких ти любиш.

З феміністської точки зору цінне в серіалі не лише сестринство. В основі сюжету - емансипація жінок-клонів, які прагнуть повернути собі здатність діяти і приймати рішення щодо свого життя, в той час як хтось інший бачить в них лише науковий матеріал, частину експерименту. “Ми - не ваша власність”, - каже Сара.

Тішить і розмаїття персонажів, яких ми зустрічаємо протягом серіалу - і головних героїнь, і другорядних. Хоча расового розмаїття серед самих клонів зі зрозумілих причин бути не може, ми зустрічаємо різні національності, мови й акценти, сексуальності й навіть гендери. Та й поза ідентичностями герої й героїні серіалу - люди надзвичайно складні й далеко не ідеальні. Вони допускають помилки - і все ж намагаються не втратити себе, своєї людяності, віри в те, що для них є цінним.

Особливо приємно дивитися цей серіал в Україні. Маленький спойлер: одна з головних героїнь - з України, тому в серіалі ви неодноразово почуєте українську мову, матимете нагоду побачити український костюм, почути розмову про українську їжу. Саме завдяки "Темній сироті" глядачі по всьому світу мали нагоду вивчити українське слово “сестра”.

“Темна сирота” - далеко не мейнстрімний серіал з аудиторією в мільйони глядачів. Але це послідовно якісний продукт з цікавим задумом, безумовно важливими ідеями та неперевершеним виконанням. За п’ять років існування він отримував стабільно високі оцінки критиків і глядачів (92% і 93% схвалення в середньому відповідно, згідно з Rotten Tomatoes), а Татьяна Маслани здобула “Еммі”.

В суботу дванадцятого серпня вийшла остання, п’ятдесята серія - тож можете сміливо починати перегляд і не перейматися, що з часом все зіпсується. Обіцяю, що останній сезон не менш цікавий (мабуть, навіть більш цікавий) ніж перший.

Welcome home, sestra.

P.S. Тригери та інші попередження: в серіалі відбуваються вбивства, іноді жорстоко/графічно, а також іноді показані не надто приємні хірургічні деталі. Ну і це в чомусь трилер, тому якщо ви не любите навіть коли трошки страшно - мабуть, не ваш жанр.