24 жовтня, 2017

Домашнє насильство у фільмі Мати!

27 вересня 2017

Мати - це (серед іншого) фільм про абюз, про насильство в сім’ї, тут переважно емоційне. Я помічаю, що дехто намагається сказати про це в першу чергу, неодмінно з іронічною усмішкою. Щоб сказати і не повертатись.


Так, тема насильства тут доволі очевидна. І набагато приємніше відшуковувати нові алюзії на Біблію чи ще щось, ніж визнати, що освячений церквою і традицією шлюб ще не є запорукою сімейного щастя, що насильство існує і не всі родини такі щасливі, як може здатися. Десь в момент появи Чоловіка (якого Мати чомусь боїться, і боїться сказати йому будь-що без Його згоди) я згадала казку про Синю бороду. А чому б і ні? Ходи по дому, прибирай його, тішся сімейним гніздечком, тільки не ходи в підвал, не дізнавайся правди, не питай, що стало з твоїми сестрами.


Інші больові точки: повне ігнорування потреб та інтересів Матері, настійна вимога турботи, "я не винен, вони самі прийшли, погодуй їх" і фінальне "ну я налажав, але ти мені так потрібна, ти ж досі мене любиш, ну правда?" (і ці очі). І Мати погоджується, і лишається, бо якщо ви весь фільм внутрішньо кричали "тікай", то згадайте, що насправді їй тікати особливо нікуди. І Мати не виходить за межі дому. Бо - емоційна співзалежність і залежність економічна. (Цей текст є частиною розлогішої статті про фільм "Мати!")

Домашнє насильство у фільмі Мати!