Сексуальна просвіта у школі: чи бути, чи не бути, – ось питання…

Останнім часом тема сексуальної просвіти в школі викликає жвавий інтерес та запеклі дебати як з боку прихильників такої просвіти так і з боку її противників. Противники таких просвітницьких занять в школі аргументують тим, що:

• 
  

  В їхньому дитинстві не було таких уроків і це, начебто, не вплинуло негативним чином на їх життя;



• 
  

  Сексуальна просвіта, за їх думкою, ототожнюється з розбещенням та сексуалізацією дітей



• 
  

  Сексуальна просвіта, на їх думку, обмежена функціональними аспектами цього питання.

Прихильники такої просвіти наполягають на тому, що:

• 
  

  Сексуальність – природна складова людського буття;



• 
  

  Людина, як теоретична обізнана в цих питаннях має менше шансів стати жертвою маніпуляцій та насильства сексуального характеру.

Питання сексуальності, статевого життя та репродукції людини мають складну емоційну, психологічну та фізіологічну природу. Уся складність питання полягає в тому, що в нашій системі освіти відсутні апробовані програми для навчання дітей та підлітків з питань сексуальної просвіти, також сторони не можуть визначитись з якого віку потрібно проводити подібні уроки для дітей, які фахівці мають бути залученні до такого навчання та виховання. Усі наявні на даний час програми, які більш менш стосуються даного питання, присвячені:

• 
  

  Профілактиці захворюванням на ВІЛ/СНІД;



• 
  

  Профілактиці інфекціям, що передаються статевим шляхом;



• 
  

  Збереженню репродуктивного здоров’я молоді;



• 
  

  Попередженню підліткової вагітності.

Проте не завжди і ці матеріали дають молодим людям повноцінне уявлення про сфери сексуальності та репродукції. Найчастіше вони, на жаль, більше покликані залякати, а не пояснити. Наслідки такої поведінки…. Наслідки таких рішень… А причини? Хто пояснить молодій людині, що саме відбувається з нею та її тілом? Що їй робити зі своїми бажаннями та як зрозуміти саму себе? Страх, сором, почуття провини в цій справі – поганий помічник. Вирішити питання, які постають перед молодою людиною вини не допоможуть, а ось додати комплексів та непорозумінь – легко.

Дорослішати дитині і без того досить складно. Складно розуміти себе та інших, складно змінюватись. Можна, звісно залишити все так як є, нехай вчаться на власному досвіді, але є ФАКТИ:

• 
  

  Більшість молодих людей на запитання: «коли ти вперше дізнався про сексуальні стосунки?» відповідають – у 8-10 років, від друзів, з фільмів та Інтернету;



• 
  

  Більшість молодих людей на запитання: «коли батьки вперше поговорили з тобою про сексуальні стосунки?» відповідають – в 12-14 років.

Чи не здається вам, що ми трохи запізнюємось? Що до першої розмови з референтним дорослим дитина вже буде мати певне уявлення про цю сферу життя, часто досить хибне…

Підлітки: у якості засобів сексуальної просвіти використовують перегляд фото- та відео-матеріалів порнографічного характеру, що спотворює їх уявлення про сексуальні стосунки (про те що подобається хлопцям та дівчатам в реальному житті тощо).  Маючи певний сексуальний досвід вони часто не мають уявлення про умови зараження ІПСШ. Оральний секс молоді люди часто навіть не вважають сексуальними стосунками. Не знають, що при такому виді задоволення сексуальних потреб можливе зараження на той самий кандидоз та герпес…

Молоді люди часто не знають елементарної будови власних статевих органів, дівчата не розуміють зв'язок між овуляцією та вагітністю, хлопці не знають принципів та функціонального значення менструації у дівчат.

Емоційна складова сексуального життя людини взагалі майже випадає із кола інтересів підлітків, бо їм більше доступна інформація функціонального характеру, а тому і ставлення до сексуальних стосунків у підлітків формується чисто механічне. А їм цікаво. Їм важливо. Хлопці часто хвилюються як їм треба поводитись, щоб при першому контакті з дівчиною не завдати їй болю? Що треба знати? Як підготуватись? Коли починати статеве життя? Як зрозуміти чи природні твої переживання? В кого спитати поради? Хто не буде висміювати та буде ставитись із повагою до питань, які хвилюють молоду людину?.. Дорослим ще належить вирішити ці питання. Однак людині, яка проводить (або планує проводити) бесіди та роз’яснення з дітьми та підлітками варто пам’ятати:

• 
  

  Починати розмови потрібно виходячи з тієї інформації і тих уявлень, які дитина вже має.



• 
  

  Спочатку потрібно дізнатись, що саме вона знає, як цю інформацію інтерпретує. І вже потім пояснювати виходячи з вікових та індивідуальних особливостей дитини. Непідготовлена до інформації дитина може бути шокована обсягом інформації та її змістом. Тому ми в цьому питанні ідемо разом з дитиною та трошки випереджаємо її пізнавальні інтереси.



• 
  

  Говорити потрібно спокійно, виважено. Називати речі своїми іменами. У всього є своя термінологія та визначення. Не вдаватись до плоских жартів, жаргонних та некоректних висловлювань.



• 
  

  Самому бути достатньо обізнаним в даних питаннях.



• 
  

  За необхідності до уроків можна залучати фахівців потрібного спрямування: гінеколога, ювенолога, уролога, андролога.



• 
  

  Зараз є можливість запрошувати спеціалістів до закладів освіти, вони залюбки відвідують школи з просвітницько-профілактичними бесідами, можна долучатись до вебінарів та відвідати з учнями найближчу «Клініку, дружню до молоді».

Ще багато питань потрібно вирішити стосовно сексуальної просвіти дітей та підлітків в шкільній системі освіти. Щоб ця просвіта відбувалась на якісному професійному рівні, комплексно, систематично, відповідно складених та апробованих програм та навченими за цими програмами професіоналами. Сексуальність та статеве життя – одна з найбільш хвилюючих тем, які виникають протягом усього існування людства. І вона завжди буде актуальною та мати значення для кожної людини. А якісна та доречна інформація з цього питання буде запорукою гармонійного розвитку та щасливого життя підростаючого покоління.