"Священна інквізиція"

Прикро усвідомлювати, але у нашому суспільстві утворилась ціла когорта тих, хто прагне взяти на себе обов'язки "священної інквізиції", що буде вести боротьбу з тими, що не відповідають канонам інквізиційної моралі. Такий висновок зробила після аналізу висловлювань та дій громадян щодо фемінізму й маршу за права жінок 8-го березня.

Отже, розглянемо це детальніше. Перше, що доводилось почути - це була теза " Феміністка не жінка, тому її можна нищити". На думку представників "священної інквізиції", такі жінки не гідно себе поводять, тому варті того, щоб їх відправляли в уранові шахти чи завдавали тілесних ушкоджень. І тільки тих жінок, що притримуються патріархальних цінностей справжній чоловік повинен захищати. Мені це нагадало класику сімейного насильства: чолов'яга приходить додому й починає гамселити свою дружину зі словами : "Ах, ти ж курва!", а все тому, що на його думку її поведінка не є гідною і він поважає тільки тих, що строго відповідають його канонам моралі. Справжній чоловік, якщо вважатиме свою дружиною поганою, - подасть на розлучення, а синці на її тілі - вважатиме проявом своєї слабкості. Садист й тиран, вважатиме, що має повне право на такі дії, бо вона ж курва!

Друге, що доводилось почути - це були прагнення відстояти традиційні українські християнські цінності, загрозу яким становить фемінізм. Тому лунали активні заклики до громадян, щоб прийти й розігнати марші, приурочені до прав жінок. Роз'яснити якось, що ж це за традиційні цінності представники "священної інквізиції" не могли, проте активно прикривались патріотизмом й християнством.

Трете, що вже довелось побачити - це обливання зеленкою представниками " священної інквізиції" учасників маршу у Києві і розривання плакатів з закликами до ратифікації Стамбульської конвенції в Ужгороді. У першому випадку нападники продемонстрували усім іншим свої цінності, що запозичили в неандертальців. Другий випадок в Ужгороді демонструє насамперед зневагу до прав громадян представниками "священної інквізиції". Молодики з націоналістичної організації, підкачавши трохи м'язи, порвали плакати у жінок, що вийшли з вимогою до влади ратифікувати Стамбульську конвенцію. Цим вони грубо порушили їхні громадянські права. Авжеж, навіщо ті права людини, коли всі повинні жити й мислити за канонами інквізиційної моралі?! Хто ж проявлятиме інакодумство, отримуватиме у відповідь агресію, яку прикриють християнством та патріотизмом.

Я ось, коли переглядала відеозапис тих подій з Ужгорода, ніяк не могла втямити: "Чому ці здорові як вони себе називають патріоти - не зупиняють лісовози з контрабандним лісом, не зупиняють незаконну вирубку лісу (ліс рубають, навіть, у національних парках), а прийшли героїчно показати свій патріотизм, порвавши плакати жінок, що виступили проти насильства?"