Зазвичай, коли суперечка з мущиною досягає вже точки плавлення, він намагається обрушити на мене останній та убивчий, з його точки зору, аргумент: «Ти стара, та некрасива, я тебе не хочу». Або так, начебто непрямим натяком: «Чомусь всі жінки, які називаються феміністками — не молоді та негарні».
Як то кажуть — тенденція.
Звичайно, адепти Ордену Святого Прутня не проводили жодних досліджень на тему «Кореляція молодості, краси, та феміністичних переконань». Але... одна кореляція таки є: серед жінок, які кажуть, що їм фемінізм не потрібний, значна доля молодих та привабливих. Ну справді: чоловік тобі посміхається, каже компліменти, відкриває двері, та ще й хвалить за те, що ти не така, як ці страшні товсті феміністки. А що тобі можуть не доплачувати 30%, або тебе можуть зґвалтувати – поки не станеться, не помітно.
Але коли ти з віком, або через хворобу, або через пологи, або через нещасний випадок, абощо, втрачаєш красу та свіжість — чоловіки починають показувати спражнє обличчя.
Отут і стає зрозуміло, хто є ху. Хто реально людина, а хто тримався у рамках, бо чекав, що йому принесуть халявного сексу на таці, чи хоча б прикрасять собою інтер'єр. Перші у меншості.
Дівчата, змолоду негарні, відкривають для себе цю істину одразу. Але на більшість вона валиться як сніг на голову, хоча б здавалося, сніг у грудні має бути очікуваним природним явищем, як і старіння.
У такий момент жінка, яка раніше була глуха до феміністського дискурсу, має підвищені шанси зробитися чутливою для нього. Бо те, що було статистикою, перетворюється на неприємний особистий досвід. Так, переставши бути шматком ласого м’яса, ти не стала для нього людиною. Ти стала шматком несмачного старого м’яса, іди геть. Ти думала, що ти не така, що в тобі відкрили багатий внутрішній світ та люблять заради нього? Сюрприз.
Не всі жінки одразу сприймають неприємний факт, деякі поневіряються спершу по ведичних курсах та "займаються собою", сідаючи на дієти та бігаючи по доріжках фітнес-центрів. От щойно вона поверне молодість, і до неї знов почнуть ставитися як до... потрібної речі.
Знов сюрприз.
Але якщо саме в такому стані жінка натрапляє на Бетті Фрідан, Сімону де Бовуар, Андреа Дворкін чи Наомі Вулф, у неї може відкритися третє око. Так, експлуатація. Так, відсторнення від влади. Так, вони не бачать в тобі людину зараз, бо, власне, не бачили ніколи. Просто коли "вонибневдули", з них масочки спадають.
Йдеться зрештою не про те, щоби брати їхню думку до уваги. Насправді вона не варта копійчини, ця їхня думка. Йдеться про те, що більшість чоловіків нездатні бути щирими з жінками, яких подумки бажають. Хочеш побачити справжнє обличчя чоловіка — дивись на те, як він розмовляє з небажаною жінкою, причому такою, яка не має над ним влади.
То хіба дивно, що жінка, яка побачила справжнє обличчя чоловіка, приходить до фемінізму?